Справа № 646/11066/25
№ провадження 1-кп/646/1687/2025
про продовження строку запобіжного заходу
05 листопада 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження 62025170020016458 від 24.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
В провадженні Основ'янського районного суду міста Харкова перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою на 60 днів.
Клопотання обґрунтовано тим, що існують обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення та ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик втечі, знищення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження того, у вчиненні якого обвинувачується. Так, на думку прокурора, про ризик переховування обвинуваченого від суду свідчить те, що обвинувачений на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді стрільця-кухара 3 взводу оперативного призначення 3 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 , місцезнаходження військової частини в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область внаслідок проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім того вказані обставини утворять складності явки або запізнення підозрюваного до органу досудового розслідування та суду. Прокурор зазначає, що ОСОБА_5 , перебуваючи не в умовах ізоляції може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин. Крім того, прокурор вважає, що ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на свідків, понятих, як благаючі або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, понятим, експертам щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин. Крім того, прокурор вважає, що обвинувачений, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для ОСОБА_5 незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження. Також прокурор зазначає, що обвинувачений може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення тяжкого злочину.
Захисник та обвинувачений покладались на розсуд суду.
Вислухавши сторони, дослідивши доводи клопотання, суд приходить до наступного.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів та за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Існує обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому злочину.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 09.09.2025 року до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з визначенням застави у розмірі 60560 грн.
Що стосується особистої ситуації обвинуваченого, то ОСОБА_5 є громадянином України, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем військової служби за контрактом під час мобілізації військової частини НОМЕР_2 ЗСУ у військовому званні «солдат».
Обвинувачений не одружений, малолітніх або неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на своєму утриманні не має.
Проаналізувавши всі встановлені обставини, суд приходить до висновку, що існує ризик переховування обвинуваченого від суду з урахуванням тяжкості обвинувачення та особистої ситуації ОСОБА_5 , який не має настільки міцних та стійких соціальних зв'язків за місцем проживання, місцем несення військової служби, та місцем здійснення кримінального провадження, які були б гарантією від ризику втечі.
Про ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків свідчить та обставина, що вони є військовослужбовцями тієї ж військової частини, що і обвинувачений. ОСОБА_5 відомі їхні персональні дані та особисті обставини.
З огляду на обставини інкримінованої підозри та тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку доведення його винуватості, ці ризики є дуже високим.
Що стосується інших ризиків, то вони стороною обвинувачення не доведені.
Так, нічим не обґрунтований ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки сторона обвинувачення не вказує конкретні обставини, які б підтверджували, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Що стосується ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то він прокурором не доведений.
Обставини, на які прокурор посилається в обґрунтування цього ризику, носять суто гіпотетичний характер.
Прокурором не наведено доказів на підтвердження наявності реального наміру підозрюваного нанести собі каліцтво чи симулювати хворобу, на що прокурор посилається як на обставину, якою підозрюваний може скористатись для введення суду в оману з метою ухилитися від явки до суду та здійснити вплив на інших учасників кримінального провадження.
Крім того, в обґрунтування цього ризику прокурор посилається на те, що це створить для обвинуваченого можливість впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження. Проте ризик незаконного впливу на свідків є окремим фактором, що передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Нічим не підтверджений ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення. Що стосується доводів прокурора про можливість продовження обвинуваченим кримінального правопорушення, яке йому інкримінується у цьому кримінальному провадженню, то вони є помилковими, оскільки ОСОБА_5 інкримінується вчинення закінченого злочину, а не замах на його вчинення.
Суд вважає хибними доводи сторони обвинувачення про те, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також забезпечити належну поведінку підозрюваного, та, як наслідок, створить в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя, безкарності та бездіяльності правоохоронних органів в боротьбі зі злочинністю.
Проте, наявність обґрунтованої підозри та дуже високого ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду є підставами для застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому протягом строку дії цього запобіжного заходу залишається можливість обвинуваченому або іншій особі внести заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі, визначеному ухвалою суду від 09.09.2025 року.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 314-316, 331, 336, 369-372 КПК України, суд,-
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 03 січня 2026 року включно.
Строк дії ухвали до 03.01.2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1