Справа № 206/5731/25
Провадження № 1-кс/206/1177/25
04.11.2025м. Дніпро
Слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,заявника: ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданнів режимі відеоконференції в залі суду в м. Дніпро скаргу заявника ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
13.10.2025 до Самарського районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яка обґрунтована тим, що 18 вересня 2025 року проходило судове засідання в Самарському районному суді міста Дніпра, на якому в режимі відеоконференції були присутні ОСОБА_3 (заявник). ОСОБА_4 (представник органу державної виконавчої служби) і адвокат ОСОБА_5 (представник стягувана ОСОБА_6 )
Розглядалась скарга ОСОБА_3 на рішення, дії та бездіяльність Торецького ВДВС у Бахмутському районі Донецької області в рамках судового контролю у цивільній справі № 225/6586/17 про стягнення аліментів.
Під час даного судового засідання, яке фіксувалося технічними засобами, адвокат ОСОБА_5 незаконно, протиправно та без будь-яких правових підстав, у порушення статті 62 Конституції України, звинуватив ОСОБА_3 у злочині, який він не вчиняв, а саме: «нібито я не виконую рішення суду про визначення місця проживання дитини та рішення суду про відібрання дитини».
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 31.01.2023 року у справі № 225/2468/21 (яке набрало законної сили з 10.07.2024 року після розгляду в Дніпровському апеляційному суді) визначено місце проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_6 .
Дане рішення ОСОБА_3 виконав, жодного разу не заважав матері забрати сина, який у зв'язку з тим, що вона здійснювала відносно нього насильство, їхати з нею відмовляється, що підтверджено відповідними письмовими доказами та свідченнями.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.02.2025 року у справі № 225/340/24 задоволена позовна заява адвоката ОСОБА_5 (в інтересах ОСОБА_6 ) про відібрання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька ОСОБА_3 та передачі його матері ОСОБА_6 (набрало законної сили 26.08.2025 року згідно постанови Дніпровського апеляційного суду).
Вищезазначене судове рішення перебуває на примусовому виконанні у Відділ примусового виконання рішень УЗПВР у Полтавській області. Згідно відповідних письмових доказів та свідчень жодного разу боржник ОСОБА_3 не перешкоджав виконати рішення суду, дитина передається матері , але їхати з нею відмовляється. За заявою стягувана ОСОБА_6 до виконавчих дій залучено дитячого психолога. Виконавчі дії тривають (копії листування додаються).
Згідно ч.З ст.64 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, до нього застосовуються заходи, передбачені цим Законом.
У разі вчинення боржником перешкод у виконанні судового рішення до нього застосовуються штрафи, він вносить до Реєстру боржників, також інші обмеження прав та свобод, у тому числі боржник притягується до кримінальної відповідальності за ч.І ст. 382 КК України.
Станом на 18.09.2025 року (дата коли адвокат ОСОБА_5 повідомив суд про нібито вчинення злочину), а також на день звернення до прокуратури, ОСОБА_3 не є боржником у даному провадженні, до кримінальної відповідальності за даною статтею не притягнутий, а також взагалі не вчиняє будь-яких дій щодо цього.
Відповідно до приписів статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суд)'.
Згідно ч.І ст. 383 КК України передбачена кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 383 КК України, полягає у завідомо неправдивому повідомленні про вчинення злочину, направленому суду, прокурору, слідчому або органу дізнання, і цей злочин вважається закінченим з моменту надходження такого повідомлення до цих адресатів, незалежно від того, чи порушено кримінальну справу (даний правовий висновок зроблений Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі № 127/11837/15-к).
Кримінальна відповідальність за ст.383 КК України не пов'язана із завчасним попередженням особи про її настання за такі дії, і відсутність такого попередження не впливає на притягнення особи до відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (даний правовий висновок викладений в ухвалі ВСУ від 23.02.2010 провадження № 5-4756км09).
Судова практика зауважує, що мотиви вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.383 КК України, як і момент виникнення умислу (був він завчасним і заздалегідь обдуманим чи виник і був реалізований негайно після виникнення), не мають значення для притягнення особи до кримінальної відповідальності і можуть бути взяті до уваги під час вирішення питання про форму її реалізації, вид і розмір призначеного покарання та про інші кримінально-правові наслідки (постанова ККС ВС від 19.04.2023 у справі № 753/6403/21).
Громадянка ОСОБА_6 та її адвокат ОСОБА_5 вже перебувають фігурантами багатьох справ за ч.І ст.383.384.382 КК України (копії Витягів додаються).
Згідно ч.І ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР є наявність заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а підставою кримінальної відповідальності, згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КК України, є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Враховуючи викладене, керуючись ст.214 КПК України ОСОБА_3 через відділення АТ «Укрпошта» 22.09.2025 звернувся до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра із заявою-повідомленням про злочини, передбачені статтями 383,384 КК України. Дана заява отримана прокуратурою 01 жовтня 2025року (копія заяви, поштової квитанції та Трекінгу додаються).
Станом на 04 жовтня 2025 року будь-якої інформації щодо внесення заяви до ЄРДР ОСОБА_3 не отримував.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР є наявність заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а підставою кримінальної відповідальності, згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КК України, є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином, ОСОБА_3 надав всі докази, повідомив всі обставини справи щодо вчинення злочинів.
Відповідно до приписів статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України на слідчого та інших службових осіб органів державної влади покладено обов'язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів України.
Стаття 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Скарга до суду на бездіяльність слідчого може бути подана особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Таким чином, у зв'язку з тим, що прокурор Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра допустив бездіяльність щодо внесення заяви про вчинення злочину до ЄРДР, ОСОБА_3 протягом 10 днів звернувся зі скаргою до слідчого судді Самарського районного суду міста Дніпра.
Заявник ОСОБА_3 у судовому засідання підтримав скаргу та просив ії задовольнити.
Представник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду поданої скарги.
Слідчий суддя, заслухавши заявника, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. І лише відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Іншого законодавець не передбачив. Тому посилання у заяві скаржника на те, що положення ч. 3 ст. 306 КПК України не вимагають від слідчого судді забезпечити обов'язкову участь заявника в судовому засіданні, є безпідставними. Учасники процесу мають можливість приймати участь у судових засіданнях в порядку п.1 ч.1 ст. 336 КПК України, де передбачено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин.
Слідчим суддею встановлено, що 22.09.2025 заявник подав заяву до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра про злочини, передбачені статтями 383,384 КК України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Згідно з вимогами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, серед іншого, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень. Реалізація вказаних завдань здійснюється шляхом забезпечення кожному громадянину чи юридичній особі права на звернення до уповноважених органів чи осіб з заявою про вчинене кримінальне правопорушення, що породжує відповідний обов'язок органів досудового розслідування відреагувати на таке звернення.
За приписами п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим його представником чи законним представником.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303, 304 КПК України свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Бездіяльність має місце в ситуації, коли дотримання прав та інтересів учасників кримінального провадження передбачає необхідність вчинення посадовою особою певної дії або прийняття конкретного рішення, однак ця особа не діє, а в результаті рішення, яке повинно прийматися, не приймається, процесуальна дія не вчиняється.
В пунктах 2, 3 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 вбачається, що, якщо особа порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України; з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Відповідно до положень ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування ухвала слідчого судді може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що скаргу заявника ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 24, 214, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу заявника ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 22.09.2025 року.
Зобов'язати уповноважену особу Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра, яка внесе відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, через 24 години з моменту внесення таких відомостей, надати ОСОБА_3 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст. 309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1