06 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 200/8030/24
адміністративне провадження № К/990/44943/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Білак М.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скуратов Дмитро Володимирович, про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Білак М.В., Загороднюка А.Г. від розгляду касаційної скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів на відшкодування шкоди, заподіяної прийнятими протиправними рішеннями і бездіяльністю,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 3), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині забезпечення організації проведення перевірок стану бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації;
- визнати протиправним і скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.08.2024 в частині призову на військову службу під час мобілізації громадянина України ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним і скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині) № 237 від 10.08.2024, про зарахування громадянина України ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 на відповідну посаду;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 солідарно 450000 гривень на відшкодування (моральної та матеріальної) шкоди, заподіяної прийнятими протиправними рішеннями і бездіяльністю.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2025, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скуратов Д.В. подав до Верховного Суду (далі - Суд) касаційну скаргу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025 для розгляду цієї касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Єресько Л.О., суддів Білак М.В., Загороднюк А.Г.
Ухвалою Суду від 22.05.2025 вказану касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2025 означену касаційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням вимог ухвали Суду від 22.05.2025 про залишення касаційної скарги без руху в частині обґрунтування підстав касаційного оскарження.
07.07.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скуратов Д.В., повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді «Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)» від 22.07.2024 № 9, яке застосовується з 23.07.2024, установлено, що передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу здійснюється щодо апеляційних і касаційних скарг (зокрема тих, які подані в межах однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.07.2025 касаційну скаргу передано тій же колегії суддів.
Ухвалою Суду від 18.08.2025 вказану касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику строку у 10 днів для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, обґрунтовуванням наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою Суду від 22.09.2025 продовжено ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скуратов Д.В., строк на усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Суду від 22.10.2025 повторну касаційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням вимог вищевказаних ухвал Суду в частині обґрунтування підстав касаційного оскарження.
03.11.2025 до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скуратов Д.В., на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 200/8030/24.
04.11.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скуратов Д.В., подав до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Білак М.В., Загороднюка А.Г. від розгляду справи № 200/8030/24.
Так, заявник посилається на пункт 4 частини першу статті 36 КАС України, відповідно до якої судді не можуть брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягають відводу (самовідводу), а саме: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності.
Заявник вказує, що вказана колегія суддів двічі розглядала касаційну скаргу у даній справі та двічі її повертала, що на думку скаржника є надмірним формалізмом та викликає у нього сумніви у неупередженості та об'єктивності вказаного складу колегії суддів.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скуратов Д.В., про відвід колегії суддів, Суд виходить із такого.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Верховний Суд неодноразово повторював, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб??єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об?єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з?ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб?єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
При об?єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.
Суб?єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
За доводами заяви сумнів у об'єктивності та неупередженості вказаної колегії суддів у заявника виник у зв'язку із тим, що ця колегія двічі розглядала касаційну скаргу у даній справі та двічі її повертала, проявляючи при цьому надмірний формалізм, позаяк, на його думку, подані ним касаційні скарги відповідали вимогам КАС України як за формою так і за змістом. При цьому, заявник наполягав на тому, що його заява не є незгодою з постановленими колегією суддів ухвалами.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме по собі застосування до касаційних скарг процесуальних норм не є проявом упередженості суддів.
Обидва рази касаційні скарги залишалися колегією суддів без руху, а у відповідних ухвалах викладалися вичерпні роз'яснення щодо недоліків поданих касаційних скарг та шляхів їх усунення, чим забезпечувалася касатору практична можливість усунути визначені Судом недоліки.
Інших фактів, які б свідчили про особисту упередженість колегії суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Білак М.В., або необ'єктивність під час розгляду справи № 200/8030/24 заявником не наведено, а суддями не встановлено.Тобто, доводи заявника свідчать саме про незгоду сторони з процесуальними рішеннями колегії суддів, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
З огляду на наведене, Верховний Суд уважає необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скуратов Д.В., відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., Білак М.В., Загороднюка А.Г., від розгляду справи №200/8030/24.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу суддям Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Білак М.В., Загороднюку А.Г., питання про відвід суддів відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 31, 36, 37, 40, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Білак М.В., Загороднюка А.Г. визнати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скуратов Дмитро Володимирович, про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Білак М.В., Загороднюка А.Г. у розгляді касаційної скарги на рішення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів на відшкодування шкоди, заподіяної прийнятими протиправними рішеннями і бездіяльністю до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає указану справу, у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
М.В. Білак ,
Судді Верховного Суду