справа № 362/7381/24
провадження № 2/362/1916/25
(заочне)
05.11.25 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в місті Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Суд установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором №21680-12/2022 в розмірі 19 185,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконує свої зобов'язання за Договором, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованим місцем проживання та у порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на сайті «Судової влади» не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, та клопотань до суду не направляв, тому в силу частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами та дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем укладено Договір про надання фінансового кредиту №21680-12/2022.
Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до п.1 Кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит у розмірі 5 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), в Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.
Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачено, що кредит надається строком на 25 днів (до 12 січня 2023 року).
30 серпня 2023 року між ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №30082023/1, у відповідності до умов якого ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №30082023/1 від 30 серпня 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 19 185,00 грн., 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 185 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Отже, по справі існує спір щодо виконання договірних зобов'язань сторонами за договором, у якому відбулась заміна кредитора шляхом відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги до боржника у розмірі невиконаних позичальником зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Первісний кредитор належно виконав умови договору, надавши відповідачу кредитні кошти.
Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, своєчасно не повернув кредит, у зв'язку із чим у відповідача утворилась заборгованість.
Доказів оспорювання в судовому порядку укладеного договору відповідачем не надано.
На момент розгляду справи відповідач не сплатив суму вказаної заборгованості.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе за договорами зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов такого договору.
У ході розгляду справи судом встановлено, що сторони у спірному Договорі позики погодили умови надання кредиту та нарахування процентів за користування таким кредитом.
Звертаючись із даним позовом до суду позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №21680-12/2022 в розмірі 19 185,00 грн., з яких 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 185 грн. - сума заборгованості за відсотками
Разом із тим, з наявних в матеріалах справи розрахунків (додатку до Договору про надання кредиту) вбачається, що за Кредитним договором №21680-12/2022 загальна вартість кредиту становить 5 012,50 грн., з яких 5 000,00 грн. - чиста сума кредиту, 12,50 грн. - проценти за користування кредитом.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначено, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання».
Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання. Указаний висновок міститься у пункті 35 постанови.
Окрім того, в пункті 54 постанови Верховний Суд вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред'явлення вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Враховуючи вищевказану правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право первісного кредитора нараховувати передбачені Договором позики проценти припинилося після спливу визначених таким договором строку кредитування.
Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним договором строк суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
З огляду на це, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки лише за дні користування кредитом. В іншій частині позовних вимог про стягнення відсотків суд підстав для задоволення позову не вбачає.
Враховуючи вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення заборгованості за Кредитним договором №21680-12/2022 у розмірі 5 012,50 грн., з яких 5 000,00 грн. - чиста сума кредиту, 12,50 грн. - проценти за користування кредитом
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути суму сплаченого судового збору 791,05 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити позов частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 5 012 (п'ять тисяч дванадцять) грн. 50 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 791 (сімсот дев'яносто одна) грн. 05 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку останній має право подати протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення. Інші учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ідентифікаційний код 35625014);
відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Дата складення повного судового рішення: 05 листопада 2025 року.
Суддя О.В. Попович