06 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 300/5538/22 пров. № А/857/8458/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року (головуюча суддя: Біньковська Н.В., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом Керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська до Івано-Франківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій, -
встановив:
Керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківська, 29.12.2022 звернувся із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у не проведенні реєстрації права власності на гідротехнічну споруду дамбу річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, протяжністю 1,8 км, висотою 3-4 м;
- зобов'язати вчинити дії щодо реєстрації права власності на гідротехнічну споруду дамбу річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, протяжністю 1,8 км, висотою 3-4 м.
Обґрунтовує позов тим, що Івано-Франківська міська рада, володіючи інформацією про перебування об'єкта у комунальній власності, розпоряджаючись вказаним об'єктом, а саме передання на баланс комунальному підприємству, не оформила право на гідротехнічну споруду - дамбу річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, протяжністю 1,8 км, висотою 3-4 м. Стверджує, що збереження наявних на території області гідроспоруд є першочерговим та важливим завданням держави, адже справність гідроспоруди зможе забезпечити безпеку жителів міста Івано-Франківська та прибережних сіл, запобігти у разі паводків, які в майбутньому, через географічне розташування області будуть обов'язково піддані впливу шкідливої дії вод та руйнуванню іншого майна, що розташоване на відповідній території. Також, зазначає, що в 2020 році на відновлення дамби та берегоукріплення річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя (капітальний ремонт) було виділено і використано 11199,6 млн. грн. Вважає, що управління майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, в межах визначених радою, належить до компетенції Івано-Франківської міської ради, однак відповідач жодних дій по набуттю права власності на гідротехнічну споруду не вчинив, на повідомлення органів прокуратури про виявлені порушення законодавства щодо не реєстрації права власності на комунальне майно повідомив, що реєстрація права власності дамби не проводилась. Вважає, що відсутність державної реєстрації на майно унеможливлює його належне утримання, оскільки відсутня можливість фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету заходів на утримання та реконструкції вказаного майна, що може призвести до його втрати та носить загрозу для життя і здоров'я жителів громади.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року позов задоволено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилася Івано-Франківська міська рада та оскаржила в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин та якому притаманні характеристики, зазначення яких є обов'язковим для внесення до державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації. Натомість, такі об'єкти, як гідротехнічні споруди, не наділені технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов'язковому внесенню до Державного реєстру прав.
Позивач, 11.03.2025 та 09.04.2025 подав відзиви на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу відхилити.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 30.05.2019 № 631 «Про передачу об'єктів на баланс» передано від КП «Муніципальна дорожня компанія» на баланс КП «Благоустрій» дамбу річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, довжиною 1,8 км, висотою 3-4 м (а.с.31).
Згідно додатку до вказаного рішення рік введення в експлуатацію дамби 1983, первісна балансова вартість 984000,00 грн. (а. с. 32)
За змістом акта приймання-передачі № 3 від 03.09.2019 передано від КП «Муніципальна дорожня компанія» на баланс КП «Благоустрій» дамбу річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, довжиною 1,8 км, висотою 3-4 м (а.с. 36).
Філією ДП «Укрдержбудекспертиза» в Івано-Франківській області, 28.08.2020 складено експертний звіт (позитивний) за № 09-0326-20 щодо розгляду проєктної документації на будівництво за робочим проєктом «Відновлення дамби та берегоукріплення річки Бистриці Надвірнянської в селі Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя (капітальний ремонт), у відповідності до якого зазначена документація розроблена згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки (а.с. 43).
Наказом Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області від 28.08.2020 № 240-пр «Про затвердження проектної документації» затверджено проєктну документацію по об'єкту «Відновлення дамби та берегоукріплення р. Бистриці Надвірнянської, в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя» в сумі 12092408,00 грн (а.с. 44).
Управлінням капітального будівництва в Івано-Франківській області та ТОВ «Будівельна фірма Грандтавербуд» (Підрядник) 09.09.2020, 23.09.2020 укладено договір № 43-т та договір № 52-т на закупівлю підрядних робіт за державні кошти з відновлення дамби та берегоукріплення р. Бистриці Надвірнянської, в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя. (а.с. 51 -113)
Івано-Франківська обласна прокуратура звернулась до Івано-Франківської об'єднаної територіальної громади із листом від 28.12.2020, в якому просила надати інформацію з приводу того чи зареєстровано Івано-Франківською ОТГ право власності на дамбу річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, протяжністю 1,8 км, висотою 3-4 м та яка її балансова вартість. Якщо Івано-Франківська ОТГ не є власником (балансоутримувачем) вищевказаної гідротехнічної споруди Івано-Франківська обласна прокуратура просила надати відомості про власника (користувача) та (або) балансоутримувача вказаної дамби та його юридичну адресу (а.с. 27).
КП «Благоустрій» листом від 12.01.2021 № 09/01-09/7850 повідомило позивача про те, що вказане підприємство не вживало заходів щодо реєстрації права власності на дамбу річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, протяжністю 1,8 км, висотою 3-4 м та надано документи щодо перебування на балансі підприємства цієї дамби (а.с. 34).
Згідно бухгалтерської довідки доданої до вказаного листа на балансі КП «Благоустрій» знаходиться, зокрема, дамба річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя (первісна вартість 984000,00 грн, залишкова вартість станом на 31.12.2020 984000,00 грн).
Івано-Франківська обласна прокуратура звернулась до Івано-Франківської об'єднаної територіальної громади із листом від 16.01.2021 № 15-1вих-21, в якому просила повідомити чи вживалися Івано-Франківською ОТГ заходи щодо реєстрації права власності на дамбу річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, протяжністю 1,8 км, висотою 3-4 м (а.с. 28).
Відповідачем листом від 19.01.2021 № 09/01-09/4852 повідомлено позивача про те, що дамба річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, протяжністю 1,8 км, висотою 3-4 м перебуває на балансі КП «Благоустрій», однак заходи щодо реєстрації права власності на такий об'єкт не вживалися (а.с. 30).
Івано-Франківська обласна прокуратура звернулась до Івано-Франківської об'єднаної територіальної громади із листом від 28.01.2021, в якому просила надати інформацію з приводу того чи зареєстровано Івано-Франківською ОТГ право власності на дамбу річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, протяжністю 1,8 км, висотою 3-4 м та повідомити чи вживалися Івано-Франківською ОТГ заходи щодо реєстрації права власності на цю дамбу (а.с. 29).
Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради листом від 19.02.2021 № 09/01-09/191 повідомив позивача про те, що звернувся із відповідним листом до Міністерства юстиції України з проханням надати роз'яснення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме на гідротехнічну споруду (дамбу) та на підставі яких документів повинна здійснюватися така реєстрація (а.с. 37).
Згідно листа Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області від 31.08.2022 № 252 заходи щодо реєстрації речових прав на дамбу річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, протяжністю 1,8 км, висотою 3-4 м не вживалися (а.с. 41).
Позивач, 26.08.2022 звернувся до міського голови із листом № 09.50-70-3942вих-22, в якому просив повідомити чи вживалися заходи щодо реєстрації права власності на дамбу річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, протяжністю 1,8 км, висотою 3-4 м (а.с. 116).
КП «Благоустрій» листом від 05.09.2022 № 67/84.1-09/09в повідомило позивача про те, що КП «Благоустрій» не вчинялись дії щодо реєстрації речових прав на гідротехнічні споруди-дамби на р. Бистриця Надвірнянська в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя. З 2019 року по теперішній час, кошти на будівництво, ремонт і відновлення дамби КП «Благоустрій» не виділялись та відповідно не освоювали. Обслуговування дамби (підмітання, прибирання) з 2019 року по теперішній час здійснюється працівниками КП «Благоустрій» та оплачується згідно посадових окладів. Документи щодо будівництва та введення в експлуатацію, відновлення чи ремонту дамби на р. Бистриця Надвірнянська в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя по теперішній час КП «Благоустрій» не розроблялись, кошти на розробку вказаних документів не виділялись (а.с. 120).
Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради листом від 12.09.2022 № 09/01-09/2717 повідомив позивача про те, що реєстрація права власності на відповідні гідротехнічні споруди (дамби) не проводилася. Зазначено, що Міністерство юстиції України у листі від 01.03.2021 надало роз'яснення з приводу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме на гідротехнічну споруду (дамби). Вказано, що такі об'єкти не наділені технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов'язковому внесенню до Державного реєстру прав (а.с. 117).
Позивач, 29.11.2022 звернувся до міського голови із листом № 09.50-70-6036вих-22, в якому просив повідомити чи вживалися заходи щодо реєстрації права власності на дамбу річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, протяжністю 1,8 км, висотою 3-4 м (а.с. 121).
Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради листом від 15.12.2022 № 09/01-09/3989 повідомив позивача про те, що реєстрація права власності на відповідні гідротехнічні споруди (дамби) не проводилася. Зазначено, що Міністерство юстиції України у листі від 01.03.2021 надало роз'яснення з приводу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме на гідротехнічну споруду (дамби). Вказано, що такі об'єкти не наділені технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов'язковому внесенню до Державного реєстру прав. Також в інформації, наданій Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації в листі від 04.12.2022, зазначено, що Методикою обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженою наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 21.12.1995 за № 466/1002, не передбачено можливості та необхідності проведення реєстрації власності на відповідні гідротехнічні споруди (а.с. 122).
КП «Благоустрій» листом від 09.12.2022 № 86/84.1-09/09в повідомило позивачу інформацію аналогічну за змістом, яка викладена в листі від 05.09.2022 № 67/84.1-09/09в (а.с. 124).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Івано-Франківська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном територіальної громади, на території якої розташована спірна гідротехнічна споруда, в саме дамба річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, протяжністю 1,8 км, висотою 3-4 м, яка розташована на території міста Івано-Франківськ, а тому саме на Івано-Франківську міську раду покладено обов'язок по вжиттю заходів, спрямованих на проведення державної реєстрації права власності на вказану гідротехнічну споруду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що спір у цій справі виник щодо державної реєстрації права власності на дамбу, зокрема, належності такої гідротехнічної споруди до об'єктів, на які поширюється режим нерухомої речі, у розумінні ст. 181 Цивільного кодексу України, речові права на які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV). Оскільки, відповідач наполягає на тому, що державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин та якому притаманні характеристики, зазначення яких є обов'язковим для внесення до державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації, натомість, такі об'єкти, як гідротехнічні споруди, не наділені технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов'язковому внесенню до Державного реєстру прав.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
До таких речей належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - житлові будинки, будівлі, споруди тощо. (ч. 1 ст. 181 ЦК України).
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-IV, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Так, за Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ДК 018-2000) споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
У чинному з 01.01.2024 Класифікаторі будівель і споруд НК 018:2023, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі - НК 018:2023), використовуються терміни, визначені Європейським класифікатором типів споруд, а саме: споруди - структури, пов'язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.
Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тунелі, естакади, мости тощо).
Термін «гідротехнічні споруди» вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010). Це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
Схожий термін використано у п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 № 661 (далі - Правила № 661): гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.
У ДК 018-2000 серед видів споруд також виділяються інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.
У Класифікаторі зазначено, що інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта. До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін.
За класом 215 НК 018:2023 дамба також належить до інженерних споруд.
Таким чином, термін «гідротехнічна споруда» пов'язаний з конкретним функціональним об'єктом (конструкцією), є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін «споруда».
Суд апеляційної інстанції зауважує, що, у свою чергу, дамба є видом гідротехнічних та інженерних споруд, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов'язаних з використовуванням водних ресурсів, зокрема для запобігання шкідливій дії вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у ч. 4 ст. 5 Закону № 1952-IV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки як інженерна (гідротехнічна) споруда, дамба не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених ч. 4 ст. 5 Закону № 1952-IV, а тому дамба належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав.
Щодо суб'єкта, який має речові права на дамбу та уповноважений вчиняти певні дії стосовно оформлення права власності, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (далі - Закон № 5245-VI), з дня набрання чинності цим законом (чинний з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Згідно з п. 3, 4 розділу ІІ Закону № 5245-VI з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон - № 280/97-ВР), відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Органи місцевого самоврядування з огляду на ч. ч. 1, 5 ст. 15 Закону № 280/97-ВР є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 5 ст. 60 Закону № 280/97-ВР).
Таким чином, відповідний орган місцевого самоврядування уповноважений визначати юридичну долю об'єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна дамба розташована на території міста Івано-Франківська, за рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 30.05.2019 № 631 передана на баланс КП «Благоустрій» (а. с. 31-33).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Господарський кодекс України (тут і надалі, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначав основні засади господарювання в Україні і регулював господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Згідно ч. 1, 3 ст. 78 Господарського кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
З огляду на ч. 1, 2 ст. 137 ГК України правом оперативного управління є речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.
Натомість, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч. 2, 3 ст. 136 ГК України).
Тобто, власником комунального майна є відповідна територіальна громада (ст. 60 Закону № 280/97-ВР), суб'єктом управління таким майном - орган місцевого самоврядування (ст. 29 Закону № 280/97-ВР), а комунальне (унітарне) підприємство має право володіння, а також обмежені права користування і розпорядження комунальним майном в цілях і межах, встановлених власником.
Разом з тим, у ч. 1 ст. 317 ЦК України визначено, що саме власникові належать повний перелік правомочностей - право володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд.
Орган місцевого самоврядування реалізує такі повноваження від імені та в інтересах територіальних громад. До відання місцевих рад також належить також вжиття заходів щодо реєстрації та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади, шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (ч. 2 ст. 335 ЦК України).
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції не бере до уваги покликання відповідача, що Івано-Франківська міська рада не має права вчиняти дії щодо оформлення права власності на дамбу на р. Бистриці Надвірнянської.
Крім цього, відповідно до Методологічних положень щодо складання балансів активів і пасивів, затверджених наказом Держкомстату від 10.12.2010 № 504, баланс активів і пасивів - це звіт, який складають на певну дату і який відображає вартість активів, що є у власника цих активів, та зобов'язань визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства.
Тобто, баланс КП «Благоустрій» - це лише відомості бухгалтерського обліку.
Комунальне підприємство, на відміну від органу місцевого самоврядування, не може звертатися від імені та в інтересах територіальних громад до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації порядку для оформлення права комунальної власності.
Також, відповідач покликається на те, що листом Міністерства юстиції України від 17.02.2021 № 7027/3262-26-21/8.4.1, який надано виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради на запит, роз'яснено, що гідротехнічні споруди не наділені технічними характеристиками, передбаченими пп. 2 п. 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, інформація про яку підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав (а. с. 118).
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що роз'яснення Міністерства юстиції України має інформаційний характер, про що, зокрема, зазначено у самому листі, не містить обґрунтування того, що технічно реєстрація гідротехнічної споруди у Державному реєстрі речових прав є неможливою.
Крім цього, лист Міністерства юстиції України не узгоджується з п. 2.7 Методичних рекомендацій, які визначають, що до об'єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.
Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 31.03.2021 у справах № 9901/347/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/116/20, від 01.09.2022 у справі № 990/46/22, та від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19 неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Отже, відповідач не здійснив юридично значимих дій щодо оформлення права власності на гідротехнічну споруду на річці Бистриця Надвірнянської, яка, за відсутності реєстрації у Державному реєстрі речових прав, у розумінні закону фактично залишається безхазяйним майном.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки Івано-Франківська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном територіальної громади, на території якої розташована спірна гідротехнічна споруда, а саме дамба річки Бистриці Надвірнянської в с. Угорники, правий берег нижче автомоста до с. Підлужжя, протяжністю 1,8 км, висотою 3-4 м, а тому саме на Івано-Франківську міську раду покладено обов'язок по вжиттю заходів, спрямованих на проведення державної реєстрації права власності на вказану гідротехнічну споруду.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки Івано-Франківська міської рада, як суб'єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, не здійснювала відповідних дій, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на гідротехнічну споруду, а тому допустила протиправну бездіяльність.
Аналогічні висновку у подібних спірних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 300/3657/22.
Таким чином, апеляційна скарга Івано-Франківської міської ради не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі № 300/5538/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська