06 листопада 2025 року
м. Київ
справа №480/9950/23
адміністративне провадження №Зі/990/220/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Мацедонської В. Е., Білак М. В. від участі у розгляді справи № 480/9950/23 за позовом ОСОБА_1 до Сумського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Сумського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Сумського апеляційного суду та Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення ОСОБА_1 під час здійснення правосуддя на посаді судді Сумського апеляційного суду у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань на проведення видатків з виплати суддівської винагороди у період з 01.01.2021 по 28.07.2023; допомоги на оздоровлення, виплаченої їй у 2021-2023 роках, і вихідною допомогою при звільненні у відставку у зв'язку із обчисленням посадового окладу, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на рівні 2102, 00 грн, у порушення статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»;
- зобов'язати Сумський апеляційний суд за рахунок бюджетних асигнувань на проведення видатків з виплати оплати праці, з урахуванням вже виплачених сум грошового утримання судді та сум які підлягають утриманню, як податки і обов'язкові платежі, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : суми недоплаченої у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2021 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року в сумі - 2270, 00 грн; суми недоплаченої у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2022 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року в сумі - 2481, 00 грн; суми недоплаченої у період з 01.01.2023 по 28.07.2023 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення за 2023 рік і вихідної допомоги при звільненні у відставку із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2684, 00 грн;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію Україну забезпечити фінансування за рахунок бюджетних асигнувань виплати ОСОБА_1 утвореної заборгованості по суддівській винагороді за період з 01.01.2021 по 28.07.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, а саме з 01.01.2021 в розмірі 2270, 00 грн; з 01.01.2022- 2481,00 грн; з 01.01.2023 - 2684, 00 грн, допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки в сумі 62095, 00 грн, вихідної допомоги у зв'язку із звільненням у відставку в сумі 172854, 00 грн;
- допустити до негайного виконання у межах місячної суми виплати: по суддівській винагороді за 2021 рік в сумі 16632, 00 грн, за 2022 рік - в сумі 37521, 00 грн; за 2023 рік - в сумі 57618, 00 грн; допомоги на оздоровлення - недоплаченої суми місячного посадового окладу за 2003 рік - у розмірі 32010, 00 грн та вихідної допомоги за 1 місяць в розмірі - 57618, 00 грн;
- зобов'язати Сумський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням суддівської винагороди станом на 28.07.2023, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці в розмірі 265716, 00 грн, у тому числі: посадовий оклад 147620, 00 грн; доплата за вислугу років 80 % - 118096, 00 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Сумського апеляційного суду щодо не забезпечення ОСОБА_1 , під час здійснення професійної діяльності судді на посаді судді Сумського апеляційного суду, у повному обсязі виплати суддівської винагороди у період з 01.01.2021 по 28.07.2023; допомоги на оздоровлення, що була виплачена у 2021, 2022 і 2023 роках і вихідною допомогою при звільненні у відставку у зв'язку із обчисленням посадового окладу із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на рівні 2102, 00 грн. Зобов'язано Сумський апеляційний суд, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання судді, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 :
- суми недоплаченої у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2021 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2270, 00 грн;
- суми недоплаченої у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2022 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2481, 00 грн;
- суми недоплаченої у період з 01.01.2023 по 28.07.2023 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення за 2023 рік і вихідної допомоги при звільненні у відставку із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2684, 00 грн.
Зобов'язано Сумський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням суддівської винагороди станом на 28.07.2023, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023 в розмірі 2684, 00 грн, в загальній сумі 265716, 00 грн, із них: посадовий оклад 147620, 00 грн; доплата за вислугу років 80 % - 118096, 00 грн.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі № 480/9950/23 скасовано в частині відмови у задоволені вимог про зобов'язання Державної судової адміністрації Україну забезпечити фінансування за рахунок бюджетних асигнувань виплати ОСОБА_1 утвореної заборгованості по суддівській винагороді, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги при звільненні у відставку за період з 01.01.2021 по 28.07.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, а саме з 01.01.2021 в розмірі 2270, 00 грн; з 01.01.2022 - 2481, 00 грн; з 01.01.2023 - 2684,00 грн.
Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити за рахунок бюджетних асигнувань фінансування виплати заборгованості зі суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та допомоги при звільненні у відставку ОСОБА_1 , що склалася за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2021 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2270, 00 грн; суми недоплаченої у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2022 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2481, 00 грн; суми недоплаченої у період з 01.01.2023 по 28.07.2023 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення за 2023 рік і вихідної допомоги при звільненні у відставку із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2684, 00 грн.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №480/9950/23 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Сумський апеляційний суд подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалами Верховного Суду від 19.06.2025, від 21.07.2025, від 19.08.2025 касаційні скарги Сумського апеляційного суду повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2025 касаційну скаргу залишено без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви; касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України), з належним її обґрунтуванням.
03.10.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга в новій редакції з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2025 поновлено Сумському апеляційному суду строк на касаційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Сумського апеляційного суду на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 480/9950/23.
30.10.2025 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Мацедонської В.Е., Білак М.В., Мартинюк Н.М.
У своїй заяві ОСОБА_1 висловлює незгоду із процесуальними діями колегії суддів щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Сумського апеляційного суду на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 480/9950/23 та з висновками суду, які слугували підставою для поновленню Сумському апеляційному суду строку на касаційне оскарження судових рішень у справі № 480/9950/23 та відкриття касаційного провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М. у справі №480/9950/23 повернуто скаржнику без розгляду. Визнано необґрунтованим відвід, заявлений ОСОБА_1 колегії суддів у складі: Мацедонської В.Е., Білак М.В. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Мацедонської В.Е., Білак М.В. від участі в розгляді справи № 480/9950/23 за позовом ОСОБА_1 до Сумського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Мацедонської В.Е., Білак М.В. у справі № 480/9950/23 передано для вирішення судді Мельник-Томенко Ж.М.
Розглянувши цю заяву, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Положення частин першої, другої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Доводи позивача фактично свідчать про незгоду сторони з процесуальним рішенням у справі № 480/9950/23, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Отже, мотиви, наведені у поданій заяві, не є чинником, який може свідчити про упередженість та необ'єктивність суддів та не можуть слугувати підставою для відводу суддів Мацедонської В.Е., Білак М.В.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України», заява N33949/02 Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Оскільки доводи заяви про відвід суддів ґрунтуються виключно на незгоді із судовим рішенням, ухваленим у справі № 480/9950/23, та ґрунтуються на припущеннях, непідтверджених жодними доказами, заява про відвід суддів Мацедонської В.Е., Білак М.В. є необґрунтованою.
У абзаці першому частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Мацедонської В. Е., Білак М. В. від участі у розгляді справи № 480/9950/23 за позовом ОСОБА_1 до Сумського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Ж.М. Мельник-Томенко