Справа № 349/1471/25
Провадження № 2-н/349/74/25
06 листопада 2025 року м. Рогатин
Суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області Гаврилюк О.О., перевіривши заяву Комунального підприємства «Рогатинське будинкоуправління» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів,
встановив:
04 листопада 2025 року КП «Рогатинське будинкоуправління» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів за період з 23 червня 2021 року по 01 листопада 2025 року в розмірі 1672,40 гривень (тисячу шістсот сімдесят дві гривні 40 копійок).
Згідно ч. 2 статті 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо з моменту виникнення права пройшов строк, що перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вбачається з заяви про видачу судового наказу та документів, доданих до неї, заявником пред'явлено вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів за період з 23 червня 2021 року по 01 листопада 2025 року, тобто з моменту виникнення права вимоги до звернення до суду з вимогою пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом.
Стаття 165 ЦПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин переривання строку позовної давності. Проте, пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
За правилами ч.2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 165, ч. 2 ст. 166, ч.2 ст. 167 ЦПК України,
постановив:
Відмовити Комунальному підприємству «Рогатинське будинкоуправління» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів
Роз'яснити заявнику положення частини 2 статті 164 ЦПК України та частини 1 статті 166 ЦПК України, що у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвалу складено 06 листопада 2025 року.
Суддя О.О.Гаврилюк