Справа № 620/9990/25 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
05 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі. У скарзі позивач зазначив, що суд не мав підстав для повернення позову.
За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду необхідно скасувати, з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає, а викладені у апеляційній скарзі мотиви апелянта є прийнятні з огляду на наступне.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Приймаючи ухвалу про повернення адміністративного позову, Чернігівський окружний адміністративний суд виходив з того, що за Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору не поширюється на осіб з ІІІ групою інвалідності.
Перевіривши доводи позивача та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом та клопотанням про звільнення його від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вказаної ухвали суду позивач подав пояснення, у яких зазначив, що оскільки оскаржувану постанову він отримав 27.08.2025, а позовна заява подана ним 02.09.2025, 10-денний строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом ним не пропущено. Щодо сплати судового збору зазначив, що до позовної заяви долучив копію посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, чим вважає, що підтвердив статус особи з інвалідністю внаслідок війни, а тому має бути звільнений від сплати судового збору на підставі п.8 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Повертаючи позовну заяву, суд виходив з того, що посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_1 , від 17.10.2019 підтверджує лише статус та групу інвалідності та зазначає про те, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни. Отже, вказане посвідчення не є належним доказом в підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки посвідчення інваліда ІІІ групи серії НОМЕР_1 , від 17.10.2019, копія якого була долучена позивачем до позовної заяви, дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни, що в силу приписів пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», статей 4, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 в справі №9901/870/18, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 в справі №800/203/17, в ухвалі Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 19 серпня 2019 року, справа №520/2047/19.
Враховуючи наведені обставини, колегія доходить висновку про те, що судом першої інстанції було порушено вимоги п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України та передчасно постановлено ухвалу від 17 вересня 2025 року.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 320, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року
скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких