Справа № 183/11040/25
№ 1-кп/183/2470/25
31 жовтня 2025 року колегія суддів Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені 09.10.2025 року до ЄРДР за № 22025000000001062, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
До суду 29.10.2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111 КК України.
Під час проведення досудового розслідування запобіжний захід
ОСОБА_5 застосовувався у виді тримання під вартою.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 обґрунтувавши тим, що за невстановлених обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 28.08.2024, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є резидентом 316 розвідувального центру головного управлінні генерального штабу збройних сил російської федерації, завербував громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, маючи достатній рівень освіти, професійних навиків та життєвого досвіду для обізнаності щодо факту збройної агресії рф проти України, вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України, захоплення державних установ, організацій та військових частин, введення воєнного стану в Україні та продовження строку його дії, що також широко висвітлювалися більшістю засобів масової інформації України та іноземних держав; щодо ведення розвідувально-підривної діяльності проти України представниками іноземної організації - федеральної служби безпеки рф, діючи умисно, вирішив надавати резиденту розвідувального центру інформацію з метою завдань шкоди обороноздатності та державній безпеці України.
Саприкін ЄІ, визначив, що спілкування спрямоване на надання ОСОБА_5 допомоги іноземній державі, іноземній організації; її представникам в проведенні підривної діяльності проти України, буде відбуватися шляхом листування в месенджері «Telegram» наступним чином: ОСОБА_5 , використовуючи свій акаунт, який зареєстровано на номер НОМЕР_1 з ім'ям « ОСОБА_9 » буде передавати результати виконання завдань ОСОБА_8 акаунт з ім'ям « ОСОБА_10 » та ім'ям користувача > та « ІНФОРМАЦІЯ_4 », які зареєстровано на номер телефону НОМЕР_2 .
Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , використовуючи вказані вище засоби зв'язку, продовжили спілкування спрямоване на надання ОСОБА_5 допомоги іноземній державі, іноземній організації, представникам в проведенні підривної діяльності проти України, обумовивши при цьому час, спосіб такого спілкування та дотримання ОСОБА_5 заходів конспірації, а також визначили умовні фрази, а саме, (мовою оригіналу) «Брат дома» - якщо все добре і «Брат уехал», у випадку якщо є певні проблеми.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 04.09.2024 об 11:32, перебуваючи на території польового наметового містечка військової частини НОМЕР_3 батальйону резерву, підпорядкованого НОМЕР_4 загальновійськовому полігону (військова частина НОМЕР_5 - ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») за адресою: АДРЕСА_1 (далі - в/ч НОМЕР_13), де він проходить військову службу як військовослужбовець Збройних Сил України, зайшов в приміщення польової кухні ремонтно - технічного підрозділу в/ч НОМЕР_6 ;, переконався, що відсутні інші особи дістав службовий документ із шафи та, використовуючи свій мобільний телефон Blackview BV8100 з ІМЕН : НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , здійснив фотографування документу із закресленим грифом обмеження доступу «Для службового користування», в якому містилися відомості про планування виїзду військовослужбовців ЗСУ до Курської області рф, після чого повернув документ на місце.
В подальшому, 04.09.2024 о 20:46 ОСОБА_5 , на виконання злочинних завдань ОСОБА_8 , діючи умисно, перебуваючи на території в/ч НОМЕР_6 , використовуючи вказаний вище мобільний телефон Blackview BV8100 та акаунт в месенджері «Telegram» з ім'ям « ОСОБА_9 », який зареєстровано на номер НОМЕР_1 , попередньо відредагувавши шляхом обрізання і видалення мітки часу та моделі телефону, надіслав фотографію вказаного вище документа ОСОБА_8 на його акаунт в месенджері «Telegram» з ім'ям користувача « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ім'ям « ОСОБА_10 ».
Згідно з відповіддю на запит з в/ч НОМЕР_9 . Міністерства оборони України № 1314/1/32/837 від 29.10.2024, відомості, що містилися в переданому ОСОБА_5 представникам спецслужб рф фотознімку документа, мають гриф обмеження доступу «Для службового користування» та обізнаність противника у вказаних відомостях може негативно вплинути на виконання завдань за призначенням під чає дії правового режиму воєнного стану ЗС України та інших складових сил оборони, чим може завдати істотної шкоди обороноздатності України під час відсічі збройної агресії рф проти України.
Надалі, на виконання злочинного умислу, спрямованого на надання іноземній державі, іноземній організації, її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_5 , перебуваючи на території в/ч НОМЕР_6 , діючи умисно та бажаючи завдати шкоди Україні, використовуючи свій акаунт з ім'ям « ОСОБА_9 » в месенджері «Telegram», який зареєстровано на номер НОМЕР_1 , на виконання завдання представника спецслужб рф ОСОБА_8 , що використовує акаунт з ім'ям « ОСОБА_10 » та ім'ям користувача « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який пізніше змінив на ім'я користувача « ІНФОРМАЦІЯ_7 НОМЕР_10 » в месенджері «Telegram», який зареєстровано на номер телефону НОМЕР_2 , надіслав останньому 13.09.2024 о 13:12 координати «НОМЕР_11» та вказав в подальшому, що це координата місця розташування штабу в/ч НОМЕР_6 , біля якого розташовано Старлінк. Зазначені координата ОСОБА_5 отримав, перебуваючи в наметі навчального штабу в/ч НОМЕР_6 , шляхом перегляду мобільного застосунку «Google Maps» та відмітивши таким чином власне місце перебування. Після надсилання координат «ОСОБА_10», ОСОБА_5 видалив історію пошуку та перегляду застосунку «Google Maps».
Згідно з відповіддю на запит з в/ч НОМЕР_6 № 1433 від 19.09.2024, за координатами «НОМЕР_12», переданими ОСОБА_5 представникам спецслужб рф, розміщено особовий склад в/ч НОМЕР_6 в кількості 10 осіб, та стрілецьке озброєння, а також вказано, що відомості про дислокацію військового підрозділу є службовою інформацією, а їх розголошення противнику може призвести до вогневого ураження наявних матеріальних цінностей та загибелі особового складу, негативно вплинути на виконання завдань за призначенням під дії правового режиму воєнного стану ЗС України та інших складових сил оборони, чім може завдати істотної шкоди обороноздатності України.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, використовуючи вказані вище засоби зв'язку, перебуваючи на території в/ч НОМЕР_6 , ОСОБА_5 14.09.2024 о 21:59 передав ОСОБА_8 інформацію про використання залізничної станції у селищі «Меліоративне» Новомосковського району Дніпропетровської області, для транспортування вантажів військової техніки із заходу України в сторону м. Павлоград Дніпропетровської області.
Згідно з відповіддю на запит з Управління військових сполучень на Придніпровській залізниці Міністерства оборони України № 4/863 від 13.09.2024, залізнична станція Орлівщина, що розташована в селищі «Меліоративне» Новомосковського району Дніпропетровської області, дійсно використовується під час дії правового режиму воєнного стану Силами оборони України для здійснення залізничних військових перевезень, а відомості щодо використання вказаної станції силами оборони України - є службовою інформацією, розголошення якої противнику може призвести до вогневого ураження військового вантажу та загибелі особового складу, негативно вплинути на виконання завдань за призначенням під час дії правового peжиму воєнного стану ЗС України та інших складових сил оборони, чим може завдати істотної шкоди обороноздатності України під час відсічі збройної агресії рф проти України.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому в умовах воєнного стану громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України; наданні іноземній державі, іноземній організації, її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Причетність ОСОБА_16 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва 01.08.2025 до ОСОБА_17 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.09.2025 включно без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2025 строк тримання під вартою ОСОБА_16 продовжено до 31.10.2025 включно, без визначення розміру застави.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України направлено до Самарійського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
На цей час, передбачені ст. 177 КПК України ризики продовжують існувати, що свідчить про необхідність у продовженні тримання під вартою
ОСОБА_5 .
У кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховуватися від суду.
Встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Також встановлено, що обвинувачений має зв'язки із представниками спеціальних служб рф, які беруть участь у збройній агресії проти України, є обізнаним з формами та методами роботи правоохоронних органів, методами конспірації та може їх використовувати з метою уникнення кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, ОСОБА_5 усвідомлює, що вчинив злочин, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може втекти та переховуватись від суду та вчиняти спробу покинути територію України.
Вік обвинуваченого ОСОБА_5 , стан його здоров'я, соціальні зв'язки дозволяють йому ефективно переховуватися від суду, у тому числі за межами України.
Вищевказане безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 от. 177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений має можливість виїхати на територію рф чи тимчасово окуповані території України, де буде переховуватись від суду та продовжить свою підривну діяльність проти України.
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Системна злочинна діяльність ОСОБА_5 була спрямована на вчинення злочину проти національної безпеки України, а тому, перебуваючи на волі, він може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки був затриманий правоохоронними органами та, ймовірно, не виконав усі завдання співробітника спецслужби рф.
Таким чином, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпечність протиправного діяння ОСОБА_5 , враховуючи, що заявлені ризики, передбачені
ст. 177 КПК України, існують, слід прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку обвинуваченого, а тому відповідно до вимог ст.ст. 177, 183, 194 і 197 КПК України, необхідно продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , як особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Згідно з абз. 3 ч, 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленій ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
З огляду на викладене, враховуючи, що більш м'який запобіжний захід не може належним чином забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з метою запобігання спробам останнього переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
На підставі вищевикладеного прокурор просить продовжити застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді трима ння під вартою - строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти заявленого прокурором клопотання, вважаючи його необґрунтованим.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу
ОСОБА_5 колегія суддів враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігати спробам: переховуватися від суду та продовження зайняття ним злочинною діяльністю.
Відповідно до клопотання прокурора, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів вважає, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Також встановлено, що обвинувачений має зв'язки із представниками спеціальних служб рф, які беруть участь у збройній агресії проти України, є обізнаним з формами та методами роботи правоохоронних органів, методами конспірації та може їх використовувати з метою уникнення кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, ОСОБА_5 усвідомлює, що вчинив злочин, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може втекти та переховуватись від суду та вчиняти спробу покинути територію України.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що системна злочинна діяльність ОСОБА_5 була спрямована на вчинення злочину проти національної безпеки України, а тому, перебуваючи на волі, він може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки був затриманий правоохоронними органами та, ймовірно, не виконав усі завдання співробітника спецслужби рф.
Колегія суддів при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного законом до категорії особливо тяжких, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Все вищевикладене неодмінно свідчить про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_5 , ніж тримання під вартою.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, колегія суддів виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним застосувати обвинуваченому найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.
Аналізуючи вищевикладене, вислухавши думку учасників процесу, кожного окремо, колегія суддів вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, прокурор в підготовчому судовому засіданні просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта не вбачає.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений, кожен окремо, вважають, що обвинувальний акт можливо призначити до судового розгляду, а також судовий розгляд можливо проводити у відкритому судовому засіданні.
Дослідивши обвинувальний акт, колегія суддів вважає, що під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, а тому обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду.
Колегія суддів, вислухавши прокурора, захисника та обвинуваченого вважає необхідним призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Також, під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про переведення обвинуваченого ОСОБА_5 з Державної установи «Київський слідчий ізолятор» до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» у зв'язку з розглядом даного провадження в суді.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений, кожен окремо, не заперечували проти заявленого прокурором клопотання.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про переведення обвинувачених з однієї Державної установи до іншої у зв'язку з розглядом справи в суді.
Так, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 знаходиться в Державної установи «Київський слідчий ізолятор», тому забезпечити його участь у судовому розгляді можливо лише у разі його переведення до вказаної установи, у зв'язку з чим останній підлягає переведенню до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Аналізуючи вищевикладене, вислухавши думку учасників процесу, кожного окремо, колегія суддів вважає клопотання захисника обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178 КПК України, колегія судів, -
Обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 27 грудня 2025 року включно.
Призначити обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.45 годину 06 листопада 2025 року в залі судового засідання Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області під головуванням судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю прокурора, захисника, обвинуваченого та свідків.
Перевести ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, з Державної установи «Київський слідчий ізолятор», яка розташована за адресою: вулиця Дегтярівська, 13, м. Київ, 04050 - до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» у зв'язку з розглядом Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, відомості по якому внесені 09.10.2025 року до ЄРДР за № 22025000000001062, яке призначено на 06 листопада 2025 року о 12.45 годині.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3