06 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/8489/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі №160/8489/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі №160/8489/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
До Третього апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на зазначене рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025 апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав невиконання вимог ухвали суду від 07.07.2025 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме у зв'язку з ненаданням документу про сплату судового збору.
20.10.2025 до Третього апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла сформована 17.10.2025 повторна апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі №160/8489/25.
Ухвалою апеляційного суду від 24.10.2025 визнані неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 в адміністративній справі №160/8489/25, наведені Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків; апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано апелянту протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання: клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності; належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На виконання ухвали від 24.10.2025 скаржником подано до апеляційного суду клопотання, у якому просить поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 в адміністративній справі №160/8489/25, а також відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
В обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що первісна апеляційна скарга подана у строк, передбачений статтею 295 КАС України, та повернута апеляційним судом у зв'язку з несплатою судового збору. Зазначає, що контролюючий орган продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Вказує, що незабезпечення реалізації відокремленими підрозділами ДПС України права на оскарження рішення, постанов, дій позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані рішення, негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України чи економію бюджетних коштів. Також зазначає, що умови роботи підприємств, установ, організацій та бюджетних установ в умовах воєнного стану значно ускладнені.
Разом з тим, наведені скаржником в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За правилами частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 частини п'ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Враховуючи те, що строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №160/8489/25 закінчився 03.07.2025, з моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення (03.06.2025) до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції (17.10.2025) минуло більше чотирьох місяців, а з дати отримання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025 про повернення апеляційної скарги (31.07.2025) до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції минуло два з половиною місяці, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження скаржнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження лише загальними посиланнями на відсутність у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Поряд з цим, Східне міжрегіональне управління ДПС ні до повторної апеляційної скарги, ні до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не долучило жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що у період з подання апеляційної скарги вперше по теперішній час апелянт дійсно не мав можливості сплатити судовий збір. Суд апеляційної інстанції вважає, що сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору.
Крім того, при повторному зверненні з апеляційною скаргою та на теперішній час недоліки апеляційної скарги, зазначені апеляційним судом в ухвалі від 07.07.2025, апелянтом усунуті так і не були, що обумовило залишення апеляційної скарги без руху також у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому був неодноразово продовжений та станом на дату прийняття рішення не скасований.
Апеляційний суд звертає увагу, що Укази Президента України стосуються лише введення/продовження воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить. На теперішній час Третій апеляційний адміністративний суд працює у штатному режимі, ніяких обмежень щодо пересування у місті Дніпрі не запроваджено.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Введений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.
Таким чином, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках.
Вказані скаржником обставини, пов'язані з воєнним станом в Україні, ураховуючи його завдання та функції, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас у цьому питанні необхідно ураховувати й інші обставини, а також тривалість пропущеного строку.
Окрім того, Східне міжрегіональне управління ДПС у період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняло.
При цьому, жодних документів, які свідчили б про неможливість подання апеляційної скарги у встановлений строк та на підтвердження вказаних у заяві обставин, скаржником надано не було.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції у зв'язку з тим, що наслідком визнання підстав для поновлення строків апеляційного оскарження неповажними є відмова у відкритті апеляційного провадження у справі, дійшов висновку про недоцільність вирішення питання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №160/8489/25.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі №160/8489/25 слід відмовити.
Керуючись статтями 293, 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 в адміністративній справі №160/8489/25 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі №160/8489/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги у строк, визначений статтею 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко