Справа № 362/7812/25
Провадження № 1-кп/362/745/25
Іменем України
06.11.2025 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12025111460000301 від 04.08.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кожухівка Фастівського району Київської області, українець, громадянин України, освіта середня, неофіційно працює різноробом, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , у силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
встановив:
04.08.2025 близько 11:00 год. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_4 проходив повз магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться у торгівельному центрі «Імперія», що розташований за адресою: Київська область, Фастівський район, с-ще Калинівка, вул. Залізнична, 48Б, де побачив на прилеглому до магазину «Beer Market» бетонному вимощенні припаркований скутер марки «Honda», моделі «Dio», без реєстраційного номерного знаку, чорного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_5 . Тоді у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, реалізуючи який і скориставшись відсутністю власника вказаного скутера, шляхом вільного доступу підійшов до нього та переконавшись в тому, що руль не заблоковано, після чого заволодів вказаним транспортним засобом шляхом котіння. Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 відкотив даний скутер на територію домоволодіння тещі ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином ОСОБА_4 викраденим транспортним засобом розпорядився на власний розсуд, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 12 299 гривень 35 копійок та позбавив останнью можливості розпоряджатися власним транспортним засобом.
ОСОБА_4 при його допиті у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Він повністю погодився з його кваліфікацією і фактичними обставинами, які викладені у обвинувальному акті. Пояснив, що тоді, дійсно викрав мопед. Щиро розкаявся у скоєному, пообіцяв не вчиняти схожого у майбутньому. Просив суд суворо не карати.
Показання ОСОБА_4 є послідовними і логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального провадження, а тому суд вважає ці показання достовірними.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, скерувала до суду заяву про розгляд даного кримінального провадження без її участі. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Водночас суд роз'яснив учасникам судового провадження суть вищезазначеної норми та у доступній, чіткій та конкретизованій формі виклав її зміст, надавши розгорнуте його пояснення сторонам. Також суд упевнився, що учасниками судового провадження суть такого роз'яснення сприйнята правильно та переконався у добровільності їх позицій.
Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого.
Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики особи обвинуваченого, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_4 доведена повністю поза розумним сумнівом, його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, неофіційно працює різноробом, розлучений, на обліку у лікаря-нарколога та/або у лікаря-психіатра не перебуває, без негативних характеристик за місцем проживання, у силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують обвинуваченому покарання, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, його ступеня тяжкості, особи винного, наявності обставин, що пом'якшують покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, враховуючи позицію прокурора, яка висловлена у судових дебатах щодо можливості призначення покарання у виді обмеження волі та звільнення обвинуваченого від відбування цього покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням відповідних обов'язків, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 289 КК України у виді обмеження волі та звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням відповідних обов'язків. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.
Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2025 до ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби на строк 60 днів, дія якого не продовжувалася.
Питання про речові докази суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України, розподіл процесуальних витрат - у порядку ст. 124 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
-скутер марки «Honda» моделі «Dio», без реєстраційного номерного знаку, чорного кольору, який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 відповідно до письмової розписки - залишити у її власності;
-оптичний носій «DVD-R» марки з відеозаписом з камер відеоспостереження, що розташовані за адресами: вул. Паркова, с-ще Калинівка Фастівського району Київської області, який знаходяться при матеріалах кримінального провадження, - залишити там же.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1