Справа № 580/12491/24 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ОРЛЕНКО
05 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, керівника Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області ОСОБА_4 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, керівника Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області ОСОБА_4, в якій просив:
визнати грубими, неприпустимими порушення відповідачами правових норм ст. ст. 9, 40, 46, 55, 58, 68, 129 Конституції України при відмові йому у видачі матеріалів перевірки заяв та направлення ОСОБА_1 законних відповідей, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», що призвело до спричинення тяжких моральних страждань бездіяльністю, неправомірними, протиправними діями, які свідчать не лише про те, що керівник Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області ОСОБА_4 не дотримується конституційних положень та покладених на нього державою обов'язків, а взагалі їх ігнорує, що є підставою для визнання їх незаконними;
- зобов'язати відповідачів видати ОСОБА_1 матеріали перевірок заяв ОСОБА_1 та належним чином завірені копії необхідних документів з цих заяв.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що відповідачі недотримались норм чинного законодавства та не надали відповідей на його заяви від 29.10.2024 та від 12.11.2024, чим грубо порушили права позивача.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження на 05.11.2025.
30.09.2025, під № 26207 та під № 26253 надійшли відзиви на апеляційну скаргу.
02.10.2025 позивачем до суду подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.11.2024 0 10:18 позивач особисто звернувся до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області із заявою (вх. №Г-23 від 12.11.2024), де просив:
« 1. Видати сьогодні і тепер матеріали перевірок моїх заяв від 29.05.24р., 17.06.24р., 16.10.24р., 29.10.24р., 01.11.24р. та належно завірені копії документів з них. 2. Записати мене на особистий прийом до ОСОБА_2 »
Щодо звернення позивача (відвідування) до Територіального управління в журналі відвідувачів Територіального управління міститься відповідний запис під номером 424.
12.11.2024 Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області на заяву позивача від 12.11.2024 (вх. №Г-23) листом №54.03-559 повідомив: «За результатом розгляду надаємо заврені копії матеріалів перевірок Ваших заяв від 29.05.2024 (вх. Г-11 від 29.05.2024), від 17.06.2024 (вх. №Г-13 від 17.06.2024), від 16.10.2024 (вх. №Г-18 від 16.10.2024), від 29.10.2024р. (вх. №Г19 від 30.10.2024) від 30.10.2024 (вх.Г-20 від 30.10.2024) від 01.11.2024 (вх. №Г21 від 04.11.2024). Додаток: завірені копії матеріалів перевірок (прошиті та пронумеровані) на 39 арк».
Згідно копії з журналу відвідувачів Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, 12.11.2024 ОСОБА_1 був на особистому прийомі у т.в.о. начальника Територіального управління ОСОБА_2 (запис №425).
Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідач надав вичерпну відповідь на заяву позивача, при цьому, докази на спростування вказаних обставин в матеріалах справи відсутні, з огляду на що, у спірних правовідносинах відповідач діяв правомірно та вчинив визначені законом дії для розгляду заяви позивача та надання вичерпної відповіді.
Натомість, позивач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом було залишено поза увагою викладені позивачем доводи та обґрунтування позовної заяви та не вчинено дій по витрубуванню доказів та перевірки наданих відповідачем відповідей на звернення позивача.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Закон України «Про звернення громадян», регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Згідно норм ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян», (далі по тексту також - Закон № 393/96-ВР), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 3 ст.3 Закону № 393/96-ВР, звернення громадян викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заявою (клопотанням) вважається звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Частинами 1, 4, 6, 7 ст. 5 Закону № 393/96-ВР, встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Відповідно до положень ст. 19 Закону № 393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
На підставі ч. 1 ст. 7 Закону № 393/96-ВР, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Частина 1 ст. 3 Закону України від 2 жовтня 1992 року №2657-XІІ "Про інформацію" (далі по тексту також - Закон № 2657-XІІ), встановлює право кожного на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VІ (далі по тексту також - Закон № 2939-VІ), публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відтак, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації на підставі ч. 1 ст. 12 Закону №2939-VI є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
За правилами п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI, розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що предметом даного спору, є відповідь Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області від 12.11.2024 на заяву позивача від 12.11.2024. В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача від 29.10.2024 (на електронну пошту), про що стверджується позивачем у позовній заяві.
Так, позивач у своїй заяві від 12.11.2024 просив відповідача видати матеріали перевірок його заяв від 29.05.24р., 17.06.24р., 16.10.24р., 29.10.24р., 01.11.24р. та належно завірені копії документів з них. Другим пунктом заяви просив, записати на особистий прийом до ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав позивачу відповідь на вказану заяву листом від 12.11.2024 № 54-03-559, з додатками: копії матеріалів перевірок (прошиті та пронумеровані) на 39 арк.
Крім того, судом першої інстанції було враховано й те, що згідно копії журналу відвідувачів Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області вбачається, що 12.11.2024 позивач був на особистому прийомі у т.в.о. начальника Територіального управління ОСОБА_2 (запис №425).
На виконання вимог Закону України «Про звернення громадян», заява позивача була задоволена Територіальним управлінням в повному обсязі, а саме : 12.11.2024, з 14:00 до 14:40 позивач був на особистому прийомі у тимчасового виконувача обов'язків начальника Територіального управління ОСОБА_2, що підтверджується записом в журналі відвідувачів Територіального управління під номером 425 про що було зазначено вище. Завірені належним чином копії всіх матеріалів перевірок на 39 аркушах щодо розгляду заяв позивача були надані позивачеві під особистий підпис 12.11.2024, що підтверджується відповідним записом на копії листа № 54.03-559 від 12.11.2024.
Водночас, вказані позивачем у позовній заяві документи, а саме: «пояснення майора ОСОБА_3 , секретаря судді Токової С.Є., протоколу судового засідання отриманого ОСОБА_5, письмового звернення суду про етапування до залу судового засідання, дозволу судді людям з вулиці вести відеозйомку та транслювання хід судового засідання за межі залу судових засідань» під час перевірки обставин викладених в заявах позивача не створювалися та не отримувалися, тому матеріли перевірок заяв позивача зазначених документів не містили.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач надав вичерпну відповідь на заяву позивача від 12.11.2024. Докази на спростування вказаних обставин в матеріалах справи відсутні, з огляду на що, у спірних правовідносинах, відповідач діяв правомірно та вчинив визначені законом дії для розгляду заяви позивача та надання вичерпної відповіді.
Інші доводи позивача не входять до предмету доказування у даній справі. Наведені у апеляційній скарзі доводи не були заявлені у підставах позову та не досліджувались судом, адже предметом спору є саме питання відмови у видачі матеріалів перевірки заяв та направлення ОСОБА_1 законних відповідей та зобов'язання відповідачів видати ОСОБА_1 матеріали перевірок заяв ОСОБА_1 та належним чином завірені копії необхідних документів з цих заяв.
За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко