Постанова
Іменем України
30 жовтня 2025 року
м. Харків
справа № 638/4634/24
провадження № 22-ц/818/3763/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Яцини В.Б., Мальованого Ю.М,
за участю секретаря - Львової С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Острася Володимира Юрійовича до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2025 року, постановлене суддею Тимченко А.М.,
У березні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Острася В.Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в обґрунтування якого зазначив, що 11 вересня 2022 року на перехресті автодороги Р-11 «Полтава-Красноград» та автодороги МОЗ «Київ-Харків-Довжанський» 362 км сталося ДТП за участю автомобіля «Mercedes-Benz С 200», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу «DAF XF 105.460», з напівпричепом. Водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року в справі №638/2645/23, яка набрала законної сили 18 листопада 2023 року. Внаслідок ДТП транспортні засоби позивача, а саме автомобіль DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; напівпричіп SAMRO ST 39WG, реєстраційний номер НОМЕР_3 , отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а саме:
ринкова (дійсна) вартість автомобіля DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без ПДВ, станом на 11 вересня 2022 року, становила: 923730,00 грн, вартість відновлювального ремонту 2314880 грн. 53 коп., ринкова вартість КТЗ у пошкодженому стані, без ПДВ, станом на 11 вересня 2022 року 145527,05 грн. Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля значно перевищує його ринкову (дійсну) вартість до ДТП, що у свою чергу свідчить, що КТЗ є фізично знищеним, тому різниця між ринковою (дійсною) вартістю автомобіля без ПДВ, станом на 11 вересня 2022 року (923730 грн. 00 коп.) та ринковою вартістю КТЗ у пошкодженому стані, без ПДВ, станом на 11 вересня 2022 року (145527 грн. 05 коп.) складає 778202 грн. 95 коп.;
ринкова (дійсна) вартість напівпричепу SAMRO ST 39WG, реєстраційний номер НОМЕР_3 , його, без ПДВ, станом на 11 вересня 2022 року, становила: 481733,00 грн. 00 коп., вартість відновлювального ремонту 695417 грн. 93 коп., ринкова вартість КТЗ у пошкодженому стані, без ПДВ, станом на 11 вересня 2022 року - 212187,30 грн. Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля напівпричепу значно перевищує його ринкову (дійсну) вартість до ДТП, що у свою чергу свідчить, що КТЗ є фізично знищеним, різниця між ринковою (дійсною) вартістю напівпричепу, без ПДВ, станом на 11 вересня 2022 року (481733 грн. 00 коп.) та ринковою вартістю КТЗ у пошкодженому стані, без ПДВ, станом па 11 вересня 2022 року (212187 грн. 51 коп.) складає 269545 грн. 49 коп.
Окрім цього, позивач поніс витрати у розмірі 10000 грн. за отримання експертних послуг за визначення матеріального збитку автомобіля та напівпричепу.
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, позивач 10.03.2023 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про виплату страхового відшкодування, та 12.12.2023 отримав від МТСБУ страхове відшкодування у розмірі 160000 грн.
Отже, загальний розмір майнової шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача розраховується наступним чином: 1047748 грн. 44 коп. (загальна різниця між ринковою (дійсною) вартістю та ринковою вартістю КТЗ у пошкодженому стані) - 160 000 грн. 00 коп. (страхове відшкодування) + 10 000 грн. 00 коп. (витрати на експертні послуги), та становить 897748 грн. 44 коп.
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Острася В.Ю. просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, грошові кошти у розмірі 897748,44 грн; покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Острася Володимира Юрійовича до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, грошові кошти у розмірі 897748,44 грн (вісімсот дев'яносто сім тисяч сімсот сорок вісім гривень 44 копійки).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8977,48 грн (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень 48 копійок).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, призначити по справі судову транспортно-трасологічну, автотехнічну та товарознавчу експертизи, проведення яких доручити Харківському ХНДІСЕ ім. проф. М.С. Бокаріуса, в межах питань згідно клопотань поданих в суді першої інстанції. Винести своє рішення, яким позов задовольнити частково виходячи з виводів судових експертиз.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він не був присутній у судовому засіданні при розгляді судом адміністративного матеріалу щодо нього, в зв'язку з тим, що не отримував повістку, а тому не надав суду пояснення. Більш того, суд в оскаржуваній постанові вказав, що ОСОБА_2 повідомлений належним чином про день та час судового засідання. Втім при ознайомлені з матеріалами справи таких доказів не виявлено. Вважає, що у відповідності до вимог КУпАП повідомлення про день та час судового засідання повинно бути отримано ОСОБА_2 за три дні до судового засідання. Таким чином суд, не вжив заходів до належного повідомлення його про день та час розгляду справи, та не повідомив його належним чином, чим порушив його право на захист та надання доказів та письмових пояснень. Крім того, свою незгоду щодо винуватості виключно його у вказаній ДТП ним заявлено клопотання про призначення судової авто технічної експертизи. Вважає, що проведення авто-технічної експертизи є обов'язковою. Судом за клопотанням представника ОСОБА_2 така експертиза не призначена. Відмова в задоволенні клопотання про призначання експертиз, яка повинна була розглядатися в нарадчій кімнаті з винесенням письмової ухвали не виконана. Більш того, крім вказаного клопотання про зупинення взагалі не розглянуто. Щодо начебто порушення відповідачам норм 126 ЦПК України. Відповідач вважає, що усі клопотання та докази можуть бути подані «до початку розгляду справи по суті", що означає період перед тим, як суд розпочне фактичне розгляд справи, включаючи підготовчі дії та перші судові засідання. Це період, коли суд вивчає справу, сторони подають свої аргументи та докази, а суд вирішує, чи є підстави для початку основного розгляду. Фактично вказані клопотання подані до початку розгляду справи по суті, яке починається з пояснень позивача.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що всі доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі, як підстава скасування судового рішення суду першої інстанції, зводяться до невинуватості відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за його участю. Вказує, що судом першої інстанції при розгляді даної справи про цивільно-правові наслідки дій відповідача, стосовно якого ухвалено постанову суду від 07.11.2023р. у справі №638/2645/23 про адміністративне правопорушення, правильно було враховано вказану постанову, якою встановлена вина відповідача в заподіянні шкоди. Тому, розглядаючи цей спір, апеляційний суд не вправі обговорювати вину відповідача. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; напівпричепа SAMRO ST 39WG, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 га свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .
11 вересня 2022 року о 12 год. 40 хв. на перехресті автодороги Р-11 «Полтава-Красноград» та автодороги М03 «Київ-Харків-Довжанський» 362 км, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz C 200», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний на перехресті нерівнозначних доріг, перед початком руху не впевнився в безпечності, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 (дати дорогу), внаслідок чого відбулось зіткнення з транспортним засобом «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом, чим порушив вимоги п. 2.3 б), 10.1, 8.4 б), 16.11 Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3 б), 10.1, 8.4 б), 16.11 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вказані обставини встановлені постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року в справі №638/2645/23, яка набрала законної сили 18 листопада 2023 року, та не підлягають доказуванню відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України.
Цією ж постановою суду від 07 листопада 2023 року провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
24.03.2023 ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку (номер відправлення в АТ «УКРПОШТА» 3600208923968) на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) повідомлення, в якому зазначив, що 31.03.2023р. о 13 годині 00 хвилин незалежною експертизою буде проведено огляд автомобіля DAF XF 105.460 з номерним знаком НОМЕР_2 , та напівпричепу SAMRO ST 39WG з номерним знаком НОМЕР_3 . Адреса проведення огляду: м. Полтава, Харківське шосе, 15.
31.03.2023 оцінювачем ОСОБА_4 , за участю ОСОБА_1 та за відсутністю ОСОБА_2 проведено огляд транспортних засобів: автомобіля DAF XF 105.460 з номерним знаком НОМЕР_2 , та напівпричепу SAMRO ST 39WG з номерним знаком НОМЕР_3 , на підставі чого складено відповідні Акти огляду від. 31.03.2023.
Відповідно до Звіту №225 від 21.04.2023р. про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку та вартості КТЗ у пошкодженому стані) автомобіля DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 , його ринкова (дійсна) вартість, без ПДВ, станом на 11 вересня 2022 року, становила: 923730,00 грн.; вартість відновлювального ремонту 2314880 грн. 53 коп.: ринкова вартість КТЗ у пошкодженому стані, без ПДВ, станом на 11 вересня 2022 року, становила: 145527,05 грн.
Згідно зі Звітом №226 від 21.04.2023р. про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку та вартості КТЗ у пошкодженому стані) напівпричепу SAMRO ST 39WG, реєстраційний номер НОМЕР_3 , його ринкова (дійсна) вартість, без ПДВ, станом на 11 вересня 2022 року, становила: 481733,00 грн.; вартість відновлювального ремонту 695417 грн. 93 коп.; ринкова вартість КТЗ у пошкодженому стані, без ПДВ, станом на 11 вересня 2022 року, становила: 212187,51 грн.
За проведення незалежної оцінки визначення вартості матеріального збитку та отримання вказаних Звітів ОСОБА_1 поніс виграти у розмірі 10000,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №0.0.2931193113.1 від 03.04.2023 та копією акту при йому-передач і виконаних робіт, укладеного між позивачем та директором ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» ОСОБА_5 .
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mercedes-Benz C 200», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не була застрахована згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Моторне (транспортне) страхове бюро України 12 грудня 2023 року виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 160000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою за рахунком НОМЕР_6 за період з 12.12.2023р. по 12.12.2023р.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно із частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За правилами частин 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини 5 статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частина 1 статті 1188 ЦК України).
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 не була застрахована згідно з полісом страхування цивільно-правової відповідальності, у зв'язку з чим МТСБУ виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 160000 грн.
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 753/21303/16-ц, суд дійшов висновку про те, що відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого не застрахована, урегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (далі Закон № 1961-IV). Згідно з пунктом 41.1 статті 41 цього Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до статті 28 Закону № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно зі статтею 29цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, зокрема, пов'язан із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а згідно статті 30 Закону № 1961-IV-транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Як встановлено судом, вартість відновлювального ремонту автомобіля DAF XF 105.460 та напівпричепу SAMRO ST 39WG, значно перевищує їх ринкову (дійсну) вартість до ДТП, що у свою чергу свідчить, що транспортні засоби є фізично знищеними.
У постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 643/4161/15-ц, Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною статтею 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП.
З аналізу змісту наведених норм можна дійти висновку, що автомобіль вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є економічно необґрунтованим, витрати на ремонт перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. У разі, якщо власник не згоден із визначенням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця пригоди.
З наданого позивачем висновку суб'єкта оціночної діяльності вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу DAF XF 105.460 та напівпричепу SAMRO ST 39WG, значно перевищує їх ринкову (дійсну) вартість до ДТП, отже відновлювальний ремонт є економічно необґрунтованим, а тому автомобіль вважається фізично знищеним.
Отже, різниця між ринковою (дійсною) вартістю автомобіля DAF XF 105.460, та напівпричепу SAMRO ST 39WG, визначена без ПДВ станом на 11 вересня 2022 року до ДТП (923730 грн. 00 коп. та 481 733 грн. 00 коп.) та ринковою вартістю КТЗ у пошкодженому стані, без ПДВ, станом на 11 вересня 2022 року (145527 грн. 05 коп. та 212187 грн. 51 коп.) складає 1047748,44 грн.
Суд першої інстанції, враховуючи здійснену МТСБУ страхову виплату у розмірі 160000,00 грн, вірно вирахував розмір майнової шкоди, заподіяної позивачу внаслідок ДТП, та обґрунтовано стягнув з відповідача 887748,44 грн.
Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення 10000,00 грн., які були витрачені позивачем, з метою визначення розміру величини матеріального збитку, за проведення незалежної оцінки майна щодо визначення матеріального збитку.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо того, що судом першої інстанції відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи, колегія суддів зазначає.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
При поданні заяв (клопотань) учасник справи має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
За змістом статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У разі якщо учасник справи пропустив такий строк, він має право на його поновлення, якщо надасть докази неможливості їх подання у передбачені процесуальним законодавством строки з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
При цьому суд повинен дати оцінку доводам щодо наявності поважних причин неподання клопотання про призначення експертизи у підготовчому засіданні.
Як вбачається з матеріалів провадження у справі відкрито ухвалою суду від 29 березня 2024 року. Під час підготовчого судового засідання, яке тривало з 29.03.2024 до 15.10.2024, тобто близько пів року, сторона відповідача, яка була обізнана про розгляд справи судом, що підтверджується матеріалами справи та низкою клопотань представника відповідача, клопотання про призначення судових експертиз не заявляла.
Клопотання про призначення експертиз подано представником відповідача лише 11 листопада 2024 року, тобто майже через місяць після закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду згідно з ухвалою суду від 15.10.2024.
Отже, відповідач звернувся з клопотанням про призначення експертизи з пропуском процесуального строку, передбаченого законом.
У клопотанні не міститься обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, та немає клопотання про поновлення такого строку, у зв'язку з чим суд першої інстанції був позбавлений можливості надати оцінку поважності таких причин та відповідно дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для призначення у даній справі експертизи.
Статтею 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно зі статтею 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Із положень частини першої статті 126 ЦПК України слідує, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Як передбачено частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Тобто, наведеними нормами ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції після початку розгляду справи по суті розглядає по справі заяви чи клопотання лише в тих випадках, коли такі заяви чи клопотання не були заявлені з поважних причин у визначений законом або судом строк.
Таким чином за нормами ЦПК України вирішення клопотань сторони, в тому числі і про призначення експертизи, після початку розгляду справи по суті можливо лише за наявності поважних причин, з яких ці клопотання не були заявлені в підготовчому судовому засідання.
У клопотанні відповідача про призначення у справі експертизи не порушувалось питання про поновлення пропущеного строку для подання клопотання та в поданому клопотанні не було зазначено поважні причини, з яких представник відповідача був позбавлений можливості заявити таке клопотання у підготовчому засіданні.
За таких обставин, вказані доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо того, що судом першої інстанції не розглянуте клопотання про зупинення провадження, колегія суддів зазначає.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження до розгляду справи № 638/2645/23 в апеляційному суді, оскільки ОСОБА_6 оскаржено постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року.
Між тим, постановою Харківського апеляційного суду від 05 березня 2025 року, тобто ще до постановлення оскаржуваного рішення, представнику відповідача ОСОБА_7 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року у справі № 638/2645/23.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - В.Б. Яцина
Ю. М. Мальований