06.11.2025 Справа № 363/4112/25
06 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Баличевої М.Б.,
при секретарі Гриб І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
22.07.2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій вона просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстровано 08.09.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №307.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.09.2015 року між сторонами укладено шлюб, від якого мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем припинено, разом вони не проживають та спільного господарства не ведуть з 28.05.2024 року. Подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим через втрату взаємозв'язку та відсутність подружніх стосунків.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 24.07.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
25.07.2025 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21.08.2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явилася, при цьому надала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 » та розглянути справу за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, при цьому надав до суду заяву в якій просив розірвати шлюб між ним та позивачем та зазначив, що їх син - ОСОБА_3 проживає разом з його родиною та навчається в Україні на підтвердження чого долучив до матеріалів справи довідку в.о. директора Ріжківської гімназії.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності сторін, суд враховує їх належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, наявність заяв, а також положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов потрібно задовольнити з таких підстав.
Встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 08.09.2015 року, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №307.
Від шлюбу сторони мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.11.2016 року народження.
З довідки виданої 03.11.2025 року в.о. директора Ріжківської гімназії відділу освіти Таращанської міської ради Л. Мітасовою №18/01-08 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем третього класу Ріжківської гімназії з 03.11.2025 року.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, суд вважає, що позов обґрунтований, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.
Враховуючи виявлене позивачкою бажання надалі іменуватися шлюбним прізвищем, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Керуючись ст. ст. 4, 5, 352, 354 ЦПК України, на підставі ст. ст. 112, 115 СК України суд,-
Позовну заяву задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 08.09.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №307.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище - « ОСОБА_4 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Головуючий М.Б. Баличева