Провадження № 1-кп/742/484/25
Єдиний унікальний № 742/2756/25
Іменем України
05 листопада 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Прилуки кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Чигиринського району Черкаської області, одруженого, пенсіонер, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч.1 ст. 286-1 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , 26.12.2024 р. о 15 год. 55 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем FORD MONDEO реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною вулиці Переяславська, м. Прилуки, Чернігівської області у напрямку перехрестя вулиць Переяславська - В. Чорновола, поблизу буд. 72, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не правильно оцінив дорожню обстановку та не переконався у безпеці своїх дій.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 , належним чином не відреагував на появу перешкоди для руху у вигляді велосипедиста на проїзній частині дороги, не обрав безпечний інтервал та дистанцію свого руху, в результаті чого здійснив зіткнення з велосипедом, яким керувала ОСОБА_5 , рухаючись у крайньому правому положенні проїзної частини у попутному напрямку відносно напрямку руху автомобіля.
У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_5 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого внутрішнього суглобового багатоуламкового черезвиросткового перелому лівого плеча зі зміщенням уламків, згідно з висновком судово- медичної експертизи № 43 від 20.03.2025 відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такий, що спричинив тривалий розлад здоров'я більше 21 дня.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: п. 2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі); п. 2.9 а (водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), п. 12.3 ( у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди), п. 13.1 ( водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу) та положення п. 1.10, які наводять значення термінів «безпечна дистанція», «безпечний інтервал» та «перешкода для руху».
Недотримання та порушення вказаних вище пунктів Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 стало причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди та перебуває у прямому причинному зв'язку з наслідками , які настали.
В судовому засіданні обвинувачений винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, фактичних обставин кримінального провадження не оспорює, давши відповідні показання по факту ДТП, щиро кається в скоєному, просить суд суворо не карати, також вказуючи що ним, потерпілій відшкодовані заподіяні матеріальні збитки.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні фактичних обставин кримінального провадження не оспорює, вказує що на даний час жодних претензій до обвинуваченого морального та матеріального характеру не має, оскільки заподіяні їй всі матеріальні збитки відшкодовано, просить суд не позбавляти волі обвинуваченого тобто суворо його не карати .
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілої, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують обвинуваченого. Зміст цих обставин вірно розуміється обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження, сумнівів стосовно добровільності їх позиції у суду немає та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю доказаною, і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння , що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого передбаченими ст. 66 КК України є, щире каяття , активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій .
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу винного який є особою похилого віку якому виповнилося 70 років, та його позицію до вчиненого, згідно медичних довідок у лікарів психіатра та нарколога на диспансерному обліку не перебуває, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, одруженого, раніше не судимого, а також суд приймає до уваги та відома позицію потерпілої яка просить суд не позбавляти волі обвинуваченого тобто суворо його не карати , претензій на даний час до обвинуваченого морального та матеріального характеру вона не має, оскільки заподіяні їй матеріальні збитки відшкодовано, а також приймаючи до відома , досудову доповідь ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області Міністерства юстиції України щодо соціально-психологічної характеристики обвинуваченого , та згідно свого висновку про можливість ОСОБА_4 його виправлення без позбавлення волі, і вважає за можливе призначити йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, за ч.1 ст.286-1 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.286-1 України у виді штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
По кримінальному провадженню потерпілою, цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати, в частині витрат пов'язаних з проведенням експертиз по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, на підставі ст.ст.118,124,126 КПК України.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст..ст.349,370-371,374,395,615 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.286-1 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 68000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Відповідно до ст.53 КК України, уразі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах: від одного до п'яти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення нетяжкого злочину.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 7959 грн. на користь держави в рахунок відшкодування витрат понесених на проведення експертиз по даному кримінальному провадженню.
Речові докази по кримінальному провадженню після набрання вироком законної сили: та накладені арешти згідно ухвал слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.12.2024 р. на транспортний засіб автомобіль FORD MONDEO реєстраційний номер НОМЕР_1 , та велосипед PROPHETE та які визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню згідно постанови слідчого від 27.12.2024р. - скасувати, та повернути автомобіль, ключ, та свідоцтво їх власнику ОСОБА_4 , а велосипед власнику ОСОБА_5 .
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через рилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а в разі неоскарження вироку у вказаний строк, такий набирає законної сили.
Копію вироку вручити засудженому , потерпілій, прокурору.
Суддя ОСОБА_6