Справа № 953/9550/25
н/п 2/953/3974/25
06 листопада 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С. В.,
секретар судового засідання - Кошова О.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
11 вересня 2025 року представник ТОВ «ФК Єврокредит» Журавльов С.Г. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № TDB.2019.0991.2826 від 05 грудня 2019 року у розмірі 38 524,35 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 11 200 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 05 грудня 2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № TDB.2019.0991.2826 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим станом на 03 вересня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 38 524,35 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 10 010,47 грн, заборгованість за відсотками - 28 513,88 грн. 03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № TDB.2019.0991.2826 від 05 грудня 219 року. 27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладений договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. На підставі вказаного договору до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № TDB.2019.0991.2826 від 05 грудня 2019 року.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачці запропоновано надати відзив на позовну заяву.
24 жовтня 2025 року на адресу суду від представника відповідачки - адвоката Лисенка А.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК Єврокредит». Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, представник відповідачки посилався на те, що з договору № TDB.2019.0991.2826 від 05 грудня 2019 року вбачається, що правовідносини між відповідачкою та первісним кредитором регулюються змістом лише цього договору, оскільки відповідно до п.1.1. цей договір є договором приєднання до правил обслуговування клієнтів платіжними картками todobank у АТ «МЕГАБАНК». При цьому, Тарифами, які долучені до матеріалів справи, врегульовано умови кредитування кредитних карт: "todobank, та "todobank+", які є різними і залежать від виду картки. Тобто, Тарифами передбачено обслуговування для різних видів карток з різними відсотками за користування, пенею, штрафами тощо. Позивач у свою чергу не визначився з вихідними даними, внаслідок чого запропонований розмір стягнення є необґрунтованим. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови надання банківських послуг розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи договір щодо карткових продуктів todobank в АТ «МЕГБАНК». Посилався на те, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Зазначив, що укладений між сторонами договір про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії, підписаної сторонами, не містить інформації про вид кредиту, строку повернення кредиту (користування ним), відповідальності позичальника за невиконання договору та не є саме кредитним договором. Таким чином між сторонами не виникло кредитних правовідносин, а тому стягнення є необґрунтованим та таким, що суперечить фактичним обставинам справи. Зауважив, що в доданих до позовної заяви доказах відсутній будь-який платіжний документ, який підтверджує факт видачі кредиту і може вважатися первинним бухгалтерським документом. Факт надання грошових коштів повинен бути підтверджений відповідним платіжним документом, який є єдиним можливим та належним доказом здійснення платежу. До матеріалів даної справи такі докази не були надані, що підтверджує відсутність права вимоги у позивача саме до відповідачки про стягнення грошових коштів. Зауважив на тому, що ні в договорі, ні в паспорті споживчого кредиту не зазначено, яка саме сума кредитного ліміту встановлена відповідачці, відсутні інші докази, які підтверджують факт надання кредиту в заявленому позивачем розмірі 10 010,47 грн. Позивач неправомірно нарахував відсотки за користування кредитивними коштами поза межами строку кредитування. Уматеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту повідомлення відповідачки про відступлення первісним кредитором права вимоги до позивача. За відсутності доказів, що первісним кредитором чи позивачем було вчинено дії щодо повідомлення відповідачки у письмовій формі про затримку платежів та процентів із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором є передчасними. Заявлений позивачем розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу є явно завищеним та таким, що не відповідає складності справи.
28 жовтня 2025 року на адресу суду від представника ТОВ «ФК Єврокредит» Журавльова С.Г. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що 05 грудня 2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладений договір № TDB.2019.0991.2826 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. Підписання сторонами цього договору вважається одночасно підписанням Правил, у зв'язку з чим Правила не підлягають додатковому та/або подальшому підписанню. Договір разом з Правилами, Тарифами на послуги Банку вступають в силу для сторін одночасно з підписанням цього договору і складають єдиний договір. У розділі 8 кредитного договору «Реквізити сторін» міститься підпис ОСОБА_1 . У матеріалах справи наявні копії Заяви-анкети на відкриття рахунку та видачу платіжної картки, Паспорту споживчого кредиту, Додатку №1 «Тарифний пакет «todobank» до кредитного договору. Усі зазначені документи містять підпис ОСОБА_1 , що вказує про її дійсне волевиявлення на отримання кредиту. До матеріалів справи долучені виписки по рахунку, з яких вбачається, що відповідачка активно користувалася отриманою карткою та частково здійснювала погашення заборгованості. Надані до матеріалів позовної заяви виписки по рахункам позичальника підтверджують обставини видачі кредиту відповідачці та користування відповідачкою кредитними коштами. Зазначив, що розмір заборгованості за кредитним договором був розрахований відповідно до умов договору та з урахуванням вимог чинного законодавства.
Представник позивача ТОВ «ФК Єврокредит» Журавльов С.Г. у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судових засідань була повідомлена своєчасно та належним чином, у відзиві на позовну заяву представник відповідачки - адвокат Лисенко А.О. просив розглядати справу за відсутності відповідачки.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази у їх сукупності та взаємозв'язку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Суд встановив, що 05 грудня 219 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладений договір № TDB.2019.0991.2826 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії.
Згідно з п. 1.1 Договору, цей договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів за платіжними картками todobank у АТ «МЕГАБАНК». Підписання сторонами цього договору вважається одночасно підписанням Правил, у зв'язку з чим Правила не підлягають додатковому та/або подальшому підписанню. Договір разом з Правилами, Тарифами на послуги Банку (Додаток № 1 до Договору), далі Тарифи, вступають в силу для сторін одночасно з підписанням цього договору і складають єдиний договір.
Відповідно до умов п. 1.2. Договору, Банк відкриє клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, поточний рахунок № НОМЕР_2 в доларах США, поточний рахунок № НОМЕР_3 в Євро, на підставі отриманої від клієнта заяви-анкети, встановленого зразка, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи. Картковий рахунок-1 обслуговується за дебетово-кредитною схемою, Картковий рахунок-2 та Картковий рахунок-3 за дебетовою схемою.
Пунктом 1.3 Договору встановлено, що картка використовується для отримання/внесення готівкових коштів, оплати товарів і послуг, а також з метою здійснення інших операцій, передбачених умовами договору та/або чинним законодавством України і не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності.
Згідно з п. 1.4. Договору, Банк має право надавати клієнту на Картковий рахунок -І кредит (встановити Доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії) в сумі та на умовах визначених договором. Кредит використовуються клієнтом на споживчі цілі Операції на картковий рахунок -І проводяться з урахуванням встановленого доступного ліміту кредитної лінії.
Згідно з п. 2.1 Договору, Банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з картковою рахунку -І платежів клієнта здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії.
Пунктом 2.2 Договору встановлені умови кредитування, зокрема розмір максимального ліміту кредитної лінії - 200 000,00 грн, пільговий період для нарахування процентів по заборгованості, що виникла внаслідок здійснення операцій в торгово-сервісних мережах, до 62 днів; процентна ставка за користування Доступним лімітом кредитною лінією по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах у пільговий період з дати першого зняття коштів (фіксована), 0,0001% річних; процентна ставка за користування Доступним лімітом кредитної лінії по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах (фіксована), 56% річних (тариф todobank) та 48% річних (тариф todobank+); процентна ставка за користування кредитною лінією по операціям зняття готівки в термінальних пристроях - POS-термінал, банкомат (фіксована), 56% (тариф todobank) та 48% річних (тариф todobank+); кінцевий строк до якого має бути погашена заборгованість за кредитною лінією у повному обсязі до 04 грудня 2020 року.
Відповідно до п. п. 2.3., 2.4. Договору клієнт на власний розсуд вирішує питання стосовно доступним лімітом кредитної лінії. Сплата процентів передбачених умовами Договору за користування Доступним лімітом кредитної лінії, здійснюється Клієнтом у разі його використання (повністю та/або частково).
Згідно з п. 2.5 Договору розмір Доступного ліміту кредитної лінії може бути змінений (збільшений та/або зменшений) в межах Максимального ліміту кредитної лінії, у порядку передбаченому Правилами.
Положеннями п. 2.6 Договору встановлено, що нарахування процентів на залишок коштів на Карткових рахунках, за користування Доступним лімітом кредитної лінії та у разі виникнення заборгованості на суму несанкціонованого овердрафту здійснюється згідно Правил та Тарифів.
Пунктом 3.1.2 Договору визначено, що Клієнт зобов'язаний при користуванні Доступним лімітом кредитної лінії: щомісячно, не пізніше Розрахункової дати місяця, наступного за звітним, сплатити мінімальний обов'язковий платіж, в т.ч проценти та інші обов'язкові платежі передбачені Договором у розмірі, визначеному Тарифами, шляхом забезпечення надходження цих коштів на Картковий рахунок-І; погасити заборгованість та Доступним лімітом кредитної лінії до настання кінцевого строку сплати цієї заборгованості.
Відповідно до п. 4.2. Договору використання і обслуговування Карткових рахунків та Картки регулюється цим Договором, нормативними документами платіжних систем VISA International та MasterCard Worldwide та законодавством України.
У п.4.3. Договору вказано, що закінчення терміну дії Картки, її втрата або пошкодження не спричиняє припинення договірних відносин між Банком та Клієнтом та/або закриття Карткових рахунків. Відмова Клієнта від Доступного ліміту кредитної лінії не припиняє дію цього Договору.
За умовами п.7.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 99 років, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором. У випадку якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору сторони не повідомили одна одну про його припинення, договір продовжує свою дію на кожний наступний рік. Закінчення строку Договору не звільняє Клієнта від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Підписавши Договір відповідачка підтвердила, що один примірник цього Договору із додатками, Картка та ПІН-код до неї, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту, ним отримані під підпис. З реальною річною процентною ставкою та загальною вартістю кредиту на дату укладення Договору, у письмовій формі відповідачка ознайомлена (п. 4.1 Договору).
Вказаний договір підписаний відповідачкою власноручно.
09 грудня 2019 року ОСОБА_1 власноручно підписала заяву-анкету на відкриття та видачу платіжної картки, в якій зазначено, що 09 грудня 2019 року відповідачці була видана платіжна картка № НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором TDB.2019.0991.2826 від 05 грудня 2019 року, станом на 03 вересня 2024 року заборгованість становить 38 524,35 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом - 10 010,47 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 28 513,88 грн.
Відповідачка користувалася кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку за період з 03.12.2022 по 03.09.2024 та з 05.12.2019 по 02.12.2022, відкритим відповідачці в АТ "МЕГАБАНК".
03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.
Відповідно до п. 4 Договору № GL1N426240 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 21 723 211 грн 51 коп., надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.
Пунктом 14 Договору № GL1N426240 визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін.
Отже, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до Боржників за Основними договорами, у тому числі і за кредитним договором № TDB.2019.0991.2826 від 05 грудня 2019 року, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Додатку № 1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03 вересня 2024 року.
Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.
27 грудня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.
У п. 2 Договору № 1/12 зазначено, що права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору та Додатку № 1.
Пунктом 14 Договору № 1/12 визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін.
Отже, відповідно до умов Договору № 1/12 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.
Відповідно до Додатку № 1 до вказаного договору про відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги за кредитним договором № TDB.2019.0991.2826 від 05 грудня 2019 року, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 .
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № TDB.2019.0991.2826 від 05 грудня 2019 року містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Вказаний кредитний договір позичальник підписав власноручно.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № TDB.2019.0991.2826 від 05 грудня 2019 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Суд зазначає, що відповідачка, підписавши договір, підтвердила те, що ознайомилася з текстом договору та Правилами, отримала всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння змісту послуги та погодилася з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, була обізнана про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.
Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зазначив, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Верховний Суд підкреслив, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Отже, виписки за договором № TDB.2019.0991.2826 за період з за період з 03.12.2022 по 03.09.2024 та з 05.12.2019 по 02.12.2022 є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій та свідчить про користування кредитом та утворення заборгованості за кредитним договором.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою у повному розмірі не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідачка на час розгляду справи судом, не надала доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Щодо незгоди сторони відповідача з розміром нарахованих процентів та розрахунком заборгованості, то слід зазначити таке.
Сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно із указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Позивач, обґрунтовуючи розмір заборгованості відповідача за договором № TDB.2019.0991.2826, надав до суду виписки з особового рахунка та довідку-розрахунок, з якої вбачається, що заборгованість відповідача перед первісним кредитором становить 38 524,35 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом - 10 010,47 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 28 513,88 грн.
Відповідно п. 2.2 Договору кінцевий строк до якого має бути погашена заборгованість за кредитною лінією у повному обсязі до 04 грудня 2020 року. При цьому, у п.7.1. Договору зазначено кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 99 років, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором. У випадку якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору сторони не повідомили одна одну про його припинення, договір продовжує свою дію на кожний наступний рік. Закінчення строку Договору не звільняє Клієнта від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Відповідачка не надала жодних відомостей, що свідчать про погашення заборгованості за кредитною лінією у повному обсязі до 04 грудня 2020 року, а також доказів того, що остання зверталася до первісного кредитора з повідомленням про припинення дії, укладеного між сторонами договору, а тому вказаний договір в силу п.7.1. Договору продовжив свою дію.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № TDB.2019.0991.2826 у загальному розмірі 38 524,35 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом - 10 010,47 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 28 513,88 грн. Вказаний розмір заборгованості існував ще на момент відступлення права вимоги первісним кредитором. Жодних донарахувань ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК Єврокредит» не здійснювали, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги АТ «МЕГАБАНК» до ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», яке в свою чергу відступило право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2019.0991.2826 від 05.12.2019 до ТОВ «ФК Єврокредит».
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором, відповідач порушив умови кредитного договору та норми законодавства.
Відповідачка не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надала беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав її звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Виходячи з того, що відповідачка не надала суду доказів на підтвердження тих обставин, що вона належним чином виконувала умови вказаного вище кредитного договору, а також з огляду на встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про наявність порушення відповідачкою прав позивача за вказаним вище кредитним договором, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № TDB.2019.0991.2826 від 05.12.2019 у розмірі 38 524,35 грн.
Посилання відповідача, що позивачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження повідомлення боржника про відступлення прав вимоги, а тому ТОВ «ФК Єврокредит» не отримав прав позикодавця, суд відхиляє, оскілки саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги не припиняє зобов'язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора (Постанова КЦС ВС від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» суд задовольняє у повному обсязі, тому з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності стягнення судового збору вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати у розмірі 2422 грн 40 коп.
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року, укладений між АО «Альянс ДЛС» та ТОВ «ФК Єврокредит»; додаток № 2 до договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року «вартість послуг (прейскурант)» від 01 липня 2025, ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1414107 від 11 серпня 2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 3.3.1 договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року сума гонорару за фактичне стягнення заборгованості за цим договором становить 10% від суми фактично отриманих клієнтом грошових коштів від таких боржників, починаючи з дати прийняття судом рішень про стягнення заборгованості та судових витрат з такого боржника.
Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з'явилися, тобто, надання правничої допомоги ТОВ «ФК Єврокредит» адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» в даній справі зводилося до складання позовної заяви та відповіді на відзив.
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК Єврокредит» до 5 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором № TDB.2019.0991.2826 від 05 грудня 2019 року у розмірі 38 524 (тридцять вісім тисяч п'ятсот двадцять чотири) гривні 35 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, оф. 105.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 04 листопада 2025 року.
Суддя С. В. Демченко