Справа № 344/19612/25
Провадження № 1-кс/344/7596/25
05 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42024092780000411 від 11.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що п'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному у кримінальному провадженні №42024092780000411 від 11.12.2024, у якому ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_4 06.11.2024 призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Національної гвардії України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2024 №330 солдат ОСОБА_4 призначений на посаду курсанта 2 відділення 4 навчального взводу 3 навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно Указу Президента України №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації, доведено до населення країни та останній був призваний на військову службу саме по мобілізації.
Як зазначено у клопотанні, 24.11.2024, солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, не з'явився до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) після виписки з лікувального закладу та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 08.07.2025, проводячи службовий час на власний розсуд.
08 липня 2025 року солдат ОСОБА_4 прибув до П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 , 24.11.2024 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, не з'явився до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) після виписки з лікувального закладу та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 08.07.2025, проводячи службовий час на власний розсуд, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
08 липня 2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
08 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
09 липня 2025 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний заходи у вигляді тримання під вартою із виначенням застав у розмірі 242 240 гривень.
03 вересня 2025 року постановою керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони західного регіону продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців, тобто до 08.10.2025.
08 вересня 2025 року хвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до 08.10.2025.
03 жовтня 2025 ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області строк досудового розслідування продовжено до 4х місяців, тобто до 08.11.2025.
03 жовтня 2025 ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 4х місяців, тобто до 08.11.2025.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - десять років позбавлення волі.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний вчинив не з'явлення до військової частини військовослужбовцем понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, та тривалий час переховувався він працівників правоохоронних органів.
Як зазначено слідчим у клопотанні, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується протоколами допиту свідків, повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення та іншими матеріалами кримінального провадження.
Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник не заперечили проти задоволення клопотання.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Причетність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та обґрунтованість оголошеної йому підозри підтверджується протоколами допиту свідків, повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
08 липня 2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
08 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
09 липня 2025 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний заходи у вигляді тримання під вартою із виначенням застав у розмірі 242 240 гривень.
03 вересня 2025 року постановою керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони західного регіону продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців, тобто до 08.10.2025.
08 вересня 2025 року хвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до 08.10.2025.
03 жовтня 2025 ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області строк досудового розслідування продовжено до 4х місяців, тобто до 08.11.2025.
03 жовтня 2025 ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 60 560 гривень продовжено до 4х місяців, тобто до 08.11.2025.
Згідно з нормами ст. ст. 219, 294 - 295 КПК України строк досудового розслідування кримінального провадження (кримінального правопорушення) обчислюється з дня повідомлення особі про підозру.
05 листопада ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024092780000411 продовжено до шести місяців, тобто до 08.01.2026 року.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 завершується 08.11.2025, однак завершити досудове розслідування до закінчення зазначеного строку неможливо внаслідок особливої складності провадження, необхідності здійснення процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, з метою отримання додаткових доказів задля повного, всебічного і неупередженого з'ясування обставин вчиненого кримінального правопорушення, а саме:
• провести судову психіатричну експертизу;
• здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними;
• виконати вимоги ст. 290 КПК України;
• скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - десять років позбавлення волі.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри продовжують мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування відповідною сукупністю матеріалів кримінального провадження, перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 , до інкримінованого йому злочину.
В той же час 08.11.2025 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки злочини у вчиненні яких він підозрюється у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
У зв'язку з цим у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, з приводу чого і подано клопотання.
В той же час, як того вимагає ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Разом з тим, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають певні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний вчинив не з'явлення до військової частини військовослужбовцем понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, та тривалий час переховувався він працівників правоохоронних органів.
В поданому клопотанні та в судовому засіданні органом досудового розслідування обґрунтовано неможливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування, враховуючи конкретні його обставини.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255 - 3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114 - 2, 258-258 - 6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 - 1 Кримінального кодексу України.
Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує всі вище перелічені обставини, а також відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров'я, наявність соціальних зв'язків.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований злочин (ч.5 ст.407 КК України), характер та обставини його вчинення.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_7 вважаю за необхідне залишити в силі раніше визначений розмір застави в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, є межею помірності для нього, і ризик втрати такого розміру застави може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України, та які було покладено на підозрюваного попередньою ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу.
Отже, зважаючи на викладене, враховуючи все вищезазначене в сукупності, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, до 03 листопада 2025 року включно, з визначенням розміру застави у 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560,00 гривень.
Керуючись ст.ст.29,55,62,63,129 Конституції України, ст.ст. 176-178,183,193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 02 січня 2026 року включно.
Тримання під вартою ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Залишити в силі раніше визначений розмір застави - в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 60 560 гривень 00 коп., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 02 січня 2026 року включно обов'язки:
- продовжити проходження військової служби в Національній гвардії України;
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;
- утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст складено та підписано 06.11.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_8