Справа № 344/19701/25
Провадження № 1-кс/344/7618/25
06 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024090000000234 від 01.04.2024, -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000234 від 01.04.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 317 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що у період часу із лютого 2024 по грудень 2024 ОСОБА_6 діючи спільно із ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 у складі організованої злочинної групи здійснювали придбання шляхом замовлення через відповідні Telegram-канали особливо небезпечної психотропної речовини PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентанон-1-он), яку в подальшому збували мешканцям Калуського району, зокрема:
27.05.2024 о 21:02 год., поблизу житлового будинку № 1-А по вул. Молодіжна в м. Калуші Івано-Франківської області, незаконно збули ОСОБА_11 за грошові кошти в сумі 500 гривень дану особливо небезпечну психотропну речовину в кількості 0,2765 грама.
02.08.2024 о 21:00 год. у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збули ОСОБА_12 дану особливо небезпечну психотропну речовину в невстановленій досудовим розслідуванням кількості.
07.09.2024 о 01:35 год. у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збули ОСОБА_13 за грошові кошти в сумі 400 гривень дану особливо небезпечну психотропну речовину в кількості 0,1342 грама.
07.09.2024 о 07:00 год. у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збули ОСОБА_12 дану особливо небезпечну психотропну речовину в невстановленій досудовим розслідуванням кількості.
05.12.2024 о 15:18 год. у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збули ОСОБА_14 за грошові кошти в сумі 200 гривень дану особливо небезпечну психотропну речовину в кількості 0,0642 грама.
Окрім того, учасники організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_8 , який до складу організованої злочинної групи не входив, в період із 20:28 год 18 серпня 2024 року по 06:00 год 19 серпня 2024, за адресою: АДРЕСА_1 здійснили вимагання грошових коштів у сумі 12 000 грн, шляхом погрози застосування фізичного насильства щодо ОСОБА_15 та незаконно позбавили його волі, позбавивши потерпілого таким чином змоги вільно залишити вказане житло.
Разом з тим, ОСОБА_4 , в період із лютого 2024 по березень 2025 року перебуваючи у житлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , організував та утримував місце для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин шляхом надання приміщення даної квартири для неодноразового й тривалого використання ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та іншим наркозалежним особам Калуської міської територіальної громади Івано-Франківської області, організувавши та розмістивши при цьому у вказаній квартирі відповідні пристрої для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин.
12 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 317 КК України
Цього ж дня, 12.06.2025 о 09:41 год. підозрюваного ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 відносяться до нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких, зокрема: відповідно до санкції ч. 3 ст. 146 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років; відповідно до санкції ч. 1 ст. 317 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до п'яти років; відповідно до санкції ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна; відповідно до санкції ч. 4 ст. 189 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, спостереження за особою, аудіо-, відеоконтролю особи, обстеження публічно недоступного місця; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_15 , протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , висновками судових експертиз психотропних речовин, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
13.06.2025 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, строком до 10.08.2025.
04.08.2025 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 5-ти місяців, тобто до 12.11.2025.
04.08.2025 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду щодо ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою без можливості внесення застави, строком до 01.10.2025.
30.09.2025 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду щодо ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, строком до 11.11.2025.
При застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 слідчим суддею враховано наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та залишаються актуальними, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, вказаний ризик також обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 офіційно ніде не працює, не має сталих соціальних зв'язків;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 відомі повні анкетні дані осіб, причетних до вчинення вказаних злочинів та які могли бути безпосередніми очевидцями означених злочинів, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування. Окрім цього, у даному кримінальному провадженні наявна велика кількість осіб, щодо яких триває перевірка причетності до вчинення даних та інших злочинів та з якими контактував безпосередньо чи опосередковано підозрюваний, які в подальшому можуть дати викривальні покази щодо нього. Також, ОСОБА_4 може впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання останніми викривальних показів;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані із організацією незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, або інші корисливі злочини. Вказаний ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_4 ухиляється від проходження військової служби та переховується від органів військового управління (к/п № 42025092780000226).
Завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не представляється можливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема:
- отримати висновок судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення;
- провести огляд та аналіз інформації отриманої в результаті тимчасових доступів до АТ «Укрсиббанк», АТ «ПУМБ», АТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк»;
- зняти грифи секретності із документів, що стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- встановити та допитати в якості свідків всіх осіб із числа оточення підозрюваних;
- вирішити питання щодо повідомлення підозрюваним про підозру за додатковими епізодами злочинної діяльності;
- здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.
Обставинами, які перешкоджали завершити вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, є особлива складність кримінального провадження, необхідність проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій, тривале проведення судових експертиз, а також здійснення огляду та аналізу великого масиву технічної інформації.
Слідчим зазначається, що на сьогоднішній день до органу досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У зв'язку з цим, є неможливим застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Інші види запобіжних заходів застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання спробам ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незважаючи на покладені на нього обов'язки.
Викладені обставини виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 більш впливового, а не більш суворого виду запобіжного заходу. З викладеного вище вбачається, про неможливість запобігання цих ризиків шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Враховуючи вищевикладене, а також обставини даного кримінального провадження, з яких вбачається, що ОСОБА_4 є організатором злочинної групи, яка вчиняла тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний при вирішенні клопотання покладалися на розсуд суду.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч.2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
12 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 317 КК України
Цього ж дня, о 09:41 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
13.06.2025 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, строком до 10.08.2025.
04.08.2025 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду щодо ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою без можливості внесення застави, строком до 01.10.2025.
30.09.2025 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду щодо ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, строком до 11.11.2025.
Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 відносяться до нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких, зокрема: відповідно до санкції ч. 3 ст. 146 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років; відповідно до санкції ч. 1 ст. 317 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до п'яти років; відповідно до санкції ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна; відповідно до санкції ч. 4 ст. 189 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, спостереження за особою, аудіо-, відеоконтролю особи, обстеження публічно недоступного місця; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_15 , протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , висновками судових експертиз психотропних речовин, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 317 КК України.
В той же час 11.11.2025 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Однак стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об'єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, у зв'язку з чим 06.11.2025 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців, тобто до 12.12.2025 року.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При вирішенні клопотання, слідчим суддею враховується характеризуючи дані підозрюваного, тяжкість злочинів, які йому інкримінуються та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, підтверджують існування ризиків передбачених ст.177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, а також керується ч.4 ст.183 КПК України, у відповідності до якої при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, та щодо злочину, вчиненого із погрозою застосуванням насильства, і приходить до висновку, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Отже, враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 11.11.2025 року, вважає, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування до 11.12.2025 року, включно без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 11 грудня 2025 року, включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіон ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1