Справа № 826/8105/16 Суддя (судді) першої інстанції: Стефанов С.О.
06 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року (справу розглянуто в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У травні 2016 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 6 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72:571 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Клопотання (заява) № 6, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. 08/М-231 від 13.01.2016 року протиправною;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, які складають 4640 грн. 00 коп. (чотири тисячі шістсот сорок гривень 00 коп.).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини справи.
Апелянт вказує, зокрема, що оскільки відповідачем не було винесено на пленарне засідання КМР, зокрема, не включено до порядку денного розгляд клопотання позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою у місячний строк з дати реєстрації такого клопотання та не забезпечено дотримання радою порядку і строку розгляду, то відповідно міським головою допущено протиправну бездіяльність.
Також позивач вказує про необхідність відступу від існуючої практики Верховного Суду для єдності судової практики, наполягаючи, що жоден із судів касаційної інстанції не поставив питання про залучення до справи Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) як співвідповідача.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
19 серпня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив відповідача, в якому останні просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказуючи про відсутність бездіяльності відповідача у межах спірних правовідносин.
Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13 січня 2016 року, громадянин України, позивач через свого представника Калька Д.О. звернувся до Київської міської ради з Клопотанням (заявою) № 6 (графічний матеріал: земельна ділянка № 6 (кадастрового кварталу 72:571 згідно містобудівного кадастру Києва)), зареєстроване у Київській міській раді за вх. № 08/М-231 від 13.01.2016 року про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки № 6 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72:571) у Солом'янському районі м. Києва.
До клопотання (заява) № 6 (графічний матеріал: земельна ділянка № 6) від 13.01.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на виконання вимог частини 6 статті 118 Земельного кодексу України позивачем було долучено графічний матеріал (земельна ділянка № 6 (кадастрового кварталу 72:571 згідно містобудівного кадастру Києва) з позначенням контуру бажаної до відведення мені у власність земельної ділянки (площею орієнтовано не більше 0,10 га), копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), копію Довідки про залучення гр. ОСОБА_1 до заходів антитерористичної операції (АТО) № 11/1/5-19 від 13.01.2015 року та копію довіреності.
На виконання доручення заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 13.01.2016 року №08/М-231 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто вказане звернення та надано відповідь заявнику листом від 02.02.2016 року № 05721-08/М-231-1253.
Крім того, Департамент земельних ресурсів направив запит до Департаменту містобудування та архітектури про надання інформації щодо відповідності заявленої в клопотанні позивача ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень, про що було повідомлено позивача листом від 32.02.2016 року №05721-08/М-231-1253.
В подальшому, Київською міською радою за поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення від 12.07.2016 року № 689/689 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у Солом'янському районі м. Києва..
Вважаючи бездіяльність щодо невнесення протягом місяця від дати реєстрації клопотання на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання щодо надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки протиправною, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що суб'єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за наслідками підготовки та подачі проектів рішень якого, питання можуть виноситися на пленарне засідання Київської міської ради.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність бездіяльності Київського міського голови у невинесенні протягом місяця на пленарне засідання Київської міської ради питання стосовно надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 6 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72:571) у Солом'янському районі м. Києва.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Пунктом «б» частини 1 статті 9 ЗК України передбачено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту «г» частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Частиною шостою цієї статті встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
За змістом частин десятої, одинадцятої статті 118 ЗК України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Отже, зміст наведених норм дає підстави для висновку, що статтями 9, 116 та 118 ЗК України визначені підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян, органи, уповноважені розглядати ці питання, та, зокрема, ці норми передбачають, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду якої визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.
У свою чергу, відповідно до статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі - Закон №280/97-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (пункт 34).
Частинами першою, другою статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Враховуючи приписи частини першої статті 122 ЗК України та пункту 34 частини першої статті 26 і статті 59 Закону №280/97-ВР, вирішення питання про надання особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність належить до виключних повноважень Київської міської ради та здійснюється шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні цієї ради.
З огляду на викладене, чинним законодавством встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.05.2020 у справі №826/8858/16 та від 18.06.2020 у справі №826/8108/16.
Пунктами 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону №280/97-ВР встановлено, що міський голова: скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.
Згідно із частиною тринадцятою статті 46 Закону №280/97-ВР, пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.
Підпунктом 8 пункту «б» частини першої статті 33 Закону №280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався чинним на той час рішенням «Про Регламент Київської міської ради» від 12.11.2014 №351/351 (надалі - Регламент №351/351).
Пунктами 5 та 6 частини третьої статті 4 Регламенту №351/351 встановлено, що Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради; забезпечує підготовку на розгляд Київради проектів програм соціально-економічного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста Києва та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання.
Зазначені норми права кореспондують із пунктами 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону №280/97-ВР.
Відповідно до частини першої статті 21 Регламенту №351/351 суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.
Пунктом 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 №182/342, (надалі - Положення №182/342) регламентовано, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).
Пунктом 3.11 Положення №182/342 передбачено, що Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.
Підпунктом 8.1 пункту 8 Положення №182/342 визначено, що Директор Департаменту здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора Департаменту та керівників його структурних підрозділів, розподіляє посадові обов'язки між заступниками директора Департаменту.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2013 №1810 затверджено Регламент виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який регулює організаційно-процедурні питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу VIII Регламенту №1810 проекти рішень Київської міської ради, які подаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), готуються структурними підрозділами виконавчого органу, до компетенції яких віднесені порушені у проектах рішень питання.
Проекти рішень Київської міської ради щодо набуття та припинення права на землю юридичними та фізичними особами готуються за поданням керівника структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування, керівника юридичної служби структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування та погоджуються відповідними постійними комісіями Київської міської ради. Строк опрацювання проекту рішення Київської міської ради зазначеними посадовими особами не повинен перевищувати 3 робочих днів (пункт 2.3 глави 2 розділу VIII Регламенту №1810).
За змістом пункту 3.1 глави 3 розділу VIII Регламенту №1810, погоджений в установленому порядку у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) проект рішення подається до структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи керівника апарату з метою передачі управлінню організаційної роботи секретаріату Київської міської ради для подальшого погодження відповідно до вимог Регламенту Київської міської ради, затвердженого в установленому порядку, разом із супровідним листом за підписом керівника апарату.
При цьому, для визначення порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності Київська міська рада рішенням «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» від 28.02.2013 №63/9120 затвердила Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (надалі - Порядок №63/9120).
Пунктом «в» частини третьої статті 1 розділу 1 Порядку №63/9120 встановлено, що його дія поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності безоплатно у власність громадянам, а також у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки).
Частиною першою статті 21 розділу 7 Порядку №63/9120 визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Частиною п'ятою статті 20 розділу 6 Порядку № 63/9120 передбачено, що секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження заяви на одержання документа дозвільного характеру або протягом наступного робочого дня надсилає її разом з доданими до неї документами до Департаменту земельних ресурсів для розгляду та підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання (передачу) у користування (у власність) земельних ділянок, сформованих у результаті поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, або про відмову в наданні (передачі) земельної ділянки в користування (у власність) у разі невідповідності технічної документації вимогам законодавства та прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам.
Тобто, виходячи з норм пункту 5, 6 частини третьої статті 4 та статті 21 Регламенту №351/351, а також пункту 1.1 та 3.11 Положення №182/342, суб'єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до пунктів 1.1, 2.3, 3.1 Регламенту №1810 та пункту 1.1 Положення №182/342 Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що Київський міський голова не є тією особою, яка несе персональну відповідальність в межах спірних правовідносин щодо нерозгляду в місячний термін Київською міською радою клопотання позивача.
Крім того, у цій справі позивач не оскаржує дії чи бездіяльність Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування і архітектури чи Київської міської ради щодо порушення процедури розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, однак такий не позбавлений реалізувати таке право на захист у встановленому законом порядку.
Оскільки суб'єктом подання проекту рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відсутня бездіяльність Київського міського голови при розгляді клопотання позивача.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність бездіяльності Київського міського голови у невинесенні протягом місяця на пленарне засідання Київської міської ради питання стосовно надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 6 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72:571) у Солом'янському районі м. Києва.
Висновки суду у цій справі узгоджуються із усталеною практикою Верховного Суду, сформованою, зокрема, в постановах від 16.09.2022 у справі № 826/8874/16, від 21.05.2021 у справі №826/8873/16, від 18.06.2021 у справі №826/8112/16, від 19.08.2021 у справі №826/8851/16, від 16.09.2021 у справах №826/8847/16 та № 826/8848/16, від 14.01.2019 у справі №826/8870/16 та ін.
Так, колегія суддів наголошує, що аналогічні правовідносини між тими самими сторонами з тих самих підстав вже багаторазово були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема, у постанові від 16.09.2021 у справі №826/8856/16 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«….Оскільки суб'єктом подання проекту рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відсутня бездіяльність Київського міського голови при розгляді клопотання позивача .
Враховуючи викладене правове регулювання та встановлені судами обставини справи, саме Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання Київської міської ради.
Департамент земельних ресурсів за наслідками розгляду заяви позивача не готував відповідного проекту рішення Київської міської ради і це свідчить про неможливість винесення на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради проекту рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), та вказує на відсутність протиправної поведінки Київського міського голови та підстав зобов'язувати вчиняти відповідні дії.»
Як було встановлено судом першої інстанції, клопотання позивача від 13.01.2016 року було адресовано Київській міській раді та за дорученням Київської міської ради від 13.01.2016 №08/М-231 було направлено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який за наслідками його розгляду направив позивачу відповідь листом від 02.02.2016 (т. 1 а.с.22).
При цьому, Департамент земельних ресурсів за наслідками розгляду заяви позивача у місячний строк не готував відповідного проекту рішення Київської міської ради і це свідчить про неможливість винесення на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради проекту рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки відповідно до графічного матеріалу, та вказує на відсутність протиправної поведінки Київського міського голови.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності протиправної бездіяльності Київського міського голови та правомірності висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Підстав для відступлення від зазначених висновків Верховного Суду, про що йдеться у апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
При цьому, щодо твердження апелянта про те, що жоден із судів касаційної інстанції не поставив питання про залучення до справи Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) як співвідповідача, колегія суддів звертає увагу, що за правилами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.
Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна