Справа № 620/5508/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
05 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Парінова А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - відповідач, апелянт), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у зарахуванні підполковнику поліції ОСОБА_1 , старшому оперуповноваженому 1-го відділу (боротьби з організованим злочинними групами та злочинними організаціями) управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області, пільгової вислуги років, сформованої за період служби з 21.12.2002 по 16.08.2004 та період з 30.11.2007 10.04.2015 до стажу служби в поліції для встановлення поліцейському набавки за вислугу років та для призначення пенсії, відповідно до відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", оформлену листом від 04.03.2024 №34459/48 - 2024 "Про підстави призначення пенсії»;
- зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 , старшому оперуповноваженому 1-го відділу (боротьби з організованим злочинними групами та злочинними організаціями) управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області, відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та для призначення пенсії, періоди пільгової вислуги років, який сформований в період з 21.12.2002 по 16.08.2004 та період з 30.11.2007 10.04.2015 та встановити надбавку за стаж служби з урахуванням періоду пільгової вислуги років та для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
08 вересня 2025 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції України на різних посадах.
Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 26.06.2023 № 374 о/с ОСОБА_1 звільнена зі служби в поліції за пунктом 2 (за станом здоров'я (через хворобу)) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 30.06.2023.
Згідно наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 26.06.2023 № 374 о/с станом на день звільнення ОСОБА_1 стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції становить 20 років 09 місяців 12 днів, вислуга років на пільгових умовах - 05 років 11 місяців 03 дні.
Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 20.09.2023 №556 о/с внесені зміни до наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 26.06.2023 № 374 о/с , а саме: станом на день звільнення стаж служби в поліції ОСОБА_1 для виплати надбавки за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції становить 20 років 09 місяців 12 днів; трудовий стаж - 05 років 11 місяців 03 дні; трудовий стаж для визначення розміру пенсії - 26 років 08 місяців 15 днів.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З протоколу розрахунку пенсії ОСОБА_1 від 21.08.2023 слідує, що вислуга років останньої становить - 26 років, з них у календарному обчисленні 20 років 09 місяців.
З розрахунку вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії, складеного заступником начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Д. Лисенком слідує, що коефіцієнт вислуги років у пільговому значенні періодів її служби в органах внутрішніх справ, з 21.12.2002 по 16.08.2004, та, з 30.11.2007 по 10.04.2015 становить - 1. Вислуга років згідно з розрахунком на 30.06.2023 становить: час служби у календарному обчисленні - 20 років 09 місяців 12 днів; час служби у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - не має; час навчання - не має; загальний трудовий стаж - 05 років 11 місяців 03 дні; вислуга років для призначення пенсії за вислугу років становить 26 років 08 місяців 15 днів.
З довідки про періоди служби підполковника поліції ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ та Національній поліції України в календарному та пільговому (без урахування календарної вислуги) обчисленні, складеної заступником начальника управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Е. Панченко від 21.09.2023 слідує, що коефіцієнт вислуги років у пільговому значенні періодів її служби в органах внутрішніх справ, з 21.12.2002 по 16.08.2004, та, з 30.11.2007 по 10.04.2015 становить - 1,5. Вислуга років згідно на день звільнення зі служби 30.06.2023 становить: час служби у календарному обчисленні - 20 років 09 місяців 12 днів; час служби у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 04 роки 06 місяців 03 дні.
У січні 2024 року позивач звернувся до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для отримання інформації про періоди проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України та зарахування періодів служби, з 21.12.2002 по 16.08.2004 та з 30.11.2007 по 10.04.2015 на пільгових умовах вислуги років до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції для встановлення поліцейському набавки за вислугу років та для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".
Листом від 15.01.2024 №763-2024 відповідач повідомив, що Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України 14.07.2023 за №9238/55/03-2023 до Сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України надіслано матеріали щодо вирішення питання про призначення пенсії позивачу за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України листом від 04.03.2024 №34459/48-2024 повідомив позивача, що згідно наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 26.06.2023 № 374 о/с вислуга років на день звільненні зі служби в поліції у календарному обчисленні становить - 20 років 09 місяців 12 днів, у зв'язку з чим підстав для подання документів до пенсійного органу для призначення пенсії за вислугу років відповідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не має.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виснував, що період служби позивача з 30.11.2007 по 10.04.2015 підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби або 1 місяць служби за 1,5 місяці; період служби позивача з 21.12.2002 по 16.08.2004 підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах відповідно до пункту 3 Порядку №393, з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби або 1 місяць служби за 1,5 місяці. Судом також встановлено, що Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України у наказі від 26.06.2023 №374 о/с, з врахуванням змін внесених наказом від 20.09.2023 №556 о/с, не вказано пільгову вислугу років ОСОБА_1 та подано Сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України розрахунок вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії, складеного заступником начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Д. Лисенком без урахування часу служби у пільговому обчисленні, що впливає на визначення розміру пенсії за вислугу років, як передбачено пунктом 3 Порядку № 393, яким встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах період служби, визначеного Порядком № 393.
За доводами апеляційної скарги, ОСОБА_1 було призначено пенсію за пунктом «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, та вказаний період трудового стажу - 05 років 11 місяців 03 дні не є складовою ані для призначення пенсії, ані для визначення її розміру для ОСОБА_1 (так як визначальною умовою для призначення для призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ є не вислуга років, а страховий стаж). Таким чином пільгова вислуга років позивача жодним чином не впливає на розмір його пенсії. Також відповідач наголошує на тому, що пільгова вислуга років не підлягає зарахуванню ні до календарної вислуги років, ні до страхового стажу. Зарахування до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки вислуги на пільгових умовах, ні Законом № 580-VІІІ, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено. Зарахування позивачу пільгової вислуги років до стажу служби в поліції є неможливим, оскільки у встановленому частиною другою статтею 78 Закону № 580-VIII вичерпному переліку складових (посад, періодів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції - відсутня така складова як вислуга років в пільговому обчисленні.
Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, колегія суддів зазначає наступне.
Спір у цій справі виник з приводу відмови суб'єкта владних повноважень зарахувати позивачу періоди пільгової вислуги років до стажу служби в поліції.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон № 2262-ХІІ.
Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з пунктом "б" статті 1-2 Закону №2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Стаття 2 Закону №2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
За приписами пункту "а" частини першої статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону №2262-XII до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.1992 №393 затвердив Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.
Суд, на підставі аналізу чинного законодавства, вказує на існування двох різних правових вимірів вислуги років, які стосуються колишніх поліцейських:
- вислуга років для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ;
- вислуга років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ.
Постановою №119, яка набрала чинності 19.02.2022, до Порядку №393 внесені зміни, відповідно до яких Порядок №393 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: «Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови».
Пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Отже, пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.
Правове регулювання щодо права на призначення пенсії за вислугу років зазнало змін і, у зв'язку з такими змінами, як Закон №2262-ХІІ, так і Порядок №393 (в редакції постанови №119) виникнення, зокрема, в колишнього поліцейського права на таку пенсію пов'язують з наявністю певної вислуги років в календарному обчисленні, а не пільговому.
Розглядаючи питання розбіжностей у застосуванні норм матеріального права, слід взяти до уваги, що різні аспекти дії закону у часі неодноразово досліджувалися Конституційним Судом України.
Зокрема, у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
Якщо під час вирішення суб'єктом владних повноважень певного питання (в даній справі щодо наявності підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років), до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб'єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.
Такого ж висновку, вирішуючи можливість застосування до спірних правовідносин нормативно-правового акта, який зазнав змін з моменту звернення позивача до суб'єкта владних повноважень, до моменту прийняття останнім рішення за результатами розгляду такого звернення, дійшов Верховний Суд у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16.
Крім того, наведений вище висновок правозастосування знайшов свій розвиток та був підтриманий у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 10.12.2024 у справі № 520/5695/23.
Постанову № 119 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень та після прийняття такої постанови і стаття 12 Закону №2262-XII, і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.
Так, виходячи з положень статті 12 Закону №2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови №393 визначає, що певні періоди підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та Порядком № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.
З огляду на наведене, умовою для призначення пенсії за вислугу років для осіб, які звільнились зі служби до набрання чинності Постанови №119, але звернулись із заявою про оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ після набрання чинності зазначеної постанови, є наявність календарної вислуги років, без можливості обрахунку такої вислуги в пільговому обчисленні.
Верховний Суд у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 10.12.2024 у справі № 520/5695/23 сформував правовий висновок, відповідно до якого визначальним у спірних правовідносинах є момент, коли позивач почав реалізовувати своє право на призначення пенсії. Ураховуючи те, що він звернувся з заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ у 2023 році, після набрання чинності Постановою №119, то суб'єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, відтак його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними.
Судом встановлено, що календарна вислуга років позивача складає 20 років 09 місяців 12 днів, а вислуга років на пільгових умовах - 04 роки 06 місяців 03 дні.
Оскільки позивач звернувся із заявою після набрання чинності Постановою № 119, календарна вислуга років позивача становить менше 25 років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо перерахунку вислуги років із зарахуванням до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та для призначення пенсії, періоди пільгової вислуги років.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 16.12.2024 у справах №380/27532/23, №580/834/24, №560/15021/23, від 17.12.2024 у справі №380/13318/23, від 20.12.2024 у справах №520/24423/23, №520/33044/23, від 23.12.2024 у справах № 200/1294/23, № 580/3058/24, від 24.12.2024 у справі 280/1070/24.
Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідач у листі від 04.03.2024 №34459/48-2024 не здійснював фактично обрахунку вислуги років позивача, а здійснив лише посилання на наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 26.06.2023 № 374 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (за станом здоров'я (через хворобу)) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 30.06.2023.
Саме у вказаному наказі від 26.06.2023 № 374 о/с зазначено, що вислуга років позивача на день звільненні зі служби в поліції у календарному обчисленні становить - 20 років 09 місяців 12 днів.
Проте доказів оскарження або скасування наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 26.06.2023 № 374 о/с суду не подано.
Так, наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 26.06.2023 № 374 о/с є актом індивідуальної дії відносно позивача, який з моменту його видання по теперішній час створює для нього юридичні наслідки щодо розміру стажу служби в поліції, відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Вказаний наказ на даний час є чинним, ніким не оскаржувався і не скасований, а отже продовжує створювати для позивача певні юридичні наслідки.
Таким чином суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 05 листопада 2025 року
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
А.Б. Парінов