Справа № 158/3055/25
Провадження № 1-кп/0158/186/25
06 листопада 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження № 12023030590000117 від 05.03.2023 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Нова Кам'янка, Жовківського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із неповною вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця (командир машини), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
05.03.2023 приблизно о 04 годині 40 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «Ssang Yong Rexon», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись разом з пасажиром ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на вказаному автомобілі по проїзній частині національного шляху автомобільної дороги Н-22 «Устилуг - Луцьк - Рівне» (надалі - Н-22) поблизу будинку, розташованого за адресою: вул. Незалежності, 151, с. Дерно Луцького району Волинської області, зі сторони міста Луцьк в напрямку міста Рівне, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, всупереч вимогам ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.5., 2.3. б), д), 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (надалі - Правила дорожнього руху), був неуважним під час руху автомобіля, належним чином не стежив за дорожньою обстановкою для того, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого втратив керованість, виїхав за межі проїзної частини вправо на узбіччя, де допустив перекидання автомобіля марки «Ssang Yong Rexon», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку важкого ступеню з посттравматичним субарахноідальним крововиливом, закритий перелом передньої стінки верхньо-щелепної пазухи справа з гематосинусом, закрита спинно-хребетна травма у вигляді перелому правої бокової маси 1 шийного хребця без зміщення, закрита травма у вигляді перелому правої бокової маси 1 шийного хребця без зміщення, закрита травма грудної клітки у вигляді забою легень, множинні садна в ділянці обличчя, на передній черевній стінці, обох верхніх кінцівок за ступенем тяжкості дані ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
У прямому причинному зв'язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, перебувають порушення ОСОБА_4 вимог:
- ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»: учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди громадянам;
- згідно п. 1.5 Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- згідно п. 2.3 Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
- згідно п. 12.1, Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати. Крім того, просив не позбавляти його права керування транспортними засобами.
Потерпілий ОСОБА_5 , згідно поданої заяви вказав, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просить суворо не карати.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілих.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів; особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, з 2022 року проходить службу в ЗСУ (доброволець), за місцем служби характеризується виключно позитивно (нагороджений відзнаками), раніше до кримінальної відповідальності не притягався, порушень ПДР не доускав, відсутність даних щодо ймовірного перебування останнього на диспансерному обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога.
До обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, оскільки обвинувачений дійсно, відверто зробив висновок щодо скоєного протиправного ним діяння.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Заслухавши думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою обвинувачений притягується до кримінальної відповідальності; враховуючи позицію потерпілого, який просив суворо не карати; обвинуваченого, який як в судових дебатах так і в останньому слові просив суд суворо його не карати, приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання згідно санкції статті закону за якою він притягується до кримінальної відповідальності, із застосуванням інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки використання транспортного засобу є необхідним для обвинуваченого у зв'язку з проходженням військової служби (обіймає посаду командира машини).
Призначення такого покарання, на думку суду, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області в рамках даного кримінального провадження від 09.03.2023 року - скасувати.
Питання про речові докази виріши у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати у справі, пов'язані із залученням експерта для проведення судової інженерно-транспортної експертизи в сумі 5736 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_4 в дохід держави.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не застосовувався, підстави для його застосування - відсутні.
Керуючись ст. 615, ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
- транспортний засіб марки «Ssang Yong Rexon», н.з. « НОМЕР_2 », який передано на відповідальне зберігання на спецмайданчик за адресою: с. Сокиричі, вул. Солдатська, 1, Луцького району Волинської області - повернути законному володільцю ОСОБА_4 ;
- металеві та пластикові уламки автомобіля, які передано до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення судової інженерно-транспортної експертизи в сумі 5736 (п'ять тисяч сімсот тридцять шість) грн.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області в рамках даного кримінального провадження від 09.03.2023 року - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1