Справа № 362/6312/25 Суддя (судді) першої інстанції: Попович О.В.
05 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Штульман І.В.
суддів: Кобаля М.І.,
Оксененка О.М.,
при секретарі Красновій О.Р.,
за участю: позивача ОСОБА_1 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
14 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася у Васильківський міськрайонний суд Київської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, Відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати винесену інспектором Відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області постанову від 25 липня 2025 року серії ЕГА №1831053 про накладення адміністративного стягнення на неї за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а провадження - закрити (а.с.1-8).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2025 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду та поновлено цей строк.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено (а.с.35-39).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не надали доказів правомірності прийняття оспорюваної постанови серії ЕГА №1831053.
Не погоджуючись з рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року, Головне управління Національної поліції в Київській області через "Електронний суд" 30 вересня 2025 року подало апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що працівниками поліції було здійснено виїзд на місце події за викликом позивача ОСОБА_1 , де ними було з'ясовано наявність умислу позивача на повідомлення поліції неправдивих відомостей. Головне управління Національної поліції в Київській області вважає, що працівниками поліції було встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, оскільки повідомлена ОСОБА_1 інформація є неправдивою. На думку апелянта, позивач ОСОБА_1 здійснила виклик поліції безпідставно, оскільки ні вона, ні члени її родини не потребували захисту. Вважає, що невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні, слід розцінювати як спосіб уникнення нею адміністративної відповідальності за вчинення завідомо неправдивого виклику спеціальної служби.
Позивач ОСОБА_1 правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Згідно частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
За змістом частини п'ятої статті 286 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Позивач у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відділ поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки в суд апеляційної інстанції не повідомив, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не заявляв.
Чубинський В.С. , - представник Головного управління Національної поліції в Київській області, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи №362/6312/25 без участі представника Головного управління Національної поліції в Київській області.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення Вальківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.
З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що 25 липня 2025 року ОСОБА_1 було здійснено виклик поліції з приводу вибуху невідомого предмету.
Постановою Відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області серії ЕГА №1831053 від 25 липня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП, на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн (а.с.14).
Не погодившись із вказаною постановою серії ЕГА №1831053, ОСОБА_1 звернулася до Васильківського міськрайонного суду Київської області із позовом про визнання такої протиправною та її скасування, із закриттям провадження у справі.
Надаючи оцінку обставинам справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; вживає заходів для запобігання та протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі.
За визначенням статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу статті 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З оспорюваної постанови постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1831053 від 25 липня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції та повідомила про вибух невідомого предмету, чим, вчинила на думку відповідачів адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду прийти до правового висновку, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик поліції є наявність в її діях відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами в розумінні статті 251 КУпАП та статей 73, 74 КАС України.
При цьому, об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у процесі спілкування людей і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику поліції і такі дії спрямовані на зрив нормальної роботи поліції. Тобто, правопорушник викликає поліцію нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу правопорушника, який повідомляє певну інформацію поліції, усвідомлюючи, що така інформація є неправдивою і бажаючи даремного виїзду поліції на місце виклику.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу на те, що в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов'язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема з наданих відповідачем доказів, не вбачається, що вказаний виклик здійснений позивачем ОСОБА_1 з метою зриву або ускладнення нормальної роботи органів поліції.
При цьому, оспорювана постанова серії ЕГА №1831053 не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, записи технічних приладів та засобів, роздруківки прийнятого повідомлення, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначена постанова серії ЕГА №1831053 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою його об'єктивної сторони.
Така постанова, відповідно до її правової природи, є актом, прийнятим суб'єктом владних повноважень за результатами розгляду зафіксованого правопорушення, що передбачає попереднє фіксування факту вчинення відповідного порушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 та від 29 квітня 2020 року у справі №161/5372/17.
На підставі викладеного, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, трактуються на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, є недоведеним.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування оспорюваної постанови серії ЕГА №1831053 та закриття провадження по справі.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року по справі №362/6312/25 ухвалене з додержанням норм права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 272, 286, 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року по справі №362/6312/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: М.І. Кобаль
О.М. Оксененко