Справа № 636/499/19 Провадження № 1-кп/636/415/25
Дата
05 листопада 2025 року м.Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Чугуївської окружної прокуратури - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника, адвоката: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва обвинувальні акти по кримінальним провадженням за обвинуваченням:
ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України
встановив:
В провадженні суду перебувають обвинувальні акти по кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 та ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 357 та ч. 2 ст. 187 КК України.
Під час досудового слідства та розгляду справи обвинуваченому ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою який був змінений на домашній арешт у нічний час.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу, обраного обвинуваченому, оскільки є достатньо підстав та ризиків вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, що забезпечить його явку до суду.
Вислухавши прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника, які заперечували проти клопотання прокурора та просили скасувати запобіжний захід, оскільки ОСОБА_4 нібито бажає проходити військову службу в одному із ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно вимог ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст.178 КПК України, суд, при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу. Таким чином, запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Суд, розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, враховує, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного. Обвинувачений ОСОБА_4 раніше засуджений, обвинувачується у скоєнні нових злочинів в період іспитового строку.
Між тим у судовому засіданні прокурор зазначила, що потерпіла ОСОБА_6 та свідки за епізодом обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України, знаходяться за межами України та на даний час прокурор не може з ними зв'язатися для забезпечення їх явки до суду.
Враховуючи практику Європейського суду, суд приходить до наступного. У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», ЄСПЛ закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину, а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного періоду. Крім того рішеннями: Штегмюллер проти Австрії, Вемгофф проти Німмечені, Мацнеттер проти Австрії , зазначені ризики неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого у випадку його звільнення та вчинення ними подальших правопорушень, які суд повинен враховувати при обранні та зміни запобіжного заходу.
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням наведених обставин, а також того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, поєднаного з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Але, після зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 на домашній арешт у нічний час, обвинувачений вчасно з'являється у судові засідання. Крім того, суду не надано інформацію щодо скоєння обвинуваченим нових злочинів чи скоєння адміністративних правопорушень, що на думку суду свідчить про дієвість, на даний час, обраного запобіжного заходу ОСОБА_4 , не пов'язаного із триманням під вартою.
Між тим посилання ОСОБА_4 на його бажання проходити військову службу не підкріплене будь- якими доказами, у зв'язку із чим суд ставиться до цього критично.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 198,217, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд -
Постановив:
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Чугуїв Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час строком на два місяці, а саме з 05 листопада 2025 року до 05 січня 2026 року включно.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 залишати своє місце проживання в нічний час з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого додаткові обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора чи суду;
- не відлучатися із території Чугуївського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
Дані зобов'язання застосовуються з дати винесення ухвали - тобто з 05 листопада 2025 року до 05 січня 2026 року включно.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування більш суворішого запобіжного заходу.
Копію ухвали направити до Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області для негайного виконання та здійснення контролю за поведінкою ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Головуючий суддя: ОСОБА_1