Справа № 369/14373/25
Провадження № 3/369/7386/25
Іменем України
05.11.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколами про адміністративні правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч . 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №858052 від 23.07.2025 року - 23.07.2025 о 13 год. 20 хв. ОСОБА_1 будучи продавцем в торгівельному кіоску «ФОП ОСОБА_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала продаж тютюнових виробів без марки акцизного податку.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №858053 від 23.07.2025 року - 23.07.2025 о 13 год. 20 хв. ОСОБА_1 будучи продавцем в торгівельному кіоску «ФОП ОСОБА_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала продаж тютюнових виробів без марки акцизного податку.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
У судове засіданняОСОБА_1 не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток, про що в матеріалах справи містяться довідки про доставку sms.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України" зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 251КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопрушення, вважаю недоведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад інкримінованих правопорушень.
Так на підтвердження винуватості у скоєнні інкримінованих правопорушень до матеріалів справи долучено: протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 858052 та серії ВАД №858053 від 23.07.2025 року; рапорти працівника поліції від 23.07.2025 року; акт вилучення предметів торгівлі від 23.07.2025 року; фотознімки вилучених речей.
Суд наголошує, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За змістом ст. 252 КУпАП та загальних норм Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Так, ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП слід встановити, чи здійснювалась роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, тобто має відбутись процес обміну товарами та грошовими коштами.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту реалізації (здійснення роздрібної або оптової торгівлі) ОСОБА_1 тютюнових виробів та алкогольних напоїв без марок акцизного податку. У протоколах про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на особу, якій було реалізовано зазначені у протоколах товари, до матеріалів справи не долучено покази свідків такого продажу, не долучено фіскального чеку тощо.
Крім цього, за ч. 1 ст. 156 КУпАП можливо притягнути особу, яка є суб'єктом господарської діяльності, тобто є специфічним суб'єктом, який наділений законом спеціальними, властивими йому ознаками.
Відповідно ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Зважаючи на викладене, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає для суб'єкта господарювання, а не для будь-якої особи.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про перебування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у трудових відносинах, з ФОП ОСОБА_3 , та взагалі будь-яких належних доказів про причетність ОСОБА_4 до скоєння інкримінованого правопорушення.
Враховуючи те, що складом правопорушення є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, вважаю, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
За вказаних обставин, відомості, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення та надані докази, які наведені вище, суд оцінює критично, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, не доведена.
Так, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували та дозволяли суду дійти висновку поза розумним сумнівом про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, тобто відсутні об'єктивні докази про вчинення останньою інкримінованого правопорушення.
При цьому ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження по справі підлягає закриттю, то судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 247, 268, 283, 284 КУпАП України, суд
Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення відносноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя Михайло КУЦЕНКО