04 листопада 2025 року м. Кропивницький
справа № 404/1851/25
провадження № 22-ц/4809/1601/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Чельник О.І., суддів: Карпенка О.Л., Мурашка С.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 23 липня 2025 рокуу цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» про захист прав споживачів,
До Кропивницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 23 липня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи та матеріали апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Встановлено, що апеляційна скарга підписана ОСОБА_2 , якпредставником ОСОБА_1 .
Так, до поданої апеляційної скарги долучено довіреність від 23 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси та вести від її імені справи, утому числі у судах усіх інстанцій.
Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За приписами частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу (частина 2 статті 60 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до вимог частини 3 статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, враховуючи ціну позову у цій справі, яка перевищує шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн), справа не була та не є малозначною.
У постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19 (провадження №61-7814св20), від 23 червня 2021 року у справі № 336/4409/20 (провадження №61-8015св21) зазначено про те, що розгляд вимог немайнового характеру не може здійснюватися у порядку спрощеного позовного провадження.
Із аналізу вказаного слідує, що вказана справа не належить до категорії малозначних, оскільки заявлений позов містить вимогу, як майнового характеру, так і вимоги немайнового характеру, а відтак представниками в ній можуть бути лише адвокати.
Частиною 4 статті 356 цього Кодексу передбачено, що до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Встановлено, що відомості про Сичевського Геннадія Олександрович, як адвоката, у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні.
За приписами частини 3 статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Разом з тим, згідно із пунктом 1 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не назначено.
Тобто, процесуальним законом визначено, що подання апеляційної скарги, яка підписана особою, яка не має права її підписувати, є підставою для повернення такої апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
На підставі викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє представник за довіреністю ОСОБА_2 , на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 23 липня 2025 року підлягає поверненню.
При цьому колегія суддів зауважує, що повернення апеляційної скарги не порушує право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, та не нівелює його суті, оскільки не позбавляє скаржника права і можливості на подання до суду апеляційної скарги, яка підписана особою з необхідним обсягом повноважень. Натомість, зазначене повернення апеляційної скарги забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду зі скаржником, який не дотримався положень процесуального закону і таке недотримання пов'язується з виникненням цілком передбачуваних процесуальних наслідків.
Керуючись ст.ст.185, ст.357 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 23 липня 2025 рокуповернути.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді О.Л. Карпенко
С.І. Мурашко