Справа № 749/100/25
Номер провадження 2-о/749/11/25
30 жовтня 2025 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Чигвінцева М.С.
за участі секретаря Михалевич М.В.
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
представника Міністерства оборони України, який перебуває у режимі
відеоконференції поза межами приміщення суду, Марціс Б.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сновськ в порядку окремого провадження цивільну справу 749/100/25 за заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства,
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт батьківства ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести до актового запису №16 складеного Сновською міською радою Корюківського району Чернігівської області 29 травня 2024 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме в графі батько виключити відомості « ОСОБА_5 , громадянство Україна» та зазначити у графі батько « ОСОБА_4 , громадянство Україна».
Свої вимоги обґрунтовує тим, що разом з ОСОБА_4 певний час проживали у цивільному шлюбі, після чого вона завагітніла. Подружжя планувало одруження, однак через погіршення стосунків, спричинених зловживанням ОСОБА_4 спиртними напоями, вони розійшлися. ІНФОРМАЦІЯ_5 народила сина, ОСОБА_3 . Оскільки батьки дитини не перебували в зареєстрованому шлюбі, відомості про батька дитини були записані згідно ст. 135 СК України. За життя ОСОБА_4 визнавав себе батьком їх спільної дитини, підтримував зв'язок з заявницею, а у жовтні 2024 року був мобілізований. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув. У грудні 2024 року заявниця звернулася до відділу обслуговування громадян №5 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо призначення пенсії по втраті годувальника сину. Працівник Пенсійного фонду повідомила, що наданих документів недостатньо для призначення пенсії, оскільки необхідне рішення суду про встановлення факту батьківства.
Зазначила, що встановлення факту батьківства також необхідне для реалізації прав дитини, пов'язаних із смертю батька, зокрема права на спадкування, отримання статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця та соціальної допомоги сім'ї загиблого, проте для цього необхідно встановити кровну спорідненість між ОСОБА_4 та дитиною, сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з поданою заявою заявником було заявлено клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, мета якої встановлення кровного споріднення між батьком дитини ОСОБА_4 та дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
14.02.2025 року від заінтересованої особи - представника Міністерства оборони України надійшли додаткові пояснення у справі, де зазначено, що відповідно до ст.ст. 128, 130 СК України факт батьківства померлого чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, може бути встановлений лише за рішенням суду на підставі належних доказів.
Суд при цьому повинен враховувати позиції Верховного Суду (п. 9 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006) та оцінювати докази в сукупності, у тому числі можливі результати судово-генетичної експертизи.
Представник МОУ наголошує, що до заяви не долучено жодного доказу смерті ОСОБА_4 , підтвердження його військової служби, фактів спільного проживання з матір'ю дитини чи визнання ним батьківства, а також відсутній висновок ДНК-експертизи або клопотання про її призначення.
Крім того, запис про батька ОСОБА_3 зроблено на підставі ч. 1 ст. 135 СК України - за вказівкою матері. Тому за наявності у свідоцтві іншого батька (« ОСОБА_5 ») суд має оцінити, чи не суперечить звернення принципу добросовісності та чи не є воно зловживанням процесуальними правами відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України.
Заявник та Представник заявника у судовому засіданні підтримали заяву, просили встановити факт батьківства, оскільки встановлені всі підстави, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судовому засіданні просив врахувати надані письмові пояснення та винести законне рішення. Зазначив, що не досліджувалось питання статусу загиблого чи був він військовослужбовцем, чи проходив військову службу.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в судове засідання не з'явився. Звернувся до суду із заявою, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника відділу. При розгляді справи покладається на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Предметом доказування у справах про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи. З огляду на те, що в цьому випадку предметом доказування є походження дитини від батька, то належним способом вирішення питання щодо батьківства є звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України у порядку окремого провадження.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , про що Сновською міською радою Корюківського району Чернігівської області було зроблено актовий запис № 16 від 29 травня 2024 року.
У Свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 від 29.05.2024 року батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_1 .
Дитину мати ОСОБА_1 зареєструвала на своє прізвище, в порядку ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується копією відповідного витягу.
У зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, в жовтня 2024 року ОСОБА_4 був призваний на військову службу. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув, що підтверджується наданою інформацією Корюківського ВДРАЦС Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, щодо наявності у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян (далі Реєстр) актового запису №60 про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який складений 06.01.2025 року відділом державної рестрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Оскільки юридично ОСОБА_4 , не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бо до смерті не встиг подати відповідну заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, а наразі без рішення суду підтвердження між ними родинних відносин та встановлення факту батьківства ОСОБА_4 відносно ОСОБА_3 є неможливим, то на даний час ОСОБА_1 , як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_3 , в його інтересах має намір оформити на нього пенсію у зв'язку з втратою годувальника, а тому змушена звернутись з даною заявою до суду, оскільки у випадку задоволення вимог, її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде забезпечений правом на належне утримання з боку держави у зв'язку з втратою годувальника - свого батька ОСОБА_4 .
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
Упостанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 399/1029/15-цвказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах для формування доказової бази. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі ухвали судді Щорського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2025 року, проведена судово-медична експертиза зразків крові загиблого ОСОБА_4 та зразків епіталію ОСОБА_1 , дитини ОСОБА_3 . Висновком експерта №160-МГ встановлено, що загиблий громадянин ОСОБА_4 , 1983 року народження, може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Вірогідність того, що загиблий громадянин ОСОБА_4 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв'язків, за результатами даного дослідження складає не менше 99,9999%.
Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір'ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.
Відповідно до змісту ч.1 ст. 121СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.
Відповідно до частини 2 статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Відповідно до ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п.15 постанови № 5 від 31 березня 1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 55 Кодексу про шлюб та сім'ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Відповідно до абз. 1 п. 15 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України.
Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15травня 2006року №3у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч.2ст.55СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.
Згідно зі ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1ст. 135 цього Кодексу.
Як вбачається зі ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змістуст.130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи.
Таким чином, суд, з'ясувавши всі обставини справи, вважає встановленими в судовому засіданні наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Що стосується доводів представника Міністерства оборони України, в частині відсутності доказів, необхідних для встановлення факту батьківства, то такі для суду не є переконливими з урахуванням висновку експерта, яким встановлено, що ОСОБА_6 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо доводів про необхідність залишення заяви без розгляду через наступне вирішенням спору про право, то суд такі доводи також уважає непереконливими, оскільки у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 213/1448/24).
При цьому, саме по собі зазначення у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення у якості підстави для звернення до суду в порядку окремого провадження те, що остання подається, зокрема, з метою реалізації певного права, ще не підтверджує наявність спору про право (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2025 року у справі № 441/1215/24).
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують, що вимоги заявника є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Керуючись ст.ст. 293,319 ЦПК України, ст.ст.,121,125,130,134,135 СК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства- задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Внести зміни до актового запису № 16, складеного Сновською міською радою Корюківського району Чернігівської області 29 травня 2024 року, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме в графі «Відомості про батька» виключити відомості « ОСОБА_5 , громадянство Україна», та зазначити в графі «Відомості про батька» - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянство Україна.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складно 05 листопада 2025 року.
Суддя М.С. Чигвінцев