Справа № 344/10732/24
Провадження № 2/344/536/25
15 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.,
за участі секретаря судового засідання Бурянна Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторно (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
В позові зазначено, що 31.08.2022 в м.Івано-Франківську, вул.Мазепи, 130 відбулась ДТП за участю транспортного засобу марки «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача та транспортного засобу «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .На момент ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу потерпілого була застрахована в ПрАТ «СК «Еталон». На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Постановою Івано-Франківського міського суду від 23.08.2022 року вина відповідача була повністю доведена судом, і його визнано винним у скоєнні ДТП. 28.10.2022 року потерпілий на виконання вимог ст.33 Закону, звернувся до позивача з заявою про настання ДТП, відкрито регресну справу №87487. 08.11.2022 року оцінювачем ОСОБА_3 було складено Звіт №80-11-2022 з визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин. За результатами висновку вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля OPEL ASTRA, н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 9 008, 29 ГРН. Також позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 1 300 грн. Позивачем була повністю відшкодована потерпілому, завдана відповідачем. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів, послуг з оплати проведення експертизи, які підлягають відшкодуванню позивачу складає 10 308, 28 грн. Відшкодування відбулось 01.05.2023 року.
Представник позивача надав до суду заяву в якій просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлена судом про судове засідання.
Відповідач не подала до суду відзиву на позов чи його заперечення.
Крім того, повідомлення відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Оскільки відповідача повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за його відсутності в судовому засіданні, невиконання ним процесуальних обов'язків процесуальним законом повністю покладено на відповідача.
Відповідно до п.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктами 8,9 частини 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів. До них належить, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Судом встановлено, що 31.08.2022 в м.Івано-Франківську, вул.Мазепи, 130 відбулась ДТП за участю транспортного засобу марки «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача та транспортного засобу «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.08.2022 року по справі №344/9595/22 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні ДТП.
За нормою ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною шостою ст. 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
28.10.2022 року ОСОБА_2 склав повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
08 листопада 2022 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 складено звіт №80-11-2022 з визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин, згідно якого вартість відновлювального ремонту становить 9 008, 29 грн. та Акт виконаних робіт на суму 1300 грн.
Згідно довідки №1 від 01.05.2023 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих сума, яка підлягає до сплати ОСОБА_2 становить 9 008, 28 грн.
На адресу відповідача позивачем направлено вимогу про відшкодування витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди, що складає 10 308, 28 грн.
Згідно платіжної інструкції №921739 від 03 травня 2023 року позивачем виплачено ОСОБА_2 9 008, 28 грн.
Згідно платіжної інструкції №936135 від 17.11.2022 на рахунок ФОП ОСОБА_3 перераховано кошти в розмірі 1 300 грн.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 2 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому або іншій особі, яка має право на отримання відшкодування. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання та створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 1 ст. 41. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Таким чином встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у повній мірі виплаченого відшкодування.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 11 415,75 є обґрунтованими належними на те правовими підставами.
Згідно з вимогами ст.ст.124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
В ч.1 ст.12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч.2 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
В ч.3 ст12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже обов'язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідачів.
В ч.2 ст.13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ч.5 ст.81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В ч.7 ст.81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов'язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов'язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.
Таким чином саме на відповідача на підставі принципу змагальності цивільних процесуальних відносин покладено обов'язок на спростування доводів позивача щодо порушення його прав. Однак відповідач не подав суду будь-якого заперечення правових підстав позову.
Таким чином позов обґрунтовано належними правовими підставами.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також належить стягнути судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн., сплата якого підтверджується платіжним дорученням.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02002, ЄДРПОУ - 21647131, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м.Київ) відшкодування шкоди в порядку регрессу, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 9 008, 28 грн. та вартість послуг експерта у розмірі 1 300 грн., та судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бородовський С.О.