Справа № 580/7494/24 Суддя першої інстанції: Алла РУДЕНКО
06 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Файдюка В.В.
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ПФ в Черкаській області), в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР від 06 червня 1996 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2021 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(II) відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2021 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше десяти мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 .
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року скасовано та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати з 29 січня 2024 року ОСОБА_1 пенсії згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ) /2021 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06 червня 1996 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 29 січня 2024 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ) /2021 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01 липня 2021 року по 28 січня 2024 року залишено без розгляду;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України, якою просила:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у встановлений судом строку подати звіт про виконання судового рішення;
- за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у встановленому законом розмірі.
Вказана заява обґрунтована тим, що ГУ ПФ України в Черкаській області не виконано повністю постанову Шостого адміністративного апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у справі №580/7494/24, оскільки мінімальна пенсія за віком в Україні у 2024-2025 роках встановлена в розмірі 2 361 грн, то розмір її основної пенсії має становити 23 610 грн (2361 х 10). Натомість розмір пенсії з надбавками складає 21 271,64 грн, адже відповідач безпідставно застосував при її розрахунку прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 2 093,00 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням постанови суду від 15 квітня 2025 року в адміністративній справі № 580/7494/24.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що рішення суду в справі № 580/7494/24 фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із застосованою ГУ ПФ України в Черкаській області величини мінімальної пенсії за віком, тобто із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді цієї справи по суті та щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом пред'явлення окремого позову на захист прав позивача.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та направити справу для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду та постановити окрему ухвалу за фактом істотного порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норм процесуального права, здійснено помилкове тлумачення змісту резолютивної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у даній справі.
Звернула увагу суду на те, що з 19 грудня 2024 року чинна нова редакція ч. 1 ст. 382 КАС України, відповідно до якої у справах де предметом спору є перерахунок пенсії встановлення судового контролю є обов'язком, а не правом суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що ГУ ПФ України в Черкаській області рішення суду у справі № 580/7494/24 виконано в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду.
Звернув увагу суду на те, що у даній справі жодних конкретних сум розмірів пенсії суд не присуджував, детальну методику обчислення, як обов'язку відповідача, не вказав, а тому заява Позивача не стосується судового контролю, позаяк її доводи виходять за межі заявленого предмета та підстав спору, мотивів судів та змісту резолютивної частини рішення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічний висновок викладено у ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1).
За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання (ч. 5).
Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання (ч. 6).
Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Так, з набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
Позивач в обґрунтування своєї заяви про встановлення судового контролю зазначає про те, що пенсійний орган протиправно здійснив розрахунок її пенсії, виходячи із 10 мінімальний пенсій за віком у розмірі 21 271,64 грн, оскільки станом на 2024-2025 роки мінімальна пенсія за віком становить 2 361,00 грн, відповідно розмір її пенсії має становити 23610,00 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даній справі під час ухвалення постанови, Шостим адміністративним апеляційним судом від 15 квітня 2025 року, яка набрала законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
На виконання постанови Шостого адміністративного апеляційного суду від 15 квітня 2025 року в даній справі, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з якого вбачається, що починаючи з 29 січня 2024 року пенсія позивача становить 21 271,64 грн. а саме:
- 20930,00 грн - основний розмір пенсії (2 093,00 грн (прожитковий мінімум станом на лютий 2024 року) х 10;
- 341,64 грн - додаткова пенсія, інвалідам 1 групи з числа потерпілих ЧАЕС (а.с. 139).
Згідно з ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ з 1 січня 2023 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на рівні 2 093,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року №3460-ІХ з 1 січня 2024 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на рівні 2361,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року №4059-ІХ з 1 січня 2024 року встановлено розмір прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, на рівні 2361,00 грн.
При цьому, пунктом 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, зокрема, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання постанови Шостого адміністративного апеляційного суду від 15 квітня 2025 року, ГУ ПФ України в Черкаській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 29 січня 2024 року (тобто до 01 березня 2024 року), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб - 2 093,00 грн., що відповідає правовим нормам п. 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Водночас, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі №580/7494/24 не містить зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб станом на 2024 та 2025 роки в розмірі 2 361,00 грн.
У даному випадку вбачається, незгода позивача із застосованою ГУ ПФ України в Черкаській області величиною мінімальної пенсії за віком, для обрахунку 10 мінімальних пенсій за віком, тобто із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді цієї справи по суті, під час ухвалення постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 15 квітня 2025 року, та щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, а тому не можуть бути підставою для розгляду в порядку ст. 382 КАС України, яка регулює порядок виконання судового рішення.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що позивач не позбавлена права для звернення до суду з новим позовом щодо перерахунку пенсії для захисту своїх прав та законних інтересів, відповідно до норм чинного законодавства.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Шостого адміністративного апеляційного суду від 15 квітня 2025 року, оскільки зазначене судове рішення виконано відповідачем в повному обсязі, а вимоги позивача, які містяться у заяві можуть бути підставами для нового позовного провадження.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 382 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 06 листопада 2025 року.