Справа № 580/11018/24 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
05 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення від 03.07.2024 №2321550003261 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи на ВАТ «Черкаське Хімволокно» з 01.07.1999 до 23.01.2006, період навчання у Черкаському професійно-технічному училищі №8 з 01.09.1998 до 30.06.1999 та повторно розглянути заяву від 25.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням п. «а» ст.13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на її користь судового збору в сумі 1211, 20грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно з відомостями паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З рішення відповідача від 03.07.2024 №2321550003261 суд установив, що позивачка зверталася до органів ПФУ з заявою від 25.06.2024 про призначення пенсії за віком за Списком №1, до якої додала перелік документів.
Вказаним рішенням відповідач відмовив у призначенні пенсії, оскільки вона не досягла відповідного пенсійного віку та у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку, у зв'язку з відсутністю в органу, що призначає пенсію, обґрунтованості видачі пільгових довідок (акту перевірки).
У рішенні зазначив, що загальний страховий стаж - 23 роки 03 місяці 17 днів. До пільгового стажу не враховані періоди з 01.07.1999 до 31.10.2005 згідно з довідкою ВАТ «Черкаське хімволокно» від 30.08.2006 №799 про особливий характер роботи чи умов праці необхідних для призначення пільгової пенсії, оскільки довідка підлягає перевірці обґрунтованості її видачі.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у додатку №5 у довідці про пільговий стаж роботи передбачені три підписи відповідальних осіб: керівника установи, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера. Крім того, довідка датована 2006 роком, а інформація з Єдиного державного реєстру щодо того, діюча організація чи ні, відсутня.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що відповідач правомірно прийняв рішення від 03.07.2024 №2321550003261 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 1
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Аналогічні норми закріплені у ч. 1, абз. 1, 4 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому пунктом 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону України визначено, зокрема, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно абзаців 1-2 п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.Тобто, виключно у випадку непідтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків.
Матеріали справи свідчать, що згідно із відомостями трудової книжки серії НОМЕР_2 позивачка з 01.07.1999 по 23.01.2006 працювала у ВАТ "Черкаське Хімволокно" в прядильному цеху №1 апартаником формування хімічного волокна 5-го розрядуобробником хімічного волокна по 2-му розряду.
За Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 до відповідних виробництв, робіт, професій та посад належать, зокрема, робітники, керівники і спеціалісти, зайняті повний робочий день у виробництвах синтетичних волокон у обробних цехах (п. 11600000-17541 р.XVI «Виробництво штучних або синтетичних волокон»).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 до виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 належать працівники, зайняті у хімічних виробництвах в цехах та працівники підприємств хімічної промисловості, зайняті в наведених нижче виробництвах і на роботах відділення хімічної підготовки волокна (п.10А.1 р.Х «Хімічне виробництво», п.16-1 р.XVI «Виробництво штучних або синтетичних волокон»).
Отже, стаж роботи позивача з 01.07.1999 по 23.01.2006 у ВАТ "Черкаське Хімволокно" підлягав зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1.
Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.20 вищенаведеного Порядку у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідні періоди роботи позивача на посадах, передбачених Списком №1 в повному обсязі підтверджуються записами у трудовій книжці.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, навіть за умови відсутності інформації про атестацію робочих місць із шкідливими і важкими умовами праці, особа, що досягла відповідного віку та має необхідні загальний та спеціальний трудовий стаж не може бути позбавлена права на пенсію за віком на пільгових умовах.
У відповідності до ч.1 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
В силу п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З урахуванням вищевикладеного, органи Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо перевірки відповідної інформації та встановлення обставин щодо наявності або відсутності пільгового стажу, в тому числі шляхом проведення перевірок та вимагання відповідних документів у роботодавців.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що обставини щодо неможливості відповідачем реалізувати свої повноваження внаслідок ліквідації відповідних підприємств, знаходження їх на окупованій території тощо, не можуть бути правовою підставою для позбавлення позивача права на соціальний захист та призначення пенсії з урахуванням пільгового стажу при роботі на відповідних підприємствах.
Таким чином, пільговий стаж позивача в період з 01.07.1999 по 23.01.2006 у ВАТ "Черкаське Хімволокно" за Списком №1 складає 6 років 6 місяці 23 днів, що з урахуванням положень п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає зменшення віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 9 років (на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи жінкам).
В силу ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають, зокрема, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Щодо пенсійного віку позивача, колегія суддів звертає увагу не наступне.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №1788 право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно з п."а" ст.13 наведеного Закону № 1788-XIІ, у редакції чинній до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, який набув чинності з 01.04.2015, п."а" ч.1 ст.13 Закону № 1788 викладено у такій редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року".
Положення п.2 р.XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції до 11 жовтня 2017) передбачали, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
З набранням чинності положень Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким текст Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з ч.1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
В той же час, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII (набрав чинності 11.10.2017) у новій редакції був викладений п.2 р.XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де зазначається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Пунктом 1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року.
Пунктом 3 рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 вирішено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам".
Таким чином, з 23 січня 2020 року наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого, зокрема в частині необхідного стажу роботи при набутті права на пенсію на пільгових умовах, в тому числі для жінок. Перший із цих законів визначав необхідний стаж на рівні 15 років, тоді як другий - 20 років.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №160/5189/20.
Щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1998 до 30.06.1999 в Черкаському професійно-технічному училищі №8.
Відповідно до п. «д» ч.3 ст.56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно з ч.1 ст.38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Отже, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги.
Так, з матеріалів справи убачається, що позивач з 01.09.1998 до 30.06.1999 навчалася у Черкаському професійно-технічному училищі №8 за професією апаратник формування хімічного волокна, що підтверджується копією диплома НОМЕР_3 .
Надалі, а саме 01.07.1999, тобто, відразу після закінчення вказаного навчального закладу влаштувалася працювати на ВАТ «Черкаське Хімволокно».
Врахувавши вказані вище норми Закону та зазначені обставини, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зарахування період навчання позивачки з 01.09.1998 до 30.06.1999 в Черкаському професійно-технічному училищі №8 для обчислення пільгового стажу позивачки.
Тож вказані вище періоди роботи позивачки підлягали врахуванню до пільгового стажу та сумарно такий стаж становить понад 30 років, що відповідає умові щодо необхідності мати пільговий стаж не менше 20 років. Таким чином, відмовляючи позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач порушив її право на соціальний захист та виніс рішення, що суперечить вимогам закону.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку, що позивач при досягненні 46 років набула права на призначення їй пенсії на підставі положень п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі зниженням пенсійного віку на 9 років, внаслідок чого рішення про відмову у призначенні їй пенсії є протиправним, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи і порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Стосовно розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. відповідно до Квитанції 6792-2428-5781-5410 від 06.11.2024, за подання апеляційної скарги 1816,80 грн. відповідно до квитанції про сплату №5074-3379-6371-6599 від 27.12.2024.
Враховуючи викладене, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 3028 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.07.2024 №2321550003261 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи на ВАТ «Черкаське Хімволокно» з 01.07.1999 до 23.01.2006 та період навчання у Черкаському професійно-технічному училищі №8 з 01.09.1998 до 30.06.1999 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням п. «а» ст.13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма