05 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/11789/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025р. у справі № 160/11789/25
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
23.04.2025р. ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 1-5/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025р. у справі №160/11789/25 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви /а.с. 71-72/.
03.05.2025р. позивачем на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від 29.04.2025р. було усунено недоліки і ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2025р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/11789/25 та справу призначено до розгляду у судовому засіданні /а.с. 80-81/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 65816610, відкрите на підставі виконавчого листа №932/11273/20, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська в справі №932/11273/20, про стягнення з ДП «Дніпропетровський облавтодор «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь позивача заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за період затримки розрахунку. 06.02.2024р. позивач звернулася із заявою про надання інформації щодо виконавчого провадження. 13.02.2024р. відповідач листом №3705 повідомив щодо перебігу виконання виконавчого провадження та зазначив, що виконання вимог виконавчих документів про стягнення з боржника заробітної плати на користь працівників підприємства боржника та які входять до складу зведеного виконавчого провадження №63947005 триває, решта виконавчих проваджень про стягнення інших майнових зобов'язань боржника перебувають на стадії зупинення з підстав викладених у п.4 ч.1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження» до закінчення строку зазначених обставин, вважаючи такі дії відповідача необґрунтованими і безпідставними та такими, що порушують її право, просила суд: - визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протиправною;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії, передбачені законом, щодо виконання виконавчого листа №932/11273/20, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська у справі №932/11273/20, про стягнення з ДП «Дніпропетровський облавтодор «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості по заробітній платі в розмірі 31703,69 грн. та середнього заробітку за період затримки розрахунку з 08.08.2020 року по 06.01.2021 року в розмірі 47706,10грн., всього 79409,79грн., відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI, за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025р. у справі №160/11789/25 у задоволенні позову відмовлено /а.с. 80-84/.
Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 21.06.2025р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 23.06.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025р. у справі №160/11789/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025р. у справі №160/11789/25 та з метою забезпечення апеляційного розгляду вищезазначеної апеляційної скарги з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/11789/25.
Матеріали адміністративної справи №160/11789/25 надійшли до суду апеляційної інстанції 10.07.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2025р. у справі №160/11789/25 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просила скасувати рішення суду першої інстанції від 02.06.2025р. та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 02.06.2025р. у даній справі залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.01.2021р. у справі №932/11273/20 стягнуто з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 31 703 грн. 69 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку з 08.08.2020 року по 06.01.2021 року в розмірі 47 706 грн. 10 коп., а всього - 79 409 грн. 79 коп. /а.с. 6/
На виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.01.2021р. у справі №932/11273/20, яке набрало законної сили 09.02.2021р., судом було 07.05.2021р. видано виконавчий лист за яким державним виконавцем відкрито виконавче провадження №65816610 від 16.06.2021р.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №904/6344/20 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», визнано грошові вимоги Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія « Автомобільні дороги України», до Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», 49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828 на суму 268 309, 08 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 66 020, 00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 12.01.2021, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 30.06.2021.
Також, 16.06.2021р. державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про арешт коштів боржника.
16.06.2021р. державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №65816610 до зведеного виконавчого провадження № 60814429.
Постановою заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 01.10.2021р. передано виконавче провадження ЗВП № 60814429 з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до відділу примусового виконання рішень Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), до складу якого входить виконавче провадження, стягувачем за яким є гр. ОСОБА_1 .
Як вбачається з наданої копії облікової картки на зведене виконавче провадження № 60814429 про стягнення грошових коштів з боржника (Дочірне підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»), у межах відповідного провадження здійснюється примусове виконання виконавчих документів, виданих за правилами господарського судочинства та цивільного судочинства, зокрема виконавчого провадження ВП №65816610.
Відповідачем надано до матеріалів справи розрахунки розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням від 08.05.2025р. з яких вбачається, що відділом примусового виконання рішень 10.03.2025 року та 13.03.2025 року стягнуто суму у розмірі 299 351,24 грн., яку було розподілено між стягувачами за виконавчими документами в порядку їх надходження. Сума, що залишилась для задоволення вимог стягувачів після відрахування авансового внеску сторін (інших осіб) на проведення виконавчих дій та витрат державної виконавчої служби на організацію та проведення (здійснення) виконавчих дій, становить 297 431,24 грн.
Також, з матеріалів справи вбачається, що листом від 11.03.2025р. позивач повідомив про надходження коштів від ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на її банківський рахунок у сумі 9511,00 грн., цільове зарахування: «заробітна плата (аванс) за грудень 2020 року» /а.с. 37/.
Позивач, вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів примусового виконання рішення суду, що стало підставою для звернення позивача до суду із цим адміністративним позовом за захистом свого порушеного права
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016 року (далі - Закон №1404) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так, за змістом частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Як вбачається з матеріалів справи постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 16.06.2021р. відкрито виконавче провадження №65816610 на підставі виконавчого листа № 932/11273/20, виданого 07.05.2021р. Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 31 703 грн. 69 коп., середнього заробітку за період затримки розрахунку з 08.08.2020 року по 06.01.2021 року в розмірі 47 706 грн. 10 коп., а всього - 79 409 грн. 79 коп.
16.06.2021р. державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про арешт коштів боржника.
16.06.2021р. державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №65816610 до зведеного виконавчого провадження № 60814429.
З облікової картки на зведене виконавче провадження № 60814429 про стягнення грошових коштів з боржника Дочірне підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» вбачається, у межах відповідного провадження здійснюється примусове виконання виконавчих документів, виданих за правилами господарського судочинства та цивільного судочинства, зокрема виконавчого провадження ВП №65816610.
Також, з наданого відповідачем розрахунку розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням від 08.05.2025р. вбачається, що відділом примусового виконання рішень 10.03.2025р. та 13.03.2025р. стягнуто суму у розмірі 299 351,24 грн., яку було розподілено між стягувачами за виконавчими документами в порядку їх надходження. Сума, що залишилась для задоволення вимог стягувачів після відрахування авансового внеску сторін (інших осіб) на проведення виконавчих дій та витрат державної виконавчої служби на організацію та проведення (здійснення) виконавчих дій, становить 297 431,24 грн.
Крім того, відповідачем зазначено про те, що виконавчий документ суду про стягнення з боржника заробітної плати на користь ОСОБА_1 надійшов до відділу 15.06.2021р.; черговість по задоволенню вимог останньої станом на теперішній час не надійшла.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем вжито всіх необхідних передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів у межах зведеного виконавчого провадження №60814429, які пов'язані з примусовим виконанням за виконавчим листом №932/11273/20 виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.
Отже з урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не доведено протиправної бездіяльності відповідача, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача вчинити дії передбачені нормами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для їх задоволення, оскільки.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державні підприємство, установа, організація.
Згідно до положень ч. 1-4 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.
В свою чергу, пунктами 2-4 та 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Отже, Пункт 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає повернення виконавчого документа стягувачу, якщо «встановлено відсутність у боржника майна, коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, а вжиті державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна, коштів чи цінностей виявилися безрезультатними».
Таким чином, саме встановлення державним виконавцем відсутності коштів/майна у боржника (державного підприємства або юридичної особи, виконання рішення щодо якої гарантується державою) після 6 місяців з дня відкриття провадження, є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, і одночасно, згідно до ст. 4 Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», є підставою для подання документів до Казначейства.
Матеріали справи не містять безперечних доказів, які б підтверджували факт наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову у задоволені позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 02.06.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025р. у справі №160/11789/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 05.11.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова