Справа № 405/6989/25
провадження № 1-кс/405/2827/25
04.11.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України,-
04.11.2025 до Подільського районного суду міста Кропивницького від представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - адвоката ОСОБА_4 , надійшла скарга на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України, у якій вона зазначає про те, що 04 листопада 2025 року ОСОБА_3 , було незаконно затримано працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки та наданий час доставлений за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, її підзахисного тримали під вартою на території ІНФОРМАЦІЯ_2 без жодних на те правових підстав до цього часу.
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звертає увагу суду, що наданий час ОСОБА_3 не перебуває у розшуку. Відносно нього не відкрито жодного адміністративного чи кримінального провадження. Він не був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП, що свідчить про те, що ОСОБА_3 , не порушував та не порушує військово-облікове законодавство України. Дані її підзахисним було уточнено вчасно. Більш того, ОСОБА_3 не отримував жодних повісток для прибуття до ТЦК та СП. Він не порушував строку щодо проходження ВЛК у відповідності до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого 14.08.2008 наказом Міністерства України №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800. Однак, з невідомих причин ОСОБА_3 незаконно було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де його протиправно утримують проти його волі до цього часу.
Посилаючись на норми Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Закону України «Про попереднє ув'язнення», Кримінально процесуального кодексу України, просила слідчого суддю постановити ухвалу, якою визнати незаконним затримання та перебування ОСОБА_3 в ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати незаконним затримання та утримання вказаної особи.
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 04.11.2025 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 негайно доставити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Подільського районного суду м. Кропивницького 04 листопада 2025 року о 16 год 15 хв., який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 40, зала судових засідань №410, для з'ясування підстав позбавлення волі ОСОБА_3 .
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримала скаргу в повному обсязі, а також зазначила, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Донецької області, рахується за ІНФОРМАЦІЯ_5 , вважає, що його не мали затримувати та мобілізовувати ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також, просила звернути увагу на те, що його протримали більше чим три години і ухвала суду щодо негайного доставлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконана не була.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, проте від капітана юстиції ОСОБА_5 до суду надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що громадянин ОСОБА_3 не є такою особою, що тримається під вартою, не є такою особою, що позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з -під варти після внесення застави в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку. ОСОБА_3 був військовозобов'язаним, що покладало на нього обов'язок дотримання правил військового обов'язку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Громадянин ОСОБА_3 був особою, яка підлягала призову на військову службу під час мобілізації. Просив звернути увагу суду на зазначення адвоката у своїй скарзі, що її довіритель ОСОБА_3 , нібито був затриманий представниками ІНФОРМАЦІЯ_7 та доставлений до вказаної установи. Також адвокат стверджує, що ОСОБА_3 не порушував військово-облікове законодавство, уточнив свої персональні дані та не мав обов'язку проходити військово-лікарську комісію. Однак такі твердження не відповідають дійсності. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_3 взагалі не перебував на військовому обліку в жодному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки. Така бездіяльність є порушенням законодавства України у сфері військового обов'язку.
На даний час громадянин ОСОБА_3 04.11.2025 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 № 1740 призваний на військову службу до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ).
Заслухавши представника заявника та дослідивши матеріали, додані до скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно із ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не наддасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайного звільнення з-під варти особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише у тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Слідчим суддею встановлено, що у даному випадку, на час розгляду клопотання ОСОБА_3 не утримується у межах територіальної юрисдикції Подільського районного суду м. Кропивницького, що підтверджується наданою відповіддю представником ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном юстиції ОСОБА_5 та копією витягу з наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.11.2025 №1740 про призов військовозобов'язаних, резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до яких вбачається, що громадянин ОСОБА_3 є військовослужбовцем та призваний на військову службу у військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ).
Крім того, представником заявника не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, що у межах територіальної юрисдикції суду на момент розгляду скарги знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.
Слідчий суддя зазначає, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст.102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації, у тому числі й на території Кіровоградської області. Оскарження дій, бездіяльності та рішень суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань мобілізації відповідно до ст.19 КАС України, предметно підсудне адміністративним судам, отже, такі скарги не можуть розглядатися у порядку кримінального судочинства.
При цьому, у певних випадках, дії представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки можуть досліджуватися у встановленому КПК України порядку, проте за відмінною від визначеною у ст.206 КПК України процедурою, що пов'язана з досудовим розслідуванням та судовим розглядом кримінальних проваджень.
Враховуючи викладене, а також те, що на момент розгляду скарги ОСОБА_3 не перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто в розумінні ст.208 КПК України не є затриманим, а тому, у слідчого судді відсутні підстави, визначені КПК України, для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідування конкретного кримінального провадження у порядку ст.206 КПК України, а відтак у задоволенні зазначеної скарги слід відмовити повністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 206, 395 КПК України, -
у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6