Справа 206/3221/25
Провадження 2-о/206/182/25
28 жовтня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Глущенко Н.С.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Дніпровської міської ради, заінтересована особа: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання спадщини відумерлою,
за участю:
представника заявника - Ревякіної Н.М.,
9 червня 2025 року до суду надійшла вказана заява, яка обґрунтована тим, що 13 червня 2023 року до Дніпровської міської ради звернувся голова ОСББ «Молодогвардійська-20» з листом про те, що всі співвласники квартири АДРЕСА_1 померли. Для з?ясування всіх обставин справи було направлено відповідні запити до уповноважених органів. Так, департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради було надано копію приватизаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до якої зазначену квартиру було передано у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (лист від 21 червня 2023 року № 3/9). Листом від 30 червня 2023 року № 6553 КП «ДМБТІ» ДМР повідомило, що квартира АДРЕСА_1 станом на 31 грудня 2021 року належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 701 від 20 червня 2000 року), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис № 1128 від 14 травня 2021 року). Згідно з довідкою про склад сім?ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за спірною адресою зареєстровано ОСОБА_3 з 06 травня 1980 року. Враховуючи те, що інформація про реєстрацію смерті ОСОБА_3 у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян була відсутня, Дніпровська міська рада звернулась до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до нього про визнання спадщини відумерлою. У провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 206/2037/24 за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , відумерлою. Під час розгляду справи Дніпровській міській раді стало відомо, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Проте, в органах державної реєстрації актів цивільного стану смерть ОСОБА_3 зареєстровано не було. Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2024 року провадження у справі № 204/2037/24 закрито. Враховуючи вищевикладене, Дніпровська міська рада звернулась до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про проведення відповідних реєстраційних дій. 16 квітня 2025 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) було зареєстровано актовий запис про смерть ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 та видано відповідне свідоцтво про смерть. Згідно з інформацією, що міститься у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 , відомості про померлу зазначені згідно лікарського свідоцтва про смерть № 287/НЕ від 10 травня 2021 року, що видане Новокодацьким відділенням коммунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради. Отже, у Дніпровської міської ради наявні правові підстави, передбачені положеннями статті 1277 ЦК України, для визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після їх смерті ніким не оформлено. Оскільки з часу відкриття спадщини минуло більше одного року, спадкоємці відсутні, представник Дніпровської міської ради просить суд визнати спадщину, а саме: квартиру АДРЕСА_1 відумерлою та передати її у власність Дніпровської міської територіальної громади в особі Дніпровської міської ради.
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року було відкрито провадження у справі та витребувано від Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) завірені належним чином копії спадкових справ відкритих після смерті: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
20 червня 2025 року на виконання вимог ухвали суду від 11 червня 2025 року від завідувача Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А. надійшло повідомлення, що спадкові справи після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відкривалися та згідно перевірок у Спадковому реєстрі спадкові справи - відсутні.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_5 підтримала заяву в повному обсязі з наведених в ній підстав, просила її задовольнити.
Восьма дніпровська державна нотаріальна контора участь свого представника в судове засідання не забезпечила, причини неявки до суду не відомі.
Вислухавши представникаДніпровської міської ради, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 серпня 1994 року Виконкомом міської Ради народних депутатів було видано свідоцтво про право власності на житло (квартиру) № 7/592-94 розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 54,7 кв. м. на праві спільної часткової власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 33).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про смерть № 701 від 20 червня 2000 року, складеним Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с. 11-12).
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 про що складений актовий запис № 03, виданий Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та лікарськими свідоцтвами про смерть № 681/А від 08 липня 2015 року, № 681/1 від 18 грудня 2024 року виданими Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» (а.с. 15-16, 18, 20).
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про смерть № 1128 від 14 травня 2021 року, складеним Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 13-14).
З листа Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодогвардійська-20» вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 померли всі власники квартири.
07 травня 2021 року працівниками поліції в присутності співвласників будинку АДРЕСА_3 було виявлено, що мешканка квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 померла і вже на протязі більше 2 (двох) років відсутні законні пред'явники на спадщину тобто ніхто не заявив своє право на спадкування (а.с. 31).
Відповідно до відповіді Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради № 3/9-5722 від 21 червня 2023 року встановлено, що Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради є органом приватизації житлового фонду, що перебуває у комунальній власності Дніпровської міської територіальної громади, в особі Дніпровської міської ради. Розпорядженням органу приватизації № 7/592-94 від 17 серпня 1994 року квартиру АДРЕСА_1 передано у приватну власність ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 (ПІБ власників зазначено російською мовою на підставі довідки про склад сім'ї наймача) (а.с. 28).
З відповіді на запит наданої Комунальним підприємством «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради № 6553 від 30 червня 2023 року встановлено, що станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі міститься відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно (квартира) за адресою: АДРЕСА_2 , на праві спільної часткової власності в цілому за: гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 (ПІБ надано російською мовою згідно правовстановлюючого документа) на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 17 серпня 1994 року виданого Виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням (наказом) № 7/592-94, зареєстровано ДМБТІ в реєстрову книгу № 15 за реєстровим № 53 (а.с. 27).
З відповіді на запит наданої Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради № 2/5-696 від 05 квітня 2024 року вбачається, що відповідно до наявних даних картотеки з питань реєстрації фізичних осіб станом на 04 квітня 2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована 1 (одна) особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований з 06 травня 1980 року по теперішній час (а.с. 34).
21 листопада 2024 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 206/2037/24 провадження у справі за заявою Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визначення спадщини відумерлою закрито, у зв'язку зі смертю відповідача на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (а.с. 25).
Відповідно до інформаційної довідки № 429144054 від 29 травня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлено, що відомості про реєстрацію права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження за адресою АДРЕСА_2 відсутні (а.с. 26).
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
На підставі статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її ( частина перша статті 1268 ЦК України).
Згідно ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст. 1231 цього Кодексу. Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно дост.1283 цього Кодексу.
Однак відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України право власності на нерухоме майно набувається з моменту реєстрації цього права.
Зміст зазначених норм права свідчить про те, що спадщина набуває статусу відумерлої саме після набуття чинності рішенням суду про визнання її такою, а право власності на зазначене майно набувається у територіальної громади з моменту реєстрації цього права за громадою.
До звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою і набрання законної сили відповідним рішенням суду у територіальної громади існує законний інтерес, заснований на правових нормах, що регулюють правовідносини щодо підстав набуття і припинення права власності після смерті особи, у якої відсутні спадкоємці. Цей інтерес (законні очікування) полягає у прагненні органу місцевого самоврядування набути право власності на відумерлу спадщину. Паралельно із цим інтересом у територіальної громади існує обов'язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
При цьому, за положеннями глави дев'ятої розділу IV ЦПК України, справи за заявою про визнання спадщини відумерлою розглядаються в окремому провадженні із залученням органу самоврядування та усіх заінтересованих осіб.
За змістом зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права, орган місцевого самоврядування не є спадкоємцем у справі та не залучається до спадкування. Однак у зв'язку з відсутністю інших спадкоємців у нього виникає цивільний інтерес на визнання спадщини відумерлою та отримання її у власність територіальної громади. Зазначене надає підстави місцевій раді звертатись до суду як із заявами про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження та у подальшому оформити своє право власності на таке майно, так і з належними позовами в порядку позовного провадження на захист свого інтересу.
Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року в справі № 408/154/19-ц (провадження № 61-16397св19) вказано, що: «особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як й інших справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред'явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду».
Заявник у справі про визнання спадщини відумерлою - це особа, в інтересах якої в суді порушується справа про підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваного права на спадщину, необхідних для реалізації нею майнових прав, без судового підтвердження яких вона позбавлена можливості здійснити ці права. Отже, набуття права власності на відумерлу спадщину територіальною громадою можна розглядати як правовий засіб, що слугує досягненню визначеності у відносинах власності на засадах справедливості.
Під спором про право необхідно розуміти перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.
Відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факт смерті спадкодавця, відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, не прийняття спадкоємцями спадщини чи відмова від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.
Однак відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України право власності на нерухоме майно набувається з моменту реєстрації цього права.
Зміст зазначених норм права свідчить про те, що спадщина набуває статусу відумерлої саме після набуття чинності рішенням суду про визнання її такою, а право власності на зазначене майно набувається у територіальної громади з моменту реєстрації цього права за громадою.
До звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою і набрання законної сили відповідним рішенням суду у територіальної громади існує законний інтерес, заснований на правових нормах, що регулюють правовідносини щодо підстав набуття і припинення права власності після смерті особи, у якої відсутні спадкоємці. Цей інтерес (законні очікування) полягає у прагненні органу місцевого самоврядування набути право власності на відумерлу спадщину. Паралельно із цим інтересом у територіальної громади існує обов'язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
За змістом зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права, орган місцевого самоврядування не є спадкоємцем у справі та не залучається до спадкування. Однак у зв'язку з відсутністю інших спадкоємців у нього виникає цивільний інтерес на визнання спадщини відумерлою та отримання її у власність територіальної громади. Зазначене надає підстави місцевій раді звертатись до суду як із заявами про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження та у подальшому оформити своє право власності на таке майно, так і з належними позовами в порядку позовного провадження на захист свого інтересу.
Матеріали справи свідчать проте, що спадщину після смерті померлих: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніхто не прийняв, законні спадкоємці за заповітами та за законом відсутні. З часу відкриття спадщини минуло більше одного року.
Дніпровська міська територіальна громада у зв'язку з відсутністю інших спадкоємців має цивільний інтерес на визнання спадщини відумерлою та отримання її у власність територіальної громади.
Рішення суду про визнання спадщини відумерлою є підставою для внесення реєстраційного запису у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо зміни речових прав від померлого до територіальної громади у порядку спадкування, наявність обтяжень на нерухоме майно у жодному випадку не є підставою ані для відмови у державній реєстрації речових прав на нерухоме майно, ані для ухвалення рішення суду про відмову у задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою. Зміна власника не впливає на наявність обтяження.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, з часу відкриття спадщини сплив один рік, а тому наявні правові підстави для визнання квартири АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною та передання її у власність територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
Судові витрати з розгляду справи слід віднести за рахунок держави, оскільки заявник звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 15-16, 1216-1218, 1268, 1277 ЦК України,ст. ст. 4, 12-13, 81-82, 247, 263-266, 293-294, 338, 354 ЦПК України,
Заяву Дніпровської міської ради - задовольнити.
Визнати відумерлою спадщину, що складається з квартири АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 та передати її у власність Дніпровської міської територіальної громади в особі Дніпровської міської ради.
Судові витрати з розгляду справи - віднести за рахунок держави.
Повний текст рішення складено 05 листопада 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук