05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 340/2752/25
адміністративне провадження № К/990/45205/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Гриціва М.І., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №340/2752/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду в Херсонській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30.01.2025 №112750008119 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 стаж роботи: з 14.05.1985 по 03.12.1987 на Великолепетиському райсількомунгоспі; з 08.08.1996 по 11.06.2006 у Фермерському господарстві «Вікторія».
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомриській області від 30.01.2025 №112750008119 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2025 про призначення їй пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 14.05.1985 по 03.12.1987 та з 08.08.1996 по 11.06.2006.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем, 25.08.2025 через систему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу. А також, апелянтом заявлено клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про поновлення строків апеляційного оскарження відмовлено та апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року по справі №340/2752/25 залишено без руху та надати десятиденний строк, який обліковується з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання апеляційної скарги, оформленої у відповідності до статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, шляхом надання заяви про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, підтверджені належними доказами.
02.09.2025 до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про усунення недоліків позовної заяви, в якій апелянт просив поновити строк апеляційного оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовлено та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 по справі №340/2752/25.
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 04.11.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №340/2752/25.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що суд апеляційної інстанції оскаржуваною ухвалою відмовив відповідачу у відкритті за його апеляційною скаргою, мотивуючи тим, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем, 25.08.2025 через систему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу. Також, апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що ним подавалась апеляційна скарга, яка була повернута судом.
При перевірці апеляційної скарги встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинами 1, 2 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 позов задоволено.
Копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано в електронному кабінеті через систему «Електронний суд» 03.06.2025 та апеляційна скарга вдруге подана через систему «Електронний суд» 25.08.2025, тобто зі спливом передбаченого законом строку на апеляційне оскарження.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, зазначаючи, що ним подавалась апеляційна скарга, яка була повернута судом. Посилаючись на право апеляційного оскарження, вчинення процесуальних дій щодо повторного звернення з апеляційною скаргою у нетривалий проміжок часу, апелянт вважає наведені обставини поважними причинами пропуску строку.
Так, як встановлено відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, 01.07.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем вперше подано апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2025.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 по справі №340/2752/25 залишено без руху та надано десятиденний строк, який обліковується з дня отримання копії цієї ухвали, та надано до суду апеляційної інстанції уточнену апеляційну скаргу та докази надсилання апеляційної скарги з додатками позивачу по справі в паперовій формі листом з описом вкладення.
Зазначену вище ухвалу від 09.07.2025 скаржник отримав 10.07.2025, що підтверджується довідкою про доставлення до електронного кабінету скаржника в системі "Електронний суд" копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання вимог ухвали суду було надано уточнену апеляційну скаргу та список згрупованих поштових відправлень із чеком АТ "Укрпошта", однак опис вкладення суду надано не було, що свідчить про невиконання у повному обсязі вимог ухвали суду, внаслідок чого, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернуто.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 по справі №340/2752/25 повернуто.
Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся через систему «Електронний суд» 25.08.2025.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Крім того, статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
Зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
Звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інших вмотивованих підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржником не наведені.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами при пропущенні строку є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно (у такій ситуації - коштом платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Труднощі в організації своєчасного та повного виконання обов'язків представників суб'єкта владних повноважень не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
Таким чином, враховуючи, що апелянт не навів обставин, які вплинули на пропуск строку звернення до суду та не надав суду доказів на обґрунтування такої позиції, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що наведені у клопотанні про поновлення процесуального строку твердження не свідчать про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Отже, враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку та поважні причини пропуску зазначеного строку скаржником не наведено.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Відповідач, отримавши копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, належним чином не усунув її недоліки, а тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження своєю ухвалою від 02.10.2025 за апеляційною скаргою апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 по справі №340/2752/25.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки доводи апеляційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб'єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 3 статті 298 та пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №340/2752/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду в Херсонській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.Г. Стеценко
Судді М.І. Гриців
Л.В. Тацій