Іменем України
04 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 635/9059/23
провадження № 22-ц/818/3361/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря Шнайдер Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства Південної міської ради «Центр первинної медичної допомоги №1 Харківського району» до Південної міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору найму (оренди), -
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Свіщова Романа Володимировича на рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2025 року, постановлене суддею Савченка Д.М.
У вересні 2023 року Комунальне некомерційне підприємство Південної міської ради «Центр первинної медичної допомоги № 1 Харківського району» Кокорєв Е.О. звернулося до суду з позовом, в якій просило: визнати недійсними результати аукціону з передачі в оренду нерухомого майна - нежитлового приміщення №2-12 нежитлової будівлі літ. Б-1 в АДРЕСА_1 площа 16.10 кв. м. оформлені протоколом електронного аукціону № LLE001-UA-20230728-38688, сформованим 16.08.2023 14:38 та 16.08.2023 14:37; визнати договір оренди нежитлового приміщення №2-12 нежитлової будівлі літ. Б-1 в АДРЕСА_1 площа 16.10 кв. м., дата договору 01.09.2023 недійсним.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2025 року позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Південної міської ради «Центр первинної медичної допомоги №1 Харківського району» задоволено. Визнано недійсними результати аукціону з передачі в оренду нерухомого майна -нежитлового приміщення №2-12 нежитлової будівлі літ. Б-1 в АДРЕСА_1 , площа 16.10 кв. м., оформлені протоколом електронного аукціону № LLE001-UA-20230728-38688, сформованим 16.08.2023 14:38 та 16.08.2023 14:37. Визнано договір оренди нежитлового приміщення №2-12 нежитлової будівлі літ. Б-1 в АДРЕСА_1 , площа 16.10 кв. м, дата договору 01.09.2023, недійсним. Стягнуто з Південної міської ради Харківського району Харківської області та ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Південної міської ради «Центр первинної медичної допомоги №1 Харківського району» суму судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок відповідно з кожного.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Свіщов Роман Володимирович просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що за змістом статей 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» справи у спорах, що виникають під час здійснення органом місцевого самоврядування повноважень власника комунального майна щодо його використання, підлягають розгляду за правилами господарського судочинства. ОСОБА_2 на момент відкриття провадження у справі була зареєстрована як фізична особа-підприємець та використовує орендоване майно для здійснення підприємницької діяльності (медична практика). Зазначає на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розташовано нерухоме майно, що є предметом спірного договору оренди, передано в оперативне управління позивачеві рішенням сесії Південної міської ради від 28.09.2021 (а.с. 161), актом приймання-передачі від 01.12.2022 вказане майно передано на баланс позивачеві (а.с. 157-159), що не оспорюється сторонами. Таким чином, на момент укладення спірного договору оренди від 01.09.2023 позивач був балансоутримувачем спірного майна та мав право на захист свого права оперативного управління в судовому порядку.
Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що Між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено договір оренди нежитлового приміщення №2-12 нежитлової будівлі літ. Б-1 в АДРЕСА_1 площа 16.10 кв. м., дата договору 01.09.2023. Договір укладено на підставі протоколу аукціону від 16.08.2023. Номер аукціону LLE001-UA- 20230728-38688, ідентифікатор 64c3715768eea0d60d368f1b, ідентифікатор об'єкта RGL001-UA-20230313-95845. Цільове призначення майно для надання медичних послуг (надання стоматологічних послуг) (а.с.11-22; а.с.59-70).
Протокол аукціону, в якому визначено переможця, розміщено в електронній системі закупівель за 16.08.2023.
Рішенням ХХХVII сесії VII скликання Південноміської ради Харківського району Харківської області від 02.06.2020 прийнято рішення про визнання об'єктом оренди нежитлового приміщення в громадському будинку літ «Б», загальною площею 16.1 м. кв. та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та включення цього приміщення в Перелік (а.с.94).
Рішенням V сесії VIIІ скликання Південноміської ради Харківського району Харківської області від 28.09.2021 (а.с.98) прийнято рішення про включення до переліку першого типу таких об'єктів (Додаток 1), зокрема, кабінет для надання медичних послуг (кабінет для надання стоматологічних послуг);
Рішенням ХІ сесії VIIІ скликання Південноміської ради Харківського району Харківської області від 07.09.2022 (а.с.95) до Переліків включено майно балансоутримувачем якого є Південно міська рада Харківського району, Харківської області.
Відповідно до листа КНП Південноміської ради «Центр первинної медичної допомоги №1 Харківського району» від 03.08.2023 №321 (а.с.74), генеральний директор підприємства Болгов О. звертався до Південноміської ради Харківського району Харківської області з проханням відмінити проведення аукціону щодо оренди об'єкту №91982. Підставами для звернень позивача до Південної міської ради щодо скасування рішення про передачу в оренду спірного нерухомого майна стала потреба у використанні вказаного приміщення для здійснення статутної діяльності позивача, зокрема те, що у вказаному приміщенні знаходилось обладнання для забезпечення холодового ланцюга для зберігання вакцини спільного проекту між МОЗ України, Світовим банком та Фондом ЮНІСЕФ. Вказані обставини не спростовано відповідачами.
Відповідно до листа Південноміської ради Харківського району Харківської області від 07.04.2023 №713 (а.с. 71), заява КНП Південноміської ради «Центр первинної медичної допомоги №1 Харківського району» щодо потреби у використанні приміщення для власних потреб, а також скасування рішення V сесії Південної міської ради від 28.09.2021, буде направлена на розгляд засідання постійної депутатської комісії з питань власності.
Відповідно до листа КНП Південноміської ради «Центр первинної медичної допомоги №1 Харківського району» від 30.03.2023 №139 (а.с.78), генеральний директор підприємства Болгов О. звертався до Південноміської ради Харківського району Харківської області з листом щодо виключення з переліків об'єктів, які можуть бути передані в оренду.
Нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розташовано нерухоме майно, що є предметом спірного договору оренди, передано в оперативне управління позивачеві рішенням сесії Південної міської ради від 28.09.2021, актом приймання-передачі від 01.12.2022 (а.с.157-158) вказане майно передано на баланс позивачеві, що зокрема підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 03.10.2023 (а.с.152) та Рішенням V сесії VIIІ скликання Південноміської ради Харківського району Харківської області від 28.09.2021 (а.с.161).
Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Статтею 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
У статтях 5, 7 та 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Статтею 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції. Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи). Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством. Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального України.
Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці та інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Зазначене право на звернення до суду, може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 ГПК; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.
Отже, за загальним правилом господарські суди розглядають справи у спорах за участю юридичних осіб та громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.07.2023 у справі №741/279/21 (провадження №61-12245св22) зроблено такі висновки.
Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Юрисдикція господарського суду поширюється на спір, що виник між сторонами, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає приписам статті 20 ГПК України, а правовідносини, з яких виник цей спір, мають господарський характер.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі N 707/149/22 (провадження N 61-8654св22), від 15 березня 2023 року у справі N 711/7709/19 (провадження N 61-15615св20).
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач як на підставу своїх порушених прав посилалася на те, що предметом спору між сторонами є оскарження результатів аукціону з передачі в оренду нерухомого майна - недійсним.
Зі змісту договору убачається, що цільове призначення майна, що передається в оренду - для надання медичних послуг (надання стоматологічних послуг).
З інформаційної довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань убачається, що 03.10.2023 року ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. Основний вид діяльності стоматологічна практика. Представник відповідачки в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції наголошував, що ОСОБА_1 укладала договір з метою здійснення господарської діяльності, а саме надання стоматологічних послуг.
Зазначені обставини не заперечували представник позивача та представник відповідача та підтвердили факт використання відповідачкою ОСОБА_1 орендованого майна для надання стоматологічних послуг.
Отже, враховуючи предмет спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін, колегія суддів вважає, що даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд апеляційної інстанції за вказаних вище обставин, приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі, так як дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до господарської юрисдикції, а також роз'яснити наявне у позивача право протягом десяти днів з дня отримання даної постанови апеляційного суду звернутися до Харківського апеляційного суду із заявою про направлення даної справи за встановленою юрисдикцією.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Свіщова Романа Володимировича задовольнити частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2025 року скасувати.
Провадження у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства Південної міської ради «Центр первинної медичної допомоги №1 Харківського району» до Південної міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору найму (оренди) закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повний текст постанови складено 05.11.2025