Ухвала від 04.11.2025 по справі 2-190/11

Справа № 2-190/11

6/405/124/25

УХВАЛА

04.11.2025 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючої судді - Шевченко І.М.,

при секретарі - Мишевець Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький подання приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Чумака Віталія Миколайовича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавчого округу Кіровоградської області Чумак В.М. звернувся в суд з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , з наступним обґрунтуванням.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу перебуває виконавче провадження № 67560424 щодо виконання виконавчого листа № 2-190/11 від 01.07.2011 виданого Ленінським районним судом м.Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на 30.10.2025 р. ОСОБА_1 , не виконала рішення суду у повному обсязі, яке набрало законної сили.

Виконавче провадження з примусового виконання рішення суду відкрито 17.11.2021 р. На адресу місця реєстрації вказану у виконавчому документі ( АДРЕСА_1 ), було направлено рекомендованим поштовим відправленням постанову про відкриття виконавчого провадження з встановленим терміном надання Декларації про доходи та майно боржника, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» в строк до п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження.

В ході примусового рішення суду, в результаті перевірки майнового стану, виявлено майно боржника, а саме житловий будинок загальною площею 91,5 (кв.м.), що знаходиться у АДРЕСА_1 , на який накладено арешт шляхом винесення постанови про опис та арешт майна боржника від 16.12.2021р.

Для визначення вартості арештованого майна, постановою від 07.02.2022 р. призначено суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання. Відповідно до звіту про визначення вартості арештованого майна від 23.02.2022 року суб'єктом оціночної діяльності визначено вартість арештованого майна в сумі 1 212 009 грн.

11.07.2023 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника з направленням останньої по місцю його роботи. З 11.08.2023 по даний час відбувається стягнення із заробітної плати боржника.

Сума стягнення станом на 30.10.2025 становить 54 629,31 грн. залишок заборгованості з урахуванням виконавчого збору становить 61 5742,56 грн.

Враховуючи вищевикладене просить суд задовольнити подання.

Згідно положень ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Зі змісту ст. 439 ЦПК України випливає, що вирішення питання про проникнення до житла боржника в судовому порядку може мати місце для встановлення майна боржника чи майна та коштів належних боржникові від інших осіб.

Відповідно до п.13 ч.3 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

Відповідно до п.4 ч.3 ст.18 Закону за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

З огляду на зазначене, судом відзначається, що ухвала суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивована, що, також вказує на те, що суду суб'єктом відповідного подання мають бути надані належні докази, які б свідчили, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, однак це не дало результатів, крім того, мають бути надані докази, які підтверджують перешкоджання вільному доступу виконавця до житла чи іншого володіння боржника, наявність доказів знаходження майна боржника у іншої особи, належність житла чи іншого володіння саме цій особі.

При цьому, необхідно враховувати, що недоторканість житла чи іншого володіння особи гарантується ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Поряд з цим, конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини створення перешкод у проведенні виконавчих дій, тим самим, відзначається, що виконавець може звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи лише у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань під час примусового виконання рішення суду.

В свою чергу, з досліджених матеріалів, доданих виконавцем до подання, судом відзначається, що відсутні будь-які докази того, що боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_1 відмовляється допустити виконавця до житла, відсутні акти виконавця про вихід за місцем знаходження боржника, відсутні також об'єктивні відомості стосовно того, в який спосіб повідомлявся боржник про вихід виконавця до житла, чи належним чином повідомлявся боржник про час та місце вчинення виконавчих дій та яких саме, чи зобов'язував виконавець боржника бути присутнім за адресою АДРЕСА_1 , в конкретний час для проведення виконавцем виконавчих дій в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, а так само, чи дійсно боржник отримував виклики державного виконавця та не виконував їх, а також, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, проте це не дало результатів.

Інших доказів в підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 перешкоджає у здійсненні виконавцем виконавчих дій, та, зокрема, доказів стосовно того, що останньою чиняться перешкоди у доступі виконавцю до її житла, якими, на переконання суду, можуть бути документи, що підтверджують факт не допуску державного виконавця до житла чи іншого володіння особи, копії повідомлень про вручення документів боржнику, письмові пояснення боржника, відомості про те, що боржник користується зазначеним вище житлом та фактично у ньому проживає, виконавцем до подання не надано.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що об'єктивні та достатні підстави для задоволення подання відсутні.

Відповідно до ст. 30 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. 439 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Чумака Віталія Миколайовича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко