Справа № 225/1754/23
Провадження № 1-кп/206/95/25
"05" листопада 2025 р. м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження №22023050000003346, внесене 14.08.2023 до ЄРДР по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України
У березні - квітні 2014 року в м. Донецьку та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України проведено так названий «загальний обласний референдум», за результатами якого 12.05.2014 проголошено про суверенітет «ДНР» на території Донецької області.
Надалі представниками самопроголошеної «ДНР», які контролюються окупаційною адміністрацією Російської Федерації, з числа своїх громадян та місцевого населення області сформовано політично-управлінські (т. зв. «органи державної влади ДНР») та силові органи.
15.12.2015 на тимчасово окупованій території Донецької області представниками так званої «ДНР» прийнято документ з ознаками нормативності «конституцію Донецької народної республіки». Відповідно до вказаного документу, одним із так званих «органів влади ДНР» є «народна рада Донецької народної республіки - парламент Донецької народної республіки», котрий є постійно діючим вищим та єдиним законодавчим (представницьким) органом державної влади «Донецької Народної Республіки», обирається на чотири роки та складається із 100 депутатів.
21 лютого 2022 року керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до Президента Російської Федерації з проханням визнати незалежність так званих Донецької та Луганської народних республік.
В цей же день, Президент Російської Федерації скликав позачергове засідання Ради безпеки Російської Федерації, де обговорено питання щодо доцільності визнання незалежності Донецької та Луганської народних республік.
Службові особи з числа вищого керівництва РФ, які входять до складу Ради безпеки РФ, публічно підтримали звернення Державної думи РФ та заявили про необхідність визнання Президентом РФ незалежності «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», а одним із основних аргументів для прийняття такого рішення членами Ради безпеки РФ було проживання на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей громадян Російської Федерації, у кількості понад 800 тисяч осіб, а також понад 1,2 мільйонів осіб, котрі подали документи на громадянство РФ.
Цього ж дня Президент Російської Федерації підписав указ про визнання незалежності Донецької народної республіки та Луганської народної республіки.
У подальшому, президент Російської Федерації (далі - РФ), а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі по тексту - ЗС РФ) на територію України.
24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово був продовжений.
Як наслідок, агресія ЗС РФ та інших військових формувань, що діють на їх боці, призвела до тимчасової окупації частини території Донецької області.
Громадянин України ОСОБА_7 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 19.11.2018, був обраний на так званих «виборах до народної ради ДНР» так званим «депутатом народної ради ДНР».
19.09.2022 (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) до «голови ДНР» (стосовно якого досудове розслідування триває в рамках іншого кримінального провадження) головою так званої «громадської палати ДНР» (стосовно якого досудове розслідування триває в рамках іншого кримінального провадження) з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, направлено звернення з ініціативою проведення на тимчасово окупованій території Донецької області так званого «референдуму» з питання приєднання до Російської Федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці РФ (далі за текстом - референдум).
На підставі вказаного звернення, 20.09.2022 (більш точний час органом досудового розслідування не встановлений) у будівлі так званої «адміністрації Пролетарського району м. Донецька ДНР», за адресою: Донецька область,
м. Донецьк, Пролетарський район, вул. Героїв Сталінграду, 1, головою «народної ради ДНР» (стосовно якого досудове розслідування триває в рамках іншого кримінального провадження) скликано та проведено позачергове засідання так званої «народної ради ДНР», у якому прийняв участь ОСОБА_7 , під час якого винесено на розгляд та одноголосно прийнято так званий «Закон «О референдуме Донецкой Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта РФ» і постанову про призначення такого «референдуму», а «голова ДНР», підписав даний «закон», чим ввів його у дію. ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, як «депутат народної ради ДНР» особисто схвально проголосував за його прийняття, шляхом підняття руки.
У подальшому, не пізніше 20.09.2022, на виконання вказаного документу так званою «Центральною виборчою комісією ДНР» (стосовно голови та членів якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні) організовано процес проведення зазначеного «референдуму», запланованого з 23.09.2022 по 27.09.2022 на усій тимчасово окупованій території Донецької області та на так званих «закордонних дільницях» та території РФ, який фактично розпочався о 08 годині 00 хвилин 23.09.2022 та закінчився 27.09.2022 о 18 годині 00 хвилин. За результатами «референдуму» представники «ЦВК ДНР» оголосили, що за приєднання тимчасово окупованої території Донецької області до РФ проголосувало 99,23 %.
Як наслідок 30.09.2022 президент РФ ініціював зустріч із так званими «головами республік», а фактично тимчасово окупованих території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, у тому числі із так званим «головою ДНР», у м. Москва РФ (більш точні місце та час органом досудового розслідування не встановлені), в ході якої публічно визнав результати так званих «референдумів», у тому числі на тимчасово окупованій території Донецької області.
Під час вказаної зустрічі 30.09.2022, перебуваючи у м. Москва РФ (більш точні час та місце органом досудового розслідування не встановлено), так званий «голова ДНР» та президент РФ підписали так званий «договор между Российской Федерацией и Донецкой народной республикой о принятии в Российскую Федерацию Донецкой народной республики и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов» чим порушили територіальну цілісність України, у кордонах, визначених Конституцією України.
Судовий розгляд в межах даного кримінального провадження здійснений за відсутності обвинуваченого (in absentia), ОСОБА_7 , який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
При цьому, розгляд кримінального провадження проведений за участю захисника-адвоката ОСОБА_6 , яка залучена державою на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області.
Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 в судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_7 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права постати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри ухилитися від кримінальної відповідальності.
В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_7 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнього його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Захисник в судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв'язатися з обвинуваченим і з'ясувати в нього позицію щодо пред'явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином брав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_7 під час судового розгляду.
Так, судом визнається загальновідомим і таким, що не потребує доказування в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, анексія з боку РФ частини території України, а також створення окупаційних органів влади на такій території є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а)констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб'єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
Суд вважає,що обвинувачення,пред'явлене ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч.5 ст.111-1 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, відповідно до протоколу огляду від 23.09.2022 та скріншотів до нього, вбачається, що при огляді Інтернет - відеохостингу за назвою «rutube», який розміщений за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_2 із використанням застосунку « VPN » в інтернет - браузері « Opera » був виявлений відеозапис «Установлены законодательные основы проведения референдума о вхождении Республики в состав РФ». В ході огляду встановлено, що на даному відеозаписі відображено процес «чрезвычайного пленарного заседания народного совета ДНР» під головуванням т.зв. «председателя народного совета ДНР» ОСОБА_8 та т.зв. «главы ДНР ОСОБА_9 » (Т.1 а.с.149 -155).
Відповідно до відеозапису з оптичного диску, доданого до протоколу огляду від 23.09.2022, на "чрезвычайному пленарному заседании народного совета ДНР " всі присутні на цьому засіданні проголосували за прийняття проекту закону № 1408 «О референдуме Донецкой Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта Российской Федерации».
Відповідно до протоколу огляду від 23.09.2022 та скріншотів до нього, об'єктом огляду є публікації « Депутатская фракція «Донецкая Республика» в НС ДНР» та «Депутаты фракции « свободный донбасс» у мережі Інтернет, розміщені за відповідним посиланням. При огляді сторінок за відповідними посиланнями встановлено, що вони являють собою перелік так званих,
- «депутатов народного совета Донецкой народной республики от депутатской фракции «Донецкая Республика», дану сторінку роздруковано та додано до протоколу як додаток № 1 всього на 8 аркушах,
- «депутатов народного совета Донецкой народной республики от депутатской фракции «Свободный Донбасс», дану сторінку роздруковано та додано до протоколу як додаток № 2 всього на 4 аркушах.
Зазначені переліки відображені на сторінках у вигляді карток із зображенням «депутата», його прізвища, ім'я та по батькові (російською мовою) та його посади у т.зв. «Народном Совете ДНР». Під час огляду сторінки «депутатской фракции «Донецкая Республика»» в НС ДНР» встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 (російською мовою - ОСОБА_7 ) є керівником комітету народної ради по сільському господарству і земельних ресурсах, керівником фракції «донецька республіка» №42-45 пгт. Тельманово. З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет, створено посилання на ці сторінки у вигляді QR коду та здійснено архівацію вказаних публікацій. Крім того, всі фото так званих «депутатів», які виявлені на зазначених сторінках, записано на диск CD-R та додано до протоколу огляду від 23.09.2022 як додаток № 3(Т.1 а.с.156 -173).
Відповідно до протоколу огляду від 16.03.2023 та скріншотів до нього, об'єктом огляду є публікація у мережі Інтернет, розміщена за відповідним посиланням. В ході огляду встановлено, що за зовнішніми ознаками сайт схожий на офіційний сайт «Общественного движения «Донецкая республика», про що свідчить також опис сайту внизу сторінки. У даній статті говориться про те, що т.зв. «народною радою ДНР» розглянуто та проголосовано за так званий закон «О референдуме Донецкой Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта Российской Федерации». Під текстом статті містяться зображення присутніх під час голосування осіб з іншого ракурсу, ніж той, який виявлено в ході досудового розслідування раніше. З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет було створено посилання на цю сторінку у вигляді QR коду та здійснено архівацію сторінки, дані зображення збережено на внутрішню пам'ять ноутбуку, записані на диск CD-R та долучено до протоколу огляду від 16.03.2023 (Т.1 а.с.182 -187).
Відповідно до протоколу огляду від 16.03.2023 та скріншотів до нього, об'єктом огляду є публікація у мережі Інтернет, розміщена за відповідним посиланням. В ході огляду встановлено, що дана публікація розміщена у спільноті в месенджері «Telegram» під назвою « донбасс решает» під заголовком « исторический момент». У вказаній публікації виявлено відеозапис, який являє собою уривок сюжету новин щодо підписання так званих «договорів» між РФ та відповідно т.зв. «ДНР», «ЛНР», Запорізькою та Херсонською областями про входження до складу РФ на правах суб'єкта федерації. Даний відеозапис записано на диск DVD-R та додано до протоколу як додаток № 1(Т.1 а.с.174 -181).
Відповідно до протоколу огляду від 16.03.2023 та скріншотів до нього, об'єктом огляду є сайт так званої «народної ради ДНР», розміщений за відповідним посиланням. В ході огляду встановлено, що за зовнішніми ознаками сайт схожий на офіційний сайт законодавчого органу, а насправді псевдо -органу так званої «Донецької Народної Республіки» «народної ради». Під час огляду даного сайту, в меню «руководство» виявлено зображення керівництва зазначеного псевдооргану. З метою відображення виявлених відомостей було здійснено збереження знімків екрану із зазначеними особами. Під час огляду вказаної сторінки також був виявлений список так званих депутатів народної ради діючого скликання та у іншій вкладці - першого скликання. У обох списках депутатів розділено за так званими «общественными движениями»: «Донецкая Республика» та « свободний донбас », які за своєю суттю схожі на фракції у легітимних парламентах. З метою збереження вказаної інформації було надруковано дану сторінку із списком діючих «депутатів» та «депутатів першого скликання», як додаток № 1 № 2 та №3, які було додано до протоколу огляду від 16.03.2023. Із додатків № 2, 3 до протоколу огляду від 16.03.2023 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 є депутатом діючого скликання «народної ради ДНР». Також, під час огляду був виявлений документ під номером «410-ПНС», із назвою «Закон Донецкой Народной Республики « о референдуме донецкой народной республики по вопросу о вхождении в состав российской федерации на правах субьекта российской федерации », текст якого роздруковано та додано до протоколу від 16.03.2023 як додаток № 5(Т.1 а.с.188 -221).
Відповідно до протоколу огляду від 25.10.2022 та скріншотів до нього, об'єктом огляду є публікація у мережі Інтернет, розміщена за відповідним посиланням. При огляді встановлено, що вказана публікація має назву «Договор между Российской Федерацией и Донецкой Народной Республикой о принятии в Российскую Федерацию Донецкой Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта от 30 сентября 2022 года (ратифицирован Федеральным законом от 4 октября 2022 года № 372ФЗ, вступил в силу 5 октября 2022 года, письмо МИД России от 05.10.2022 № 19696/дн)». При огляді сторінки встановлено, що вона являє собою інформаційний ресурс із нормативно - правовими актами РФ з назвою « официальный интернет - портал правовой информации», даний файл записано на диск CD-R (додаток № 1 до протоколу) та в надрукованому вигляді долучено до протоколу огляду як додаток № 2, всього на 4 аркушах. З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет було створено посилання на цю сторінку у вигляді QR коду та здійснено архівацію вказаної публікації за відповідним посиланням(Т.1 а.с.222 -229).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 березня 2023 року за участю свідка ОСОБА_10 , який на фотознімку під №2 за формою обличчя, носа, очей та зачіскою впізнав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т.1 а.с.237 -241).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 підтвердив, що особисто знайомився та зустрічався з ОСОБА_7 , в чому посприяв його знайомий ОСОБА_11 , зустрічався принаймні двічі, зокрема вперше зустрівся в будівлі Донецької адміністрації навесні 2014 року. По поведінці, висловах та діях ОСОБА_7 він зрозумів, що той був рушійною силою процесу входження невизнаної республіки до складу російської федерації та безпосередньо від нього, чув як той виголошував, що Україна не держава, що потрібно увійти днр до складу російської федерації. Такі лозунги ОСОБА_7 озвучував перед присутніми, зокрема і перед ОСОБА_10 .
Протоколом огляду відеозапису від 28 березня 2023 року із назвою «Установлены законодательные основы проведения референдума о вхождении Республики в состав РФ» за участю свідка ОСОБА_10 , останній на 06 хв. 45 с. впізнав серед присутніх ОСОБА_7 (Т.1 а.с.242-245).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 квітня 2023 року за участю свідка ОСОБА_12 , який на фотознімку під №2 за овалом обличчя, формою носа, вух, губ та зачіскою впізнав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т. 2 а.с. 7-11).
Протоколом огляду відеозапису від 06 квітня 2023 року із назвою «Установлены законодательные основы проведения референдума о вхождении Республики в состав РФ» за участю свідка ОСОБА_12 , останній на 06 хв. 44 с. впізнав серед присутніх ОСОБА_7 , який саме аплодував на відео (Т.2 а.с.12-16).
Копією паспорта громадянина України - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с. 56).
Вказаними доказами із належною достовірністю та повнотою доведено факт, що ОСОБА_7 на момент 20.09.2022 р. як «депутат» так званої «народної ради ДНР» взяв участь у її засіданні, під час якого було винесено на розгляд та одноголосно прийнято так званий «Закон «О референдуме Донецкой Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта РФ» і постанову про призначення такого «референдуму», а «голова ДНР» підписав цей «закон», чим ввів його у дію.
ОСОБА_7 добровільно був обраний депутатом в незаконний орган влади, створений на тимчасово окупованій території, та добровільно, з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, прийняв участь, в організації незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, шляхом участі в ухваленні так званого закону «О референдуме Донецкой Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта РФ» і постанови про призначення такого «референдуму».
Характер дій ОСОБА_7 , а саме добровільне обрання депутатом в незаконний орган влади, створений на тимчасово окупованій території України, добровільна участь в роботі цього органу, в тому числі і добровільна участь у голосуванні за прийняття так званого «закону», яким передбачалось проведення незаконного референдуму про зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, свідчить про наявність прямого умислу в діях обвинуваченого.
Наведені докази суд вважає належними, допустимими і достатніми, підстав про визнання зазначених доказів недопустимими суд не вбачає.
Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2 ст.8 КПК України - суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В своїх рішенням «Ірландія проти Сполучного Королівства» від 18.01.1978 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р. - Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_7 в пред'явленому обвинуваченні «поза розумним сумнівом» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження.
Доводи захисника про виправдання обвинуваченого ОСОБА_7 за недостатністю доказів і відсутності відомостей про освідомленість обвинуваченого про судовий розгляд справи стосовно нього, суд вважає безпідставними, оскільки перелічені вище докази суд вважає достатніми і процедура розгляду справи (in absentia) була дотримана, з відповідними публікаціями повідомлень засобами, передбаченими КПК України.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 , що виразилися у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України та участь в організації незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, за попередньою змовою группою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу.
Обставиною що обтяжує покарання згідно ст.67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Обставини що пом'якшують покарання обставин згідно ст.66 КК України, судом не встановлені.
У відповідності до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого і за змістом ст. 65 КК України, таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
ОСОБА_7 вчинив тяжкі злочини у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра, у лікаря нарколога не перебуває.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставини, суд вважає, що ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій інкримінованих кримінальних правопорушень, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов'язана з виборчим процесом та процесом референдуму та з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупності кримінальних правопорушень ОСОБА_7 необхідно визначити остаточне покарання (основне і додаткове) шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_7 суспільно-небезпечних кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, суд, при призначенні покарання ОСОБА_7 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
Таке покарання стосовно ОСОБА_7 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
Цивільний позов не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.369,370,371,373,374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 110 КК України у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна,
- за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов'язаних із наданням публічних послуг, виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій строком на 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 (десять) років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов'язаних із наданням публічних послуг, виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Вирок можебути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1