ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/2006/25
№ провадження 2/646/2087/2025
06.11.25 місто Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючої судді Іщенко О. В.
за участю секретаря судового засідання Петренко А. О.,
учасники справи:
позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач Куп'янська міська військова адміністрація Куп'янського району Харківської області,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України в приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визнання права власності,
Стислий виклад позицій позивача та відповідача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області з вимогою визнати за кожним з них по 1/3 частці на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 15 жовтня 2002 року, виданого Фірмою «Аудит-Куп'янськ», зареєстрованого Комунальним підприємством «Куп'янське БТІ», реєстровий № 159 р. 19415, їм на праві власності належить по 1/3 частці квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири 66,2 кв. м, житлова площа - 39,9 кв. м.
ОСОБА_4 змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 » після укладення шлюбу.
Позивачі зазначають, що у них наявний оригінал технічного паспорта на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений Куп'янським БТІ.
У технічному паспорті вказано план квартири, технічні характеристики. Загальна площа квартири - 66,2 кв. м, житлова площа - 39,9 кв. м.
З метою реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Світловодської міської ради Кіровоградської області, проте у здійсненні реєстрації права власності на будинок їй було відмовлено на підставі рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій № 76852007 від 28 січня 2025 року, з тих підстав, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Згідно із відповідями Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області від 31 січня 2025 року та 06 лютого 2025 року Комунальне підприємство «Куп'янське БТІ» здійснювало державну реєстрацію прав на нерухоме майно до 01 січня 2013 року. Починаючи з 24 лютого 2022 року до 09 вересня 2022 року місто Куп'янськ Харківської області знаходилось під окупацією Російської Федерації. За цей час внаслідок обстрілів та пожеж було повністю знищено інвентаризаційні справи, службову документацію, комп'ютерну техніку та бази даних БТІ. Підприємство господарську діяльність не здійснює.
На переконання позивачів, рішення державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій щодо належного їм на праві власності нерухомого майна безумовно свідчить про те, що їхнє право власності не визнається, отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності на квартиру неможливо через знищення архівів, державний реєстратор не може внести запис про право власності, що перешкоджає реалізації права на володіння, користування та/або розпорядження.
Відтак, позивачі, як власники нерухомого майна, позбавлені можливості розпоряджатись своїми правами щодо нерухомого майна, що, в свою чергу, порушує належне їм право власності, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи викладене вище та керуючись статтями 321, 392 Цивільного кодексу України, статтями 4, 19, 23 Цивільного процесуального кодексу України, позивачі просять визнати за кожним з них по 1/3 частці на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею - 39,9 кв. м, загальною площею - 66,2 кв. м.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні на 12 травня 2025 року.
Позивачі у підготовче судове засідання, призначене на 12 травня 2025 року, не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, до матеріалів позовної заяви додали клопотання про розгляд справи без їхньої участі.
Представник відповідача Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області у підготовче судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
На офіційну електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява, у якій він зазначив, що у зв'язку із воєнним станом у країні та існуванням небезпеки для життя та здоров'я людей просить розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами згідно із вимогами чинного законодавства; судові витрати, пов'язані із розглядом справи, просить покласти на позивача.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 12 травня 2025 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 серпня 2025 року.
У судове засідання, призначене на 15 серпня 2025 року, сторони не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.
Суд, керуючись пунктом 5) частини другої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалою від 15 серпня 2025 року відклав судове засідання на 28 жовтня 2025 року, одначасно зобов'язавши позивачів особисто з'явитись у судове засідання та мати при собі оригінали документів, що безпосередньо стосуються предмета позову та підлягають дослідженню судом.
Позивачі у судове засідання 28 жовтня 2025 року не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином. Засобами поштового зв'язку на адресу суду надійшли заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розгляд справи без їхньої участі.
Причини неможливості особистої участі у судових засіданнях із розгляду справи позивачі обгрунтовують постійними обстрілами міста Харкова, руйнуваннями інфраструктури міста, загибеллю людей, що створює небезпеку для життя та здоров'я. Окрім того, прибуття у судове засідання вимагає значних витрат на проїзд, оплату проживання в готелі, а через часті повітряні тривоги судове засідання може не відбутись.
ОСОБА_1 до заяви про розгляд справи без її участі додала копію свідоцтва про право власності на житло від 15 жовтня 2002 року, засвідчену 10 вересня 2025 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв'язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15 жовтня 2002 року, оригінал якого наявний у позивачів, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності гр. ОСОБА_1 - 1/3 частина, ОСОБА_4 - 1/3 частина, ОСОБА_3 - 1/3 частина. Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію житлового фонду». Загальна площа квартири становить 66,2 кв. м, а відновна вартість на момент приватизації 11,6 грн. Характеристики квартири та її наведені обладнання у технічному паспорті, який є складовою частиною цього свідоцтва.
Свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 15 жовтня 2002 року № 7145.
Квартира АДРЕСА_3 зареєстрована Куп'янським бюро технічної інвентаризації на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності і записаний у реєстрову книгу за № 159 р 19415.
На зворотній стороні свідоцтва про право власності на житло наявна печатка Куп'янського бюро технічної інвентаризації.
З технічного паспорту на квартиру, що знаходиться у власності громадянки ОСОБА_1 , убачається, що квартира АДРЕСА_3 зареєстрована Куп'янським бюро технічної інвентаризації на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності і записана у реєстрову книгу за № 159 р 19415.
Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек відсутні.
Як встановлено з актового запису про шлюб № 711, складеного 27 вересня 2003 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_4 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
На підставі розпорядження Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області № 385 від 08 вересня 2023 року вулицю Комарова у селищі Куп'янськ-Вузловий перейменовано на вулицю Героїв Прикордонників.
24 січня 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Світловодської міської ради подано заяву про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Заява зареєстрована уповноваженою особою Виконавчого комітету Світловодської міської ради за № 64722478.
З рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 76852007 від 28 січня 2025 року убачається, що державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Світловодської міської ради, Кіровоградська область, розглянувши заяву від 24 січня 2025 року за реєстраційним номером 64722478 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій - подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме:
відсутня інформація, що підтверджує наявність реєстрації права власності від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, для проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року.
На підставі викладеного вище, державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою та зазначено, що це рішення може бути оскаржено відповідно до законодавства.
У відповіді № 315 від 31 січня 2025 року, наданій ОСОБА_1 , начальник Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області зазначив, що місто Куп'янськ Харківської області з 24 лютого по 09 вересня 2022 року знаходилось під окупацією Російської Федерації. За цей час окупаційна «влада» вкрай деструктивно поводилась з комунальним майном, технікою, інженерними системами, що забезпечують життєдіяльність громади. Роботу органів місцевого самоврядування Куп'янської громади під час окупації було унеможливлено.
Зберігачем інвентаризаційних справ на об'єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп'янської міської громади, було визначено Комунальне підприємство «Куп'янське БТІ» (площа Центральна, будинок 23, місто Куп'янськ Харківської області, код ЄДРПОУ: 03355005), яке здійснювало державну реєстрацію прав на нерухому майно до 01 січня 2013 року.
На даний час адміністративне приміщення Комунального підприємства «Куп'янське БТІ» внаслідок обстрілів та пожежі повністю знищено, інвентаризаційні справи, службова документація, комп'ютерна техніка та бази даних також знищені, працівники на вказаному підприємстві відсутні. Підприємство на даний час господарську діяльність не здійснює.
У відповіді № 359 від 06 лютого 2025 року заступник начальника Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області надав ОСОБА_1 , ОСОБА_6 аналогічну інформацію.
Отже, відповідно до встановлених обставин справи, що підтверджуються зазначеними вище доказами, спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як особами, які мали намір зареєструвати свої права власності на квартиру у визначений законом спосіб, та виконавчим комітетом Світловодської міської ради, посадова особа якого відмовила позивачам у реєстрації права власності на нерухоме майно.
Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються учасниками цивільної справи.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального коденсу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Як убачається з матеріалів справи, свідоцтво про право власності на житло було видано 15 жовтня 2002 року, тобто, до введення в дію Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 86 Цивільного кодексу Української РСР, у редакції чинній на час правочину, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності є рівноправними. Відносини власності регулюються Законом України «Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про власність», у редакції чинній на час правочину, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава
забезпечує стабільність правовідносин власності. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з
іншими. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними. Власність в Україні існує в різних формах. Україна створює рівні умови для розвитку всіх форм власності та їх захисту.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про власність», у редакції чинній на час правочину, громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або
укладення інших угод, не заборонених законом.
Як зазначено у частині другій статті 15 Закону України «Про власність», у редакції чинній на час правочину, наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду та члени його сім'ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України.
Станом на жовтень 2002 року до набрання чинності 03 серпня 2004 року Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснювалася комунальними підприємствами «Бюро технічної інвентаризації» територіальних громад за місцем розташування такого майна відповідно до Положення про порядок реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 1997 року № 607.
Як убачається із свідоцтва про право власності на житло, виданого 15 жовтня 2002 року, право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано Куп'янським бюро технічної інвентаризації і записано у реєстрову книгу за № 159 р. 19415, про що свідчить відповідна позначка (штамп) бюро технічної інвентаризації на зворотній сторінці документу.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із частинами першою та другою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Право на застосування певного способу захисту порушеного права існує у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
Захист порушених цивільних прав та інтересів є елементом механізму правового регулювання цивільних відносин, саме тих, у яких й відбулося порушення зазначених прав або інтересів особи. Такий захист цивільних прав та інтересів їх учасників є необов'язковим (факультативним) у структурі такого механізму, оскільки він з'являється лише за необхідності вирівнювання викривленого розвитку правового регулювання цивільних відносин з метою приведення їх у певний стан - відповідно до умов договору або положень законодавства.
Згідно із статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як було вже зазначено судом, за ствердженнями позивачів їх право власності на нерухоме майно не визнається державою, а відповідачем у справі при розгляді у місцевому загальному суді залучено саме Куп'янську міську військову адміністрацію Куп'янського району Харківської області у зв'язку із неможливістю в інший спосіб захистити своє право власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Станом на 28 січня 2025 року, коли позивачам було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, та на теперішній час відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно із пунктом 1) частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною 3 цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
За правилом абзацу четвертого частини п'ятої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав.
Частиною третьою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» врегульовано, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема: свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката.
Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено умови для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
З матеріалів справи убачається, що право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 15 жовтня 2002 року, оригінали якого наявні у позивачівта який є правовстановлюючим документом.
Отже, відповідно до прямого припису частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягало державній реєстрації за наявними у заявників документами.
Одночасно суд зазначає, що як загальний місцевий не вправі давати оцінку правомірності/неправомірності, протиправності дій суб'єкта владних повноважень щодо відмови у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
У постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 520/13190/17, від 27 листопада 2018 року у справі № 820/3534/17, від 19 лютого 2020 року у справі № 1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла таких висновків: до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа убачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів».
Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17).
Верховним Судом вже розглядались справи в яких поставало питання юрисдикції спорів, предметом оскарження в яких були рішення державного реєстратора щодо вчинення/відмови у вчиненні реєстраційних дій.
Так, у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 490/5986/17-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків: «… у даному випадку підставою для відмови зазначено пункт 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV. Це свідчить про наявність спору між заявником, що звернувся із заявою про реєстрацію прав на нерухоме майно, та державним реєстратором, який вчиняє такі дії».
Велика Палата Верховного Суду вважає, що у даній справі виникли саме публічно-правові відносини, оскільки державний реєстратор діє як суб'єкт владних повноважень, дії якого щодо позивача останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права. Тобто, при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону № 1952-IV, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Відтак спір підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
У постанові від 18.12.2019 у справі № 922/3659/18 Верховний Суд дійшов висновку, що предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем. Таким чином з огляду на суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у цій справі, спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень. За таких обставин цей спір не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Як було вже зазначено судом, спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як особами, які мали намір зареєструвати своє право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у визначений законом спосіб, та виконавчим комітетом Світловодської міської ради, посадова особа якого відмовила позивачам у реєстрації права власності на нерухоме майно.
Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту порушення права власності позивачів саме Куп'янською міською військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області.
Зокрема, у матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про дії/бездіяльність Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області, які були б спрямовані на оспорювання чи невизнання права власності позивачів на нерухоме майно.
Із змісту клопотання, що надане суду Куп'янською міською військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області, убачається, що правова позиція відповідача у даній справі не визначена та зводиться до прохання суду розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.
При цьому, позивачі не ставлять під сумнів майнові права інших осіб. Відсутня інша сторона, що претендує на той самий об'єкт, з якою у позивачів є спір. Спірні правовідносини виникли саме між позивачами та державним реєстратором, як суб'єктом владних повноважень, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Вказане свідчить про те, що предмет спірних правовідносин не пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки по суті виник за участю державного реєстратора прав на нерухоме майно, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. Предметом перевірки у справі повинна бути правомірність прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про відмову в державній реєстрації прав та внесення відповідних записів до державного реєстру прав.
Відповідно до частини другої статті 48 Цивільного процесуального кодексу України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Згідно із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 686/20282/21 визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 вказано, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.
Належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача, як зауважив Верховний Суд у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20.
Якщо позов пред'явлено до неналежного відповідача та відсутні підстави, визначені процесуальним законом, для його заміни, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Отже, ураховуючи наведене вище, оцінивши надані докази та встановлені відповідно ним обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить висновку, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами факт порушення саме Куп'янською міською військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області їх права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, сплачений позивачами судовий збір, залишається за ними.
Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263 - 265, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -
У позовних вимогах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визнання права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 39,9 кв. м, загальною площею 66,2 кв. м - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06 листопада 2025 року.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , номер телефона: НОМЕР_2 , email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_7 , номер телефона: НОМЕР_4 , email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 , номер телефона: НОМЕР_2 , email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
Відповідач: Куп'янська міська військова адміністрація Куп'янського району Харківської області, код ЄДРПОУ: 44758728, місцезнаходження: проспект Конституції, будинок 3, місто Куп'янськ Харківської області, 63701; номер телефона: +380574253931, email: kupianska_mr@kharkivoda.gov.ua.
Суддя О. В. Іщенко