06 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/14006/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року (суддя Ільков Василь Васильович) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу роботи за періоди з 04.05.1995 по 09.08.1995 та з 05.09.1995 по 09.08.1997; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу зазначені періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 12.05.1993: з 04.05.1995 по 09.08.1995, з 05.09.1995 по 09.08.1997; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у повному обсязі до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за періоди: з 11.04.2002 по 06.02.2003, з 07.02.2003 по 16.05.2012, з 21.11.2013 по 13.05.2014, з 03.03.2018 по 03.04.2018, з 04.04.2018 по 04.10.2018, з 05.10.2018 по 02.08.2021, з 03.08.2021 по 25.12.2023; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 зазначені періоди до пільгового стажу та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення 27.01.2024, з виплатою належних сум з урахуванням раніше виплаченого.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу роботи періоди його роботи, зокрема з 04.05.1995 року по 09.08.1995 року та з 05.09.1995 року по 09.08.1997 року та щодо незарахування при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у повному обсязі до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за періоди роботи зокрема: з 11.04.2002 року по 06.02.2003 року; з 07.02.2003 року по 16.05.2012 року; з 21.11.2013 року по 13.05.2014 року; з 03.03.2018 року по 03.04.2018 року; з 04.04.2018 року по 04.10.2018 року; з 05.10.2018 року по 02.08.2021 року; з 03.08.2021 року по 25.12.2023 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу зазначені періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 12.05.1993 року, зокрема з 04.05.1995 року по 09.08.1995 року та з 05.09.1995 року по 09.08.1997 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи позивача, зазначені періоди роботи, зокрема: з 11.04.2002 року по 06.02.2003 року; з 07.02.2003 року по 16.05.2012 року; з 21.11.2013 року по 13.05.2014 року; з 03.03.2018 року по 03.04.2018 року; з 04.04.2018 року по 04.10.2018 року; з 05.10.2018 року по 02.08.2021 року; з 03.08.2021 року по 25.12.2023 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення - 27.01.2024 року, з виплатою належних сум з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішенням, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 22.02.2024 звернувся до органу ПФУ з заявою про призначення пільгової пенсії за віком.
Заява в порядку перерозподілу була передана для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким прийнято рішення № 047050026115 від 01.03.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку 1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачем було подано додаткові документи до пенсійного органу, з 27.01.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте окремі періоди роботи не були зараховані до страхового та до пільгового стажу, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу не зараховано до страхового стажу період роботи відповідно до трудової книжки від 12.05.1993 серії НОМЕР_2 з 04.05.1995 по 09.08.1995, з 05.09.1995 по 09.08.1997 у зв'язку з тим, що російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводом відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Частиною першою статті 4 Закону № 1058-IV передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року № 1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення» постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у місті Москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
Міністерство юстиції України у повідомленні від 10.01.2023, яке опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що не зарахування спірного періоду з підстав припинення участі в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року є неправомірною, адже спірний період роботи охоплюється з 04.05.1995 по 09.08.1995, з 05.09.1995 по 09.08.1997, тобто позивач працював на території рф в той час як Угода була чинна.
Щодо пільгового стажу роботи позивача за період з 11.04.2002 по 06.02.2003; з 07.02.2003 по 16.05.2012; з 21.11.2013 по 13.05.2014; з 03.03.2018 по 03.04.2018; з 04.04.2018 по 04.10.2018; з 05.10.2018 по 02.08.2021; з 03.08.2021 по 25.12.2023, суд встановив, що згідно з довідкою № 023-3058 від 08.11.2018, яка видана ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ОСОБА_1 у період з 11.04.2002 по 06.02.2003 працював повний робочий день в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за професією слюсар-ремонтник, що передбачено Списком № 1 розділ ІІІ підрозділ 3, код КП:1030300а-1753а згідно з постановою КМУ № 162 від 11.03.1994.
Водночас, згідно з формою РС-право позивачу не зараховано за Списком № 1 вказаний період роботи, ПФУ не обґрунтовує підстави для не зарахування пільгового стажу за Списком № 1, в свою чергу суд апеляційної інстанції зазначає, що довідка № 023-3058 від 08.11.2018, яка видана ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», підтверджує пільговий характер роботи позивача за Списком № 1, а відтак відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача вказаний період роботи.
Також суд встановив, що згідно з довідкою № 023-3057 від 08.11.2018, яка видана ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ОСОБА_1 у період з 07.02.2003 по 16.05.2012 працював повний робочий день в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за професією слюсар-ремонтник, що передбачено списком 1 розділ ІІІ підрозділ 3, код КП:3.3а-3б згідно з постановою КМУ № 36 від 16.01.2003.
Примітка про відволікання: « 2003 - 4 к.д., 2005 - 1 к.д., 2007 - 1 к.д., 2008 - 1 к.д., 2009 - 4 мес., 03.2010 - 1 к.д., 04.2010 - 18 к.д., 05.2010 - 16 к.д., 06.2010 - 30 к.д., 07.2010 - 15 к.д., 08.2010 - 31 к.д., 09.2010 - 23 к.д., 10.2010 - 16 к.д., 12.2010 - 1 к.д., 11.2011 - 1 к.д.
Листом від 29.09.2024 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача, що в матеріалах справи наявна довідка № 023-3057 від 08.11.2018, яка видана ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». Атестація робочих місць проведена за умовами праці на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» згідно з наказами: від 25.12.2001 № 1269, від 29.12.2006 № 992, до пільгового стажу роботи за Списком № 1 не зараховано періоди роботи з 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 16.05.2012. Також до пільгового стажу не зараховано періоди відволікань, зазначені у вищезазначеній довідці.
Щодо не зарахованого періоду роботи з 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 16.05.2012 у зв'язку з не проведенням атестації робочого місця, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце якої підлягає атестації відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення такої атестації.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а дійшла правового висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за не проведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у справі). Таким чином, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наведений висновок є в повній мірі застосовним й до робіт за Списком № 1.
При цьому з форми РС-право встановлено, що період з 01.01.2006 по 30.12.2007 зараховано в повному обсязі (2 роки), а відтак ПФУ протиправно не зарахував лише період з 29.12.2011 по 16.05.2012.
Також згідно з довідкою № 21 від 19.02.2024, яка видана АТ «Дніпроважмаш», ОСОБА_1 у період з 21.11.2013 по 13.05.2014 працював повний робочий день у металургійному виробництві № 03 за професією обрубувач (обрубувач, зайнятий обробленням литва наждаком і ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментом), що передбачено Списком № 1, розділ ХІ, підрозділ 1, пункт а, позиція 11.1а згідно з Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003.
Відповідно до форми РС-право позивачу зараховано за Списком № 1 період з 22.11.2013 по 13.05.2024, підстави не зарахування одного дня ПФУ не обґрунтовує. В свою чергу відповідно до записів трудової книжки позивач з 21.11.2013 переведений обрубувачем 2 розряду, а відтак час роботи 21.11.2013 ПФУ також мав зарахувати до пільгового стажу позивача.
Крім того суд звертає увагу, що згідно з довідкою № 023-3056 від 08.11.2018, яка видана ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ОСОБА_1 у період з 03.03.2018 по 03.04.2018 працював повний робочий день в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за професією горновим доменної печі, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1, згідно з Постанови КМУ № 461 від 24.06.2016.
Згідно з довідкою № 023-3055 від 08.11.2018, яка видана ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ОСОБА_1 у період з 04.04.2018 по 04.10.2018 працював повний робочий день в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за професією машиніст розливної машини, що передбачено Списком № 1 розділ ІІІ підрозділ 1, згідно з Постанови КМУ № 461 від 24.06.2016.
Відповідно до форми РС-право вказані періоди не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1, натомість довідки в матеріалах справи та записи трудової книжки підтверджують, що позивач у спірний період працював на посаді за Списком № 1.
Згідно з довідкою № 143-925 від 27.12.2023, яка видана ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», ОСОБА_1 у період з 03.08.2021 по 25.12.2023 працював повний робочий день в ПАТ ««КАМЕТ-СТАЛЬ» за професією машиніст вагонів-вагів, що передбачено Списком №1 розділ ІІІ підрозділ 1, згідно з Постанови КМУ № 461 від 24.06.2016.
Відомості про відволікання від роботи: 2021 - 3 к.д., 2022 - 6 міс. 3 к.д., 2023 - 3 к.д.
Відповідно до форми РС-право позивачу зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 вказаний період не в повному обсязі, проте відмова у зарахування певного періоду роботи відповідачем не обґрунтована, а тому спірний період підлягає повторній перевірці з боку ПФУ.
Щодо спірних періодів з 05.10.2018 по 02.08.2021 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 09.01.2025 повідомило, що для розгляду питання зарахування періоду з 05.10.2018 по 02.08.2021 до пільгового стажу необхідно подати підтверджуючу довідку за формою, затвердженою додатком 5 Порядку № 637.
Позивач у позові вказує про неможливість отримати уточнюючу довідку.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Колегія суддів звертає увагу, що законодавство вимагає надати уточнюючі довідки у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Варто зауважити, що відповідач формально послався на відсутність довідки згідно з Додатком № 5, що передбачено пунктом 20 Порядку № 637, не навівши обґрунтування які відомості не містить трудова книжка позивача та які мають бути відображені в уточнюючій довідці.
Також відповідач не навів підстави не врахування індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5.
Вирішуючи питання щодо можливості зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи позивача в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», відповідач мав врахувати, що індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 містять відомості про роботу в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (код 05393043) з жовтня 2018 року по грудень 2018 та з січня 2019 року по липень 2021 року (відпрацьовано повний місяць), серпень 2021 року відпрацьовано 2 дня, також вказаний період містить відомості про сплату страхових внесків.
Більш того, у відомостях по спеціальному стажу за період з 05.10.2018 по 02.08.2021 включно вказано код підстави для обліку спецстажу «ЗП3014А1» - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
З огляду на встановлені обставини суд апеляційної інстанції доходить висновку, що період роботи позивача з 05.10.2018 по 02.08.2021 в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за Списком № 1 підлягають повторному розгляду ПФУ.
Разом з цим колегія суддів зазначає, що надані позивачем уточнюючі довідки містять відомості про відволікання від роботи, натомість довідки не дають можливість встановити що стало підставою для відволікання від роботи, що має істотний вплив на вирішення питання щодо можливості зарахування відповідних періодів до пільгового стажу позивача.
Відмовляючи у задоволенні періодів відволікання, відповідач не навів правові підстави для прийняття такого рішення, яке не відповідає критеріям обґрунтованості та законності, а тому відповідач зобов'язаний повторно перевірити правові підстави для зарахування спірних періодів роботи, з урахуванням інформації про відволікання, до пільгового стажу.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року в адміністративній справі № 160/14006/25 скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи 04.05.1995 по 09.08.1995, з 05.09.1995 по 09.08.1997 та до пільгового стажу за списком 1 період роботи з 11.04.2002 по 06.02.2003, з 07.02.2003 по 16.05.2012, з 21.11.2013 по 13.05.2014, з 03.03.2018 по 03.04.2018, з 04.04.2018 по 04.10.2018, з 05.10.2018 по 02.08.2021, з 03.08.2021 по 25.12.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 04.05.1995 по 09.08.1995 та з 05.09.1995 по 09.08.1997, здійснивши відповідний перерахунок розміру пенсії з дати її призначення із виплатою різниці недоплачених пенсійних виплат з урахуванням раніше виплачених сум.
Повторно розглянути питання щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 період з 11.04.2002 по 06.02.2003, з 07.02.2003 по 16.05.2012, з 21.11.2013 по 13.05.2014, з 03.03.2018 по 03.04.2018, з 04.04.2018 по 04.10.2018, з 05.10.2018 по 02.08.2021, з 03.08.2021 по 25.12.2023 з урахуванням висновків суду, наведених у цій постанові, з прийняттям обґрунтованого рішення з цього питання.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сплачений судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова суду набирає законної сили з 06 листопада 2025 року та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 328 КАС України.
Повна постанова складена 06 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров