Справа № 183/6529/25
№ 2/183/4385/25
04 листопада 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Фролової В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сторожик А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно,-
У червні 2025 року позивачка, через представника адвоката Фурика А.Я., засобами підсистеми «Електронний суд», звернулась до суду з позовом у якому просить визнати за нею право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору міни від 18 вересня 1997 року, посвідченого старшим державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Сердюк Н.І., зареєстрованого в реєстрі за № 3468, вона придбала квартиру, розташовану за вищевказаною адресою. Право власності на вказану квартиру було зареєстровано 30 вересня 1997 року у Сєвєродонецькому БТІ за № 551, відповідно до законодавства, що діяло на той час. Вказала, що вищевказана квартира була пошкоджена внаслідок бойових дій та наразі позивачка має намір отримати компенсацію за пошкодження житла. З метою реєстрації права власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивачка звернулася до державного реєстратора, проте у здійсненні реєстрації права було відмовлено у зв'язку з відсутністю зареєстрованого права власності на квартиру та неможливістю отримати інформацію у БТІ з тимчасово окупованої території. Тому, позивачка змушена звернутися до суду та просить задовольнити її позов.
Ухвалою суду від 07 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
22 липня 2025 року позивачем надано суду нотаріально посвідчену копію договору міни квартири.
27 серпня 2025 року ухвалою суду, постановленою протокольно, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явилась.
Представник позивача - адвокат Фурик А.Я. звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його та позивача відсутність, підтримав позовні вимоги своєї довірительки в повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України, причини неявки суду не повідомили. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
18 вересня 1997 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (яка діяла в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 ) та ОСОБА_1 укладено договір міни квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,6 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м., відповідно до якого ОСОБА_1 набула право власності на вказану квартиру. Зазначений договір посвідчений старшим державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Сердюк Н.І.
На підставі зазначеного договору міни квартири, право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру зареєстровано у Сєвєродонецькому БТІ, записано у реєстрову книгу за № 551 від 30 вересня 1997 року.
Технічним паспортом на вказану квартиру, складеним 02 червня 1997 року Сєвєродонецьким БТІ за інвентарним номером 551 також підтверджується, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Позивачем надано до суду нотаріально посвідчену копію правовстановлюючого документу - договору міни від 18 вересня 1997 року, яку досліджено в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 по теперішній час. На даний час позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07 квітня 2022 року № 1314-7000457748.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Жидачівської міської ради Львівської області № 79284126 від 05 червня 2025 року позивачу відмовлено у проведенні реєстраційних дій, у зв'язку з відсутністю довідки про підтвердження реєстрації на паперових носіях, що були зареєстровані до 01.01.2013 в зв'язку з втратою архівів та відсутністю можливості здійснити запитування від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення або реєстрацію прав.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 (у редакції станом на час розгляду справи), м. Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Зі змісту рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій вбачається, що державним реєстратором не встановлено наявності зареєстрованого права власності на спірну квартиру.
Зробити запит до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, про надання інформації (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідної для такої реєстрації у державного реєстратора немає можливості, оскільки м. Сіверськодонецьк Луганської області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .
Відтак, заявлення позовних вимог про визнання права власності на квартиру, яка належала позивачу на праві власності, набутому відповідно до закону не суперечить вищезазначеним вимогам цивільного законодавства.
Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Позивачкою право власності набуте у 1997 році. Наданий договір міни, технічний паспорт, посвідчені та видані органом, що здійснював реєстрацію права власності на той час, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент набуття права власності на квартиру.
Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачкою було доведено її право власності на спірну квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивачки на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території (м.Сіверськодонецьк Луганської області) на теперішній час неможливо, позивачка не може розпоряджатися своїм майном, а також ініціювати питання щодо отримання компенсації за зруйноване житло, що порушує її права як власника, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 67,6 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ;
відповідач: Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: Луганська область, м.Сіверськодонецьк, бульвар Дружби Народів, 32.
Повне судове рішення складено і підписано 04 листопада 2025 року.
Суддя В.О. Фролова