Справа № 703/2681/25 Суддя першої інстанції: Овсієнко І.В.
06 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Файдюка В.В.
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови від 30.09.2024 №1241, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення, про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 17 000 грн, а також закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16.06.2025 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.п. 1, 2, 7 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Такий висновок суду обґрунтований тим, що у судовому засіданні було з'ясовано та встановлено, що ОСОБА_1 не підписував позовну заяву у цій справі.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що позовна заява підписана не позивачем, оскільки у судовому засіданні 16.06.2025 ОСОБА_1 внаслідок сильного душевного хвилювання не зрозумів запитання щодо автора підпису під позовною заявою. Наголошує, що позовна заява лише складена адвокатом, однак підписана позивачем особисто. Підкреслює, що для залишення позовної заяви без розгляду за п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд має не лише констатувати факт підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, а й встановити такий факт. Крім іншого наголошує, що почеркознавча експертиза не призначалася, а в суду відсутня кваліфікація для вирішення питання приналежності підпису тій чи іншій особі.
Після усунення визначених в ухвалі від 08.07.2025 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Свою позицію обґрунтовує тим, що у судовому засіданні позивач самостійно двічі підтвердив, що виконаний на позовній заяві підпис йому не належить. Крім того, підкреслює, що судове засідання відбувалося у спокійній обстановці, що нівелює твердження позивача про перебування його у стані сильного душевного хвилювання.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 04.11.2025.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Матеріали справи свідчать, що у судовому засіданні 16.06.2025 судом першої інстанції встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не підписана, адже підпис виконано іншою особою.
Указані обставини, на переконання колегії суддів, підтверджують наданими позивачем відповідями на запитання представника відповідача. Так, у проміжок з 14 хв 30 сек по 14 хв 32 сек відеозапису судового засіданні ОСОБА_1 на запитання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідає, що позовну заяву не підписував. У проміжок часу з 14 хв 38 сек по 14 хв 45 сек відеозапису судового засіданні ОСОБА_1 на запитання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 на за результатами огляду із примірником позовної заяви відповідає, що підпис схожий, однак не належить ОСОБА_1 . Аналогічну за змістом відповідь надав ОСОБА_1 й суду після ознайомлення з оригіналом позовної заяви, зазначивши, що її подавав адвокат (15 хв 15 сек - 15 хв 34 сек відеозапису судового засідання).
Викладеним, на переконання суду апеляційної інстанції, спростовуються як доводи апелянта про те, що позовна заява підписана ним особисто, адже ці обставини ОСОБА_1 двічі заперечував у судовому засіданні 16.06.2025, так і про те, що суд не наділений спеціальними знаннями для встановлення належності підпису. Крім того, за результатами дослідження відеозапису судового засідання 16.06.2025 судова колегія погоджується з твердженням відповідача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що позивач не перебував у стані сильного душевного хвилювання.
Щодо аргументів апеляційної скарги про те, що передумовою для застосування наслідків, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України, є не лише констатація судом факту підписання позовної заяви іншою, ніж позивач особою, а й встановлення такого факту, колегією суддів оцінюється критично, адже саме такий факт і був установлений у судовому засіданні 16.06.2025.
Окремо суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують наявність в особи, яка фактично підписала позовну заяву, на вчинення відповідний дій.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України, оскільки така підписана особою, яка не має права її підписувати.
Водночас судова колегія зауважує, що залишення без розгляду судом позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою заявою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі оскарження рішення суб'єкта владних повноважень учасником справи особисто або через представника.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення правильно застосовані норми процесуального права, у зв'язку з цим вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 286, 308, 312, 315, 316, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 06 листопада 2025 року.