"06" листопада 2025 р. Справа № 363/1541/25
06 листопада 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б.; за участю секретаря судових засідань Гриб І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
24.03.2025 року представник ТОВ «Сіроко Фінанс» звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з вказаною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики №77437864 в розмірі 44 044,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Позов обґрунтовує тим, що 04.01.2022 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено Договір факторингу №025-040122, за умовами якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, у тому числі і право вимоги за Договором позики №77437864, укладеним 08.10.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 . За умовами зазначеного договору позики позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути суму позики, та сплатити плату від суми позики за весь час користування коштами позики, в порядку і на умовах, що визначені договором позики. На виконання умов договору позики позикодавець 08.10.2021 року перерахував на вказаний позичальником рахунок грошову позику за умовами договору в сумі 13 000,00 виконавши належним чином взяті на себе договірні зобов'язання. Натомість відповідач у встановлені умовами договору строки суму позики не повернув, проценти не сплатив, в зв'язку з чим за час користування коштами на суму позики були нараховані проценти відповідно до умов договору (відповідно до доданого розрахунку), та загальний борг склав 44 044,00 грн. Спроби врегулювання боргу з боржником в добровільному порядку виявилися безрезультатними. 24.12.2024 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» направлялася на адресу боржника письмова вимога про погашення заборгованості, яка була боржником проігнорована. Таким чином, сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики №77437864 складає 44044,00 грн., де сума не поверненої позики - 13 000,00 грн. та сума нарахованих та несплачених процентів - 31 044,00 грн.
Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 27.03.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.07.2025 року, за клопотанням представника позивача, витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію.
Витребувана інформація надійшла на адресу суду 09.09.2025 року та 19.09.2025 року.
Представник ТОВ «Сіроко Фінанс» в судове засідання не з'явився, при цьому в прохальній частині позовної заяви розгляд справи просив проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, крім того повідомлявся через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі, а тому суд, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів
06.11.2025 року відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності було встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 08.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено позики №77437865 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).
У відповідності до п. 1 Договору за цим Договором кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно з п. 2 Договору сума позики - 13 000,00 грн. (п.п. 2.1 Договору), строк кредитування - 30 днів (п.п. 2.2. Договору), процентна ставка/день - 1,99% (п.п. 2.3 Договору), дата надання кредиту - 08.10.2021 року, дата повернення кредиту (останній день) - 07.11.2021 року, знижена процентна ставка/день - 0,6965%, проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) %/день - 2,70 %, пеня,%/день (не застосовується в період карантину) - 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка % - 906,09%, орієнтовна загальна вартість кредиту, у грн. - 15 716,35 грн.
Згідно з п. 4 Договору проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.
Згідно з п. 10 Договору позичальник має право достроково виконати Договір, шляхом повернення Позики, сплати Процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, що встановлена п. 2 Договору.
Відповідно до п. 12 Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі
Згідно з п. 14 Договору зміна або припинення в односторонньому порядку договірних зобов'язань повністю чи частково, а також одностороння відмова від їх виконання, не допускаються, окрім випадків, встановлених законом, Договором та/або Правилами.
Відповідно до п. 16 Договору, якщо сума Позики, зазначена в п.п. 2.1. п. 2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування Позикою понад встановлений Договором строк Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування».
У відповідності до п. 17 Договору, якщо сума Позики, зазначена в п.п. 2.1. п. 2 Договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування Позикою понад встановлений Договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого користування.
Додатком №1 до договору №77437864 від 08.10.2021 року є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно якої реальна річна процентна ставка % - 906,08%, загальна вартість кредиту, у грн. - 15 716,35 грн.
Фак надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 13 000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 08.10.2021 року підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» №КД-000004785/ТНПП від 20.12.2024 року та отриманою інформацією з АТ «Універсал Банк».
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №77437864 від 08.10.2021 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 44 044,00 грн. та складається з: 13 000,00 грн. - заборгованість за основним боргом та 31 044,00 грн. - заборгованість по процентам.
04.01.2022 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (фактор) та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (клієнт) укладено договір факторингу №025-040122 у відповідності до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
У відповідності до витягу з реєстру прав вимог №09/02/2022 від 09.02.2022 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №77437864 від 08.10.2021 року у розмірі 44 044,00 грн.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстро- ченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 08.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №77437864, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язалось надати позичальнику кредит у сумі 13 000,00 грн на строк 30 календарних днів. Кінцева дата повернення кредиту - 07.11.2021 року.
Оскільки цей договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» належно виконало умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 13 000,00 грн.
Позичальник, в свою чергу, не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та допустив заборгованість за договором за тілом кредиту у розмірі 13 000,00 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту у розмірі 13 000,00 грн,
Водночас, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача заборгованості за процентами за понадстрокове користування з огляду на наступне.
Згідно змісту умов укладеного між сторонами договору позики, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язувалося надати відповідачу грошові кошти у загальній сумі 13 000,00 грн. строком на 30 календарних днів, процентна ставка/день - 1,99% (п.п. 2.3 Договору), дата надання кредиту - 08.10.2021 року, дата повернення кредиту (останній день) - 07.11.2021 року, знижена процентна ставка/день - 0,6965%, проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) %/день - 2,70 %, пеня,%/день (не застосовується в період карантину) - 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка % - 906,09%, орієнтовна загальна вартість кредиту, у грн. - 15 716,35 грн.
Водночас, умовами договору не передбачено можливості пролонгації строку кредитування, що давало б позивачу право на нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з п. 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У пункті6.20. цієї постанови також зазначається, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Згідно п. 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі №5017/1987/2012 зазначено, що така правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК.
У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).
Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за «користування кредитом» за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за «користування кредитом» (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.
Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов'язанні має створити умови для виконання боржником свого обов'язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 57).
Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
Якщо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3 та 4 ст. 213 ЦК України, неможливо встановити порядок проведення розрахунків між сторонами, необхідно застосовувати тлумачення contraproferentem (лат. verbachartarumfortiusaccipiunturcontraproferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (висновки Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19).
Позивач, як юридична особа, діяльність якою пов'язана з наданням фінансових послуг і яка підготувала проект договору позики - є сильнішою стороною у цих правовідносинах, а тому тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь відповідача.
Як встановлено судом, за умовами укладеного між сторонами Договору, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 07.11.2021 року, а після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, а тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими процентами поза межами дії кредитного договору задоволенню не підлягають.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками поза межами дії кредитного договору є безпідставними.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №77437864 від 08.10.2021 року у загальному розмірі 20 761,00 грн., яка складається з: заборгованість за договором за тілом кредиту у розмірі 13 000,00 грн. та відсотками у розмірі 7 761,00 грн. (13 000,00 грн. (тіло кредиту) * 1,99 % (погоджена стронами відсоткова ставка) * 30 (погоджений сторонами строк кредитування).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки позов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 427,30 грн., виходячи з розрахунку: розмір задоволених позовних вимог 20 761,00 грн. * 3 028,00 грн. сума сплаченого судового збору / 44 044,00 грн. розмір заявлених позовних вимог = 1 427,30 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 142, 258, 263-265, 268 ЦПК України; статями 526, 626, 628, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №77437864 від 08.10.2021 року у розмірі 20 761,00 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 427,30 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42827134, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, 45, офіс 510А).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя М.Б. Баличева