Справа № 369/16620/24 Суддя (судді) першої інстанції: Янченко А.В.
05 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рожнова Богдана Вячеславовича, головного спеціаліста-інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва КМДА, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі управління (інспекції) з паркування, Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Рожнова Богдана Вячеславовича, головного спеціаліста-інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва КМДА, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі управління (інспекції) з паркування, Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2025 року зупинено провадження в адміністративній справі № 369/16620/24 до прийняття Великою Палатою Конституційного Суду України рішення у справі № 3-51/2020 (94/20, 267/20, 436/20, 259/21), № 3-109/2023 (203/23) за конституційними скаргами фізичних осіб щодо конституційності положень ч. 1 ст. 14-2, ст. 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
Згідно ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частин 1 статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі наведено у статті 236 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 цієї норми суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові від 12.12.2019 у справі №826/25204/15 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
У цій постанові Верховний Суд наголосив, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв'язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв'язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.
Відповідно до висновків Верховного Суду у вказаній справі, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Тож для вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку іншого провадження; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Не існує об'єктивної неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (речення друге пункту 3 частини першої статті 236 КАС України).
Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі № 369/16620/24 до прийняття Великою Палатою Конституційного Суду України рішення у справі № 3-51/2020 (94/20, 267/20, 436/20, 259/21), № 3-109/2023 (203/23) за конституційними скаргами фізичних осіб щодо конституційності положень ч. 1 ст. 14-2, ст. 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дійшов висновку про наявність об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до прийняття Конституційним Судом України рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічні положення містяться у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII «Про Конституційний Суд України».
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними скаргами фізичних осіб у справі № 3-51/2020 (94/20, 267/20, 436/20, 259/21), № 3-109/2023 (203/23) за конституційними скаргами фізичних осіб щодо конституційності положень ч. 1 ст. 14-2, ст. 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, незалежно від результату її розгляду, не може змінювати правове регулювання правовідносин у цій справі, оскільки такі виникли до прийняття рішення Конституційним Судом України у зазначеній справі.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в ухвалі від 07.12.2023 року у справі № 280/5092/20.
Згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
За наведеного правового регулювання й обставин справи, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права і дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 320, 322, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)- задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2025 року скасувати.
Справу №369/16620/24 за позовом ОСОБА_1 до Рожнова Богдана Вячеславовича, головного спеціаліста-інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва КМДА, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі управління (інспекції) з паркування, Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню відповідно до частини 2 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О. Сорочко
А.Ю. Коротких