Справа № 347/1965/25
Іменем України
про залишення позовної заяви без руху
"06" листопада 2025 р. Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Драч Д.С.,
за участі секретаря Атаманюк О.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Косів у загальному позовному провадженні матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третіх осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом повернення майна боржнику,
23.09.2025 року до Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третіх осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом повернення майна боржнику, яка ухвалою судді Драч Д.С. від 06.10.2025 року прийнята до провадження після задоволених відводів головуючим у справі суддям та почато підготовче провадження у справі.
20.10.2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про залишення вказаного позову без руху, зважаючи на майновий характер заявлених позовних вимог та несплату позивачем у повному розмірі судового збору, яке вона підтримала у судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 заперечувала щодо заявленого клопотання.
Відповідач ОСОБА_3 клопотання підтримав.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позивачем не дотримано вимоги ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно п.3.ч.3 ст.175 ЦПК України: позов має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Позовна заява містить позовні вимоги майнового характеру, які підлягають грошовій оцінці, але у позові його ціна не зазначена. При цьому позивач визначила свої вимоги немайновими, що є помилковим.
Так, позивач заявила наступні позовні вимоги:
-Відновити становище, яке існувало до порушення, застосувавши наслідки недійсності правочину, передбачені ч.1 ст.216 ЦК України, шляхом повернення ОСОБА_6 на праві власності житлового будинку АДРЕСА_1 та присадибну земельну ділянку;
-Визнати недійсним договір іпотеки від 05.11.2023 року щодо спірного майна;
-Скасувати рішення про державну реєстрацію №70063532 та №70063536 від 05.11.2023 року.
В ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.03.2019р. у справі №923/441/18, колегією суддів зазначено таке:
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Предметом позову у даній справі є повернення житлового будинку та земельної ділянки, вартістю 608998 грн (як зазначає позивач у позові) та визнання недійсним договору іпотеки щодо цього майна.
Статтею 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Таким чином, позовні вимоги про повернення житлового будинку та земельної ділянки та визнання договору іпотеки, предметом якого є це ж майно - у розумінні змісту даної статті є майновими вимогами, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
Пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно ч.2 ст.6 ЗУ «Про судовий збір»: у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Відповідно ч.4 ст.177 ЦПК України: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір»: за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
1% від вартості майна 608998 грн. становить 6089,98 грн., який підлягає сплаті позивачем за дві позовні вимоги майнового характеру (повернення майна боржнику та визнання недійсним договору іпотеки) у загальній сумі 12179,96 грн.
Скасування державної реєстрації є вимогами немайнового характеру, за які справляється судовий збір в розмірі 1211,20 грн., тому за дві такі позовні вимоги загальний розмір судового збору становить 2422,40 грн.
Отже, сума недоплаченого судового збору позивачем становить:
(12179,96 +2422,40) - 4844,80 = 9756,56 (грн).
Згідно ч.7 ст.6 ЗУ «Про судовий збір»: у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України: суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
На підставі викладеного позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третіх осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом повернення майна боржнику- залишити без руху.
Визначити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення їй копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що не позбавляє її права подати аналогічний позов.
Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя: Д.С. Драч