06 листопада 2025 року
м. Київ
справа №280/12151/24
адміністративне провадження №К/990/30284/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Жука А.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого Лукманової О.М. (доповідач), суддів Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - військова частина НОМЕР_1 , відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів.
2. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 25 лютого 2025 року позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), за періоди з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, у розрахунку до 100000 грн, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням виплачених сум, за період з 07 квітня 2022 року по день фактичної виплати додаткової винагороди за період лікування відповідно до Постанови №168 включно, за весь час затримки виплати. Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, за періоди з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, у розрахунку до 100000 грн, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням виплачених сум, за період з 07 квітня 2022 року по день фактичної виплати додаткової винагороди.
3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 18 березня 2025 року військова частина НОМЕР_1 подала до Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яку Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 березня 2025 року залишив без руху та запропонував скаржнику протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати докази надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів позивачу.
4. Ухвалою від 15 квітня 2025 року Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року повернув скаржнику, оскільки він не усунув недоліків апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк.
5. 04 червня 2025 року військова частина НОМЕР_1 повторно подала до Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
6. Ухвалою від 09 червня 2025 року Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року залишив без руху та зобов'язав скаржника у строк десяти днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, надавши до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
7. 13 червня 2025 року військова частина НОМЕР_1 подала до Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
8. Ухвалою від 25 червня 2025 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року в справі №280/12151/24 та визнав неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані військовою частиною НОМЕР_1 . Відмовив військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року в справі №280/12151/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Повернув військовій частині НОМЕР_1 судовий збір у сумі 1453,44 грн, сплачений при поданні апеляційної скарги платіжною інструкцією №910 від 12 березня 2025 року, з Державного бюджету України.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
10. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала від 25 червня 2025 року є незаконною та необґрунтованою, постановленою апеляційним судом із неправильним застосуванням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права, без вивчення всіх обставин справи. Військова частина НОМЕР_1 зазначила, що про рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року стало відомо тільки у червні 2025 року, а у провадженні судів різних інстанцій перебувало близько 860 справ, у яких військова частина НОМЕР_1 є відповідачем, й тільки двома посадовими особами здійснювалася підготовка апеляційних і касаційних скарг та інших процесуальних документів, що свідчить про граничне навантаження, що значно утруднило дотримання відповідачем установлених законом процесуальних строків на подання апеляційної скарги у справі №280/12151/24. Скаржник також послався на введений на території України воєнний стан, що військова частина НОМЕР_1 виконує першочергові завдання для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, відбиття повітряних атак противника. Тому суд апеляційної інстанції, зважаючи на ситуацію, яка склалася, задля забезпечення учаснику справи доступу до правосуддя, повинен був урахувати особливий статус скаржника, специфіку завдань, які наявні перед особовим складом військової частини НОМЕР_1 , та поновити їй строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у справі №280/12151/24.
IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Жука А.В., Радишевської О.Р. ухвалою від 06 жовтня 2025 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 05 листопада 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 06 листопада 2025 року.
ІV. Джерела права й акти їхнього застосування
14. Приписами частини першої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
15. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
16. Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
17. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
V. Позиція Верховного Суду
18. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №280/12151/24 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
19. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
20. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов'язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
21. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
22. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
23. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
24. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
25. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України закріплюють дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
26. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається саме на особу, яка звертається з апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
27. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити, зокрема, з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
28. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання поважності/неповажності наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження суд має враховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник дізнався про відповідне судове рішення (ухвалу про повернення апеляційної скарги) до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою, і яким саме чином останній діяв протягом відповідного періоду часу. Суд апеляційної інстанції має враховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.
29. Матеріалами справи №280/12151/24 установлено, що копію рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 26 лютого 2025 року (16:00), що підтверджується довідкою секретаря судового засідання Запорізького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа, а 18 березня 2025 року, тобто у строк, установлений статтею 295 КАС України, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, яку Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 березня 2025 року залишив без руху та запропонував скаржнику протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги (надати докази надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів позивачу), а ухвалою від 15 квітня 2025 року повернув цю апеляційну скаргу скаржнику, оскільки він не усунув недоліків апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк. Копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 16 квітня 2025 року (13:14), що підтверджується довідкою відповідального працівника Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
30. 04 червня 2025 року військова частина НОМЕР_1 повторно подала апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 червня 2025 року залишив без руху та зобов'язав скаржника у строк десяти днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, надавши до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
31. 13 червня 2025 року військова частина НОМЕР_1 подала до Третього апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій на обґрунтування поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року послалася на введений на території України воєнний стан і виконання завдань щодо забезпечення оборони держави, на велику кількість судових справ і кореспонденції, що свідчить про граничне навантаження на двох посадових осіб - представників військової частини НОМЕР_1 .
32. Ухвалою від 25 червня 2025 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року в справі №280/12151/24 та визнав неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані військовою частиною НОМЕР_1 . Відмовив військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року в справі №280/12151/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
33. Постановляючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об'єктивні, непереборні підстави. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Військова частина НОМЕР_1 була обізнана про повернення попередньої апеляційної скарги ухвалою апеляційного суду від 15 квітня 2025 року та могла вжити заходи щодо подання апеляційної скарги повторно у найкоротший термін. Повторне подання апеляційної скарги саме по собі не є підставою для поновлення строку подання апеляційної скарги. Виходячи з принципів належного урядування, державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно. Апеляційний суд указав на допущене зволікання скаржником у поданні повторної апеляційної скарги після повернення первинної апеляційної скарги, а також на те, що законодавцем не вносилися зміни до КАС України та не передбачено продовження строків апеляційного оскарження з підстави воєнних подій. У зв'язку з пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження і відсутністю підстав для поновлення такого строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування положень пункту 4 частини першої статті 299 КАС України та відмову скаржнику у відкритті апеляційного провадження.
34. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і, після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
35. Згідно із позицією Верховного Суду, неодноразово висловленою, строк на апеляційне оскарження судового рішення у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первинне звернення з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулося у межах строку апеляційного оскарження, установленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення попередньої скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження та вжито усіх можливих і залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, й такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення, та які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
36. Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на справедливий суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
37. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропущення з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
38. Введений в Україні воєнний стан, безумовно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, державних органів. Проте сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й без підтвердження її належними та допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
39. Тож сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках. Указані військовою частиною НОМЕР_1 обставини, пов'язані з воєнним станом в Україні, враховуючи її завдання та функції, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас у цьому питанні також необхідно зважати на надані скаржником докази, інші обставини та тривалість пропущеного строку.
40. Суд апеляційної інстанції правильно врахував тривалість пропущеного військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року в справі №280/12151/24. Так, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до апеляційного суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, установлених процесуальним законом, оскільки в такому випадку порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Апеляційна скарга на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року подана військовою частиною НОМЕР_1 вдруге зі значним пропуском установленого статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційну скаргу військова частина НОМЕР_1 подала вдруге (04 червня 2025 року) більше ніж через півтора місяця після отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції від 15 квітня 2025 року про повернення попередньої апеляційної скарги (доставлена до електронного кабінету скаржника 16 квітня 2025 року).
41. При цьому викладеним спростовуються посилання військової частини НОМЕР_1 у касаційній скарзі на те, що про рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року скаржнику стало відомо тільки у червні 2025 року.
42. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку на його апеляційне оскарження. Така зазначена військовою частиною НОМЕР_1 обставина як велика навантаженість на двох її посадових осіб - представників є проблемою внутрішньої організації роботи відповідача та не може слугувати свідченням наявності об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали повторному зверненню з апеляційною скаргою у коротший термін. Військовою частиною НОМЕР_1 не було надано доказів, які б підтверджували, що вона дійсно не мала можливості повторно подати апеляційну скаргу аж до 04 червня 2025 року.
43. Приписи статті 44 КАС України передбачають обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
44. Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження, усунення недоліків апеляційної скарги.
45. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб і невиконання відповідачем вимог процесуального закону або суду не належать до об'єктивних обставин особливого та непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
46. Державні установи та організації, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання процесуальних обов'язків.
47. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд уважає, що Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 червня 2025 року обґрунтовано визнав неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані військовою частиною НОМЕР_1 , та відмовив їй у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року в справі №280/12151/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки відповідач не навів достатніх обґрунтувань та не надав допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення йому строку звернення до суду з повторною апеляційною скаргою.
48. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена апеляційним судом з порушенням норм процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.
49. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
50. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 без задоволення, а оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року в справі №280/12151/24 - без змін.
VІ. Судові витрати
51. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року в справі №280/12151/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: А. В. Жук
О. Р. Радишевська