06 листопада 2025 року
м. Київ
справа №766/5577/25
адміністративне провадження № К/990/41146/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Жука А.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу адвоката Лошкарьова Федіра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Херсонській області, Департаменту патрульної поліції, третя особа Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним рішення державного органу та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,-
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просив суд:
- визнати протиправним рішення Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції в особі Департаменту патрульної поліції (заяву від 27 лютого 2025 року № 1249/41/23-2025) про примусове виконання постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 20.03.2024 по справі № 766/1628/24 про адміністративне правопорушення, яке передбачене частиною п'ятою статті 126 КУпАП;
- визнати виконавчий документ, постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 20 березня 2024 року по справі № 766/1628/24 про адміністративне правопорушення, яке передбачене частиною п'ятою статті 126 КУпАП, таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з порушенням строків пред'явлення до виконання;
- покласти судові витрати на Департаменту патрульної поліції.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08 липня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню закрито. Роз'яснено позивачу право звернення до суду із зазначеною заявою у порядку визначеному розділом IV. статті 374 КАС України. В задоволенні іншої частини адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Херсонській області, Департаменту патрульної поліції, третя особа Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним рішення державного органу відмовлено.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року визнано необґрунтованими підстави для звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу повернуто заявникові.
18 вересня 2025 року до Верховного Суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Лошкарьова Федіра Анатолійовича на ухвалу Пятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного суду від 06 жовтня 2025 року касацйіну скаргу повернуто заявникові.
08 жовтня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Лошкарьова Федіра Анатолійовича про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у цій справі. Касаційну скаргу залишено без руху з устанволелням скаржинку десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Вказану ухвалу відповідно до довідки про доставку електронного листа отримано 24 жовтня 2025 року о 17:19.
Частиною шостою статті 251 КАС України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, враховуючи вищевикладене, скаржник отримав ухвалу Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху 25 жовтня 2025 року.
27 жовтня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» адвокат надіслав до Верховного Суду надіслав заяву про усунення недоліків, в якій заявник просить звільнити позивача від сплати судового збору.
В цій заяві адвокат висловлює незгоду з ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2025 року та вказує, що суд касаційної інстанції застосував застарілу (довоєнну) практику, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19. На довід цього твердження скаржник посилається на ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі № 567/79/23.
Верховний Суд звертає увагу адвоката, що ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі № 567/79/23 з метою відступу від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, залишеного без відступу від нього її постановою від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, у інших постановах Верховного Суду (наприклад, від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17, від 04 травня 2020 року у справі № 314/3549/17, від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц, від 24 листопада 2021року у справі № 761/1004/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 521/17186/20, від 04 травня 2022 року у справі № 373/86/21 тощо), який обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) виключно статтями 12 та 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 567/79/23.
Своєю чергою Велика Палата Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі №567/79/23 (провадження № 14-93цс24) зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Отже, Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє викладені доводи адвоката.
Далі адвокат в заяві про усунення недоліків зазначає, що: «ухвала від 24 жовтня 2025 року не є процедурним актом. Це є замасковане рішення по суті, винесене без відкриття провадження, без дослідження аргументів сторін, без дотримання будь-яких принципів змагальності та справедливості.».
Верховний Суд відхиляє викладені доводи адвоката, позаяк при постановленні процесуального судового рішення (ухвали) на етапі відкриття касаційного провадження, Суд зобов'язаний керуватися процесуальними приписами статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вимагається подання документа про сплату судового збору.
Слід наголосити, що при поданні будь-якого процесуального документа (позову, апеляційної скарги, касаційної скарги тощо) суд враховує предмет спору, учасників справи та характер спірних правовідносин, та на підставі цих урахувань вирішує відповідно до Закону № 3674-VI» та, як приклад в нашому випадку, Закону № 3551-XII чи має обов'язок особа сплатити судовий збір, чи ця особа звільнена від цієї сплати.
В ухвалі Верховного Суду від 24 жовтня 2025 року була надана відповідна оцінка щодо наявності/відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, що своєю чергою призвело до залишення касаційної скарги без руху з підстави акурат відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Таким чином, сама по собі незгода з ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2025 року не свідчить про виконання процесуального обов'язку скаржника сплатити судовий збір.
Враховуючи викладене, заява про звільнення позивача від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги задоволенню не підлягає.
Отже, у строк, наданий Судом, від позивача та його представника не надійшов документ про сплату судового збору.
Згідно частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, подана в цій справі касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 332 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні заяви адвоката Лошкарьова Федіра Анатолійовича про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Херсонській області, Департаменту патрульної поліції, третя особа Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним рішення державного органу та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
2. Касаційну скаргу адвоката Лошкарьова Федіра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року - повернути особі, яка її подала.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді С.А. Уханенко
А.В. Жук
В.М. Соколов