05 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/17039/25 пров. № А/857/36509/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючої судді: Матковської З.М.,
суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,
при секретарі судового засідання: Рибачуку А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у справі № 380/17039/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, (головуюча суддя першої інстанції - Потабенко В.А, час ухвалення - не вказано, місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту - 21.08.2025),-
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" (далі - ДП "ЛНДРТІ", відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), у якому просило суд:
- встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" Сагана Ореста Ігоровича до повного погашення боргу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач-1 зареєстрований як суб'єкт господарювання - юридична особа та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, та є боржником перед бюджетом.
Керівником даної юридичної особи є Саган О.І., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Станом на день подання позовної заяви за платником податків рахується податковий борг у сумі 3104456,98 грн по земельному податку з юридичних осіб та податку на нерухоме майно.
Позивач стверджує, що відповідач-1 не виконав своїх грошових зобов'язань щодо сплати нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій. Так, рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі № 813/1302/18, від 18.12.2020 № 280/1279/20 та від 09.04.2021 у справі №380/234/21 задоволено позовні вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області щодо стягнення з підприємства заборгованості з рахунків у банках, інших фінансових установах та за рахунок готівки.
На виконання зазначених рішень уповноваженої особи, до банківських установ, де відкриті у відповідача-1 рахунки, направлені платіжні інструкції. Такі платіжні інструкції повертаються без виконання через відсутність коштів на рахунках відповідача-1.
При цьому, на даний час заходи стягнення за рішенням не призвели до повного погашення боргу. Позивач, посилаючись на вказані обставини, вважає наявними підстави для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» за межі України до повного погашення податкового боргу відповідно до п. 87.13. ст.87 ПК України. У зв'язку із викладеним, звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" - ОСОБА_1 до повного погашення боргу в сумі 3104456 (три мільйони сто чотири тисячі чотириста п'ятдесят шість гривень) 98 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, таким що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Основні підстави апеляційної скарги полягають у наступному. Так, апелянт стверджує, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України, оскільки податкова вимога була направлена ще у 2010 році, а 240 календарних днів для сплати боргу завершилися у 2022 році, тоді як позов було подано лише 14 серпня 2025 року.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що відповідач-2 - ОСОБА_1 призначений на посаду в.о. директора ДП "ЛНДРТІ" лише з 24 квітня 2024 року, а починаючи з 2009 року на розрахункові рахунки та з 2011 року на майно підприємства накладено арешт органами виконавчої служби, що унеможливило вільно розпоряджатись грошовими коштами та виконання власних грошових зобов'язань.
На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Відзив на апеляційну скаргу позивач не подав. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.
Згідно із ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Суд встановив та з матеріалів справи слідує, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» є Саган О.І., виконувач обов'язків директора з 24 квітня 2024 року на строк до прийняття суб'єктом управління підприємством іншого рівня.
Державне підприємство «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» має податкову заборгованість перед бюджетом, що складається із сум податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб та податку на нерухоме майно в розмірі 3104456,98 грн.
Головне управління ДПС у Запорізькій області винесло рішення від 04.04.2023 №10595/6/13-01-02-09, від 27.11.2023 № 366/4-0801 від 05.02.2025 №122/4-0801 щодо стягнення коштів з платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
На виконання зазначених рішень уповноваженої особи, до банківських установ, де відкриті у відповідача-1 рахунки, направлені платіжні інструкції, які повертаються без виконання через відсутність коштів на рахунках відповідача-1.
Рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі № 813/1302/18, від 18.12.2020 № 280/1279/20 та від 09.04.2021 у справі №380/234/21 задоволено позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо стягнення з відповідача-1 заборгованості з рахунків у банках, інших фінансових установах та за рахунок готівки.
Однак, не зважаючи на вжиті контролюючим органом заходи, відповідач-1 не погасив податковий борг протягом 240 календарних днів з моменту вручення податкової вимоги. Протилежного матеріали справи не містять.
Позивач вважає, що оскільки за відповідачем-1 обліковується борг, що перевищує один мільйон гривень, який не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, Головне управління ДПС у Запорізькій області, як контролюючий орган, має право звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» за межі України.
Суд першої інстанції задовольнив позовну заяву з тих підстав, що з огляду на встановлений факт наявності у відповідача 1 податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, і непогашення суми такого податкового боргу протягом 240 днів з дня вручення товариству податкової вимоги, існує наявність підстав для застосування судом тимчасового обмеження для керівника вказаної юридичної особи - Сагана О.І. - у праві виїзду за межі території України до погашення суми податкового боргу.
Отже, на підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, які необхідно задовольнити у повному обсязі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як передбачено частиною 4 статті 5 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із приписами частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Апеляційний суд встановив, що позовна заява в межах цієї справи подана, окрім іншого, на підставі статті 289-2 КАС України.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада 2021 року № 1914-IX, який набрав чинності 01 січня 2022 року, параграф 2 глави 11 розділу II Кодексу адміністративного судочинства України, доповнено статтею 289-2.
Так, відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 000 000,00 грн, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Апеляційний суд зазначає, що запровадження статті 289-2 КАС України не створює нових підстав для звернення контролюючого органу до суду, а лише встановлює спеціальну процедуру судового розгляду позовів про тимчасове обмеження керівника у праві виїзду за межі України. Матеріально-правові підстави для такого звернення (наявність податкового боргу понад 1 мільйон гривень, його непогашення протягом 240 календарних днів з моменту вручення податкової вимоги) існували до набрання чинності вказаною нормою.
Із матеріалів справи встановлено, що підставою для звернення контролюючого органу до суду із цим позовом є наявність у ДП "ЛНДРТІ", в.о. керівника якого є ОСОБА_1 , податкового боргу, що перевищує 1 000 000,00 грн, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Апеляційний суд встановив, що 02 серпня 2010 року уповноваженій особі ДП "ЛНДРТІ" вручено податкову вимогу форми «Ю» від 22 липня 2010 року № 2/163.
Так, 240 календарних днів для сплати податкового боргу сплинули 30 березня 2011 року, тримісячний строк для звернення контролюючого органу до суду розпочався з 31 березня 2011 року і завершився 30 червня 2011 року.
Однак, із позовною заявою щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника ДП "ЛНДРТІ" контролюючий орган звернувся 15 серпня 2025 року засобами поштового зв'язку (трек-номер поштового відправлення 6900500555613).
Водночас, позивач не скористався своїм правом на звернення до суду у встановлений законом тримісячний строк ані у 2011 році (після спливу 240 днів від вручення податкової вимоги), ані у 2018-2021 роках (коли неодноразово звертався з іншими позовами про стягнення того самого боргу), ані у 2022 році (після набрання чинності статтею 289-2 КАС України).
Звернення до суду лише у серпні 2025 року, тобто більш ніж через 14 років після виникнення права на пред'явлення відповідних вимог, свідчить про значний та невиправданий пропуск процесуального строку.
Крім того, апеляційний суд встановив, що рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі № 813/1302/18, від 18.12.2020 № 280/1279/20 та від 09.04.2021 у справі №380/234/21 задоволено позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо стягнення з відповідача-1 заборгованості з рахунків у банках, інших фінансових установах та за рахунок готівки.
Таким чином, сам факт неодноразового звернення контролюючого органу до суду із позовами про стягнення заборгованості у 2018, 2020 та 2021 роках свідчить про системну обізнаність позивача щодо існування підстав для застосування передбачених законом заходів впливу на платника податків, у тому числі - для звернення з позовом про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з моменту вручення податкової вимоги.
Отже, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду із порушенням строку звернення до суду, тобто поза межами тримісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2024 року у справі № 140/26462/23 дійшов аналогічного висновку щодо обчислення строків звернення з позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України, який, відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими до застосування.
Варто зауважити, що правове значення встановлених обставин полягає у тому, що дотримання процесуальних строків для звернення до суду є обов'язковою умовою реалізації суб'єктом владних повноважень права на судовий захист. Обмеження конституційного права особи на свободу пересування, гарантованого статтею 33 Конституції України, може застосовуватися судом лише за наявності передбачених законом підстав та з дотриманням встановленої процедури, невід'ємним елементом якої є своєчасність звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно із частиною 1 статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, відтак рішення суду, відповідно до вимог ст. 319 КАС України, з підстав визначених п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України, необхідно скасувати, з одночасним прийняттям постанови про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у справі №380/17039/25 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовну заяву залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Повне судове рішення складено та підписано 06 листопада 2025 року.