05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 160/8749/25
адміністративне провадження № К/990/40738/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О. О.,
суддів: Желтобрюх І. Л., Яковенка М. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В. Є., суддів Іванова С. М., Шальєвої В. А.) у справі № 160/8749/25
І. Рух справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС), у якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2024 року № 0721710901 на суму 2 707 324,40 грн та № 0721680901 на суму 2 707 324,40 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 07 липня 2025 року ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
На адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ГУ ДПС про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, яке мотивоване відсутністю коштів на час звернення та необхідністю часу для надання доказів про сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у задоволенні відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року апеляційну скаргу повернуто. Вказана ухвала отримана відповідачем 30 липня 2025 року в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд».
07 серпня 2025 року відповідач удруге подав апеляційну скаргу та надав докази сплати судового збору (платіжна інструкція №2130 від 06 серпня 2025 року), а також просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи клопотання заявник з посиланням на практику Верховного Суду зазначає, що вперше апеляційну скаргу апелянтом подано вчасно, проте сплата судового збору відбулася лише після надходження коштів на розрахунковий рахунок ГУ ДПС, що підтверджується платіжним дорученням, тобто податковий орган намагався в найкоротший термін повторно звернутись з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частин 1 та 2 статті 295 КАС України та надано строк для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин поважності такого пропуску.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року визнано неповажними підстави, вказані ГУ ДПС у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд зазначив, що обставини відсутності коштів для сплати судового збору у цій справі не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки скаржнику було повідомлено ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року про те, що скаржник не надає доказів неможливості здійснити оплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі до 10 червня 2025 року.
Суд зазначив, що доказів того, що скаржником вчинялися дії щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, починаючи з 10 червня 2025 року, до суду не надано, що спростовує відповідача скаржника про вжиття всіх необхідних дій для реалізації права на апеляційне оскарження.
Суд виснував, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
Не погоджуючись з указаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що повторно звертаючись з апеляційною скаргою без зволікань, було усунуто недоліки вперше поданої апеляційної скарги, а саме додано платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Відповідач уважає, що такі обставини у сукупності є свідченням того, що він намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, однак, такі твердження не були враховані судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження.
Позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Заслухавши доповідь головуючого судді, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п'ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки (частина друга статті 299 КАС України).
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа №280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа №400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа №280/4951/19) тощо.
Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 зробив висновок, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у разі дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене тим, що податковий орган не надав докази сплати судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги від 30 липня 2025 року була доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС 30 липня 2025 року, а вже 07 серпня 2025 року скаржник повторно направив апеляційну скаргу разом з платіжною інструкцією №2130 від 06 серпня 2025 року про сплату судового збору.
Усталеною є позиція Верховного Суду, що недопущення тривалого зволікання із поданням другої апеляційної скарги та усунення недоліку, який слугував підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, є свідченням того, що апелянт не допустив невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов'язками. За таких обставин наявні підстави для поновлення такому учаснику справи строку на апеляційне оскарження, оскільки в такому випадку перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.
Недоліки вперше поданої апеляційної скарги було усунуто ГУ ДПС у стислі строки після повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд мав враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Ураховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також ураховуючи обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.
Указані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов'язками.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Ураховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року - скасувати, а справу №160/8749/25 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді І. Л. Желтобрюх
М. М. Яковенко