Єдиний унікальний номер справи 185/6121/25
Провадження № 1-р/185/5/25
17 жовтня 2025 року
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану заяву представника засудженого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про роз'яснення вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2025 року, -
29 вересня 2025 року представник засудженого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою в якій просить роз'яснити вирок суду, яким останній засуджений 13 серпня 20025 року за ч. 2 ст. 332 КК України, щодо призначення покарання у вигляді позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною з організацією, в тому числі складанням, підписанням будь-яких документів про відрядження працівників ТОВ «АСА-ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРОПУ 39467206) або інших осіб, які працюють з ТОВ «АСА-ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРОПУ 39467206) в межах виконання договорів (інших право зобов'язуючих документів) за межі території України, строком на 1 (один) рік .
В судове засідання учасники справи не з'явилися. Від заявника надійшла заява про розгляд заяви про роз'яснення вироку без його участі та участі засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 380 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
За таких обставин, судове засідання проведено без застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження, що узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, дійшов таких висновків.
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2025 року затверджено угоду про визнання винуватості від 23 липня 2025 року, укладену між прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України. Визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, та призначено йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням норми ст. 69 КК України із переходом до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 332 КК України, а саме у виді штрафу у розмірі 5900 (п'ять тисяч дев'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 100 300 (сто тисяч триста) гривень, з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з організацією, в тому числі складанням, підписанням будь-яких документів про відрядження працівників ТОВ «АСА-ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРОПУ 39467206) або інших осіб, які працюють з ТОВ «АСА-ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРОПУ 39467206) в межах виконання договорів (інших право зобов'язуючих документів) за межі території України, строком на 1 (один) рік.
Положеннями ч. 1ст. 539 КПК України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Вказаною правовою нормою визначено, що заявник повинен обґрунтувати свою заяву про роз'яснення судового рішення, а саме зазначити, що саме йому не зрозуміло в судовому рішенні.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.
Роз'яснюючи вирок, ухвалу, суд не вправі змінювати зміст вироку, ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у вироку або ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали або вироку, містяться у ст.ст. 372, 374 КПК України.
Крім цього, статтею 50 частиною 1 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Згідно зі ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
Позбавлення права обіймати певні посади полягає у звільненні засудженого на вказаний у вироку суду строк від посади, яку він займав під час вчинення злочину, і позбавленні його права обіймати аналогічні посади на інших підприємствах, в установах, організаціях.
Позбавлення права займатися певною діяльністю це заборона засудженому займатися тією діяльністю, у зв'язку з якою ним вчинено злочин.
Так, зі змісту вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2025 року вбачається, що він містить у собі посилання на норми діючого кримінального закону, викладений чіткими зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння його точного змісту, є доступним для сприйняття, дохідливим й таким, що не припускає неоднозначного свого тлумачення. Зміст його резолютивної частини полягає у призначенні у відповідності до вимог ст. ст. 55, 65-67 КК України обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання у виді та розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 332 КК України, із застосуванням норми ст. 69 КК України із переходом до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 332 КК України, яке, до того ж, було узгоджене сторонами укладеної угоди. Крім того, вироком суду засудженому роз'яснено право на оскарження вироку суду з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КК України.
Відтак, вищевказаний вирок суду є зрозумілим і таким, що не припускає іншого тлумачення та додаткового роз'яснення не потребує.
За таких обставин, суд не вбачає будь-яких підстав для роз'яснення вироку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 380, 539 КПК України, суд,
В задоволенні заяви представника засудженого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про роз'яснення вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2025 року - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляцію в Дніпровський апеляційний суд через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів від дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1