04 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/24876/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2025, (суддя суду першої інстанції Рябчук О.С.), прийняте в порядку письмового провадження в місті Дніпрі, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі №160/24876/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Дніпропетровській окружний адміністративний суд ухвалою від 20 серпня 2025 року відмовив ОСОБА_1 у зміні способу та порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі №160/24876/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та задовольнити її в повному обсязі змінивши спосіб і порядок виконання рішення в адміністративній справі №160/24876/24.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу про відмову у зміні порядку та способу виконання рішення суду шляхом стягнення з управління конкретної суми, не врахував ту обставину що рішення суду не виконано в повному об'ємі, за відповідачем нарахована заборгованість в сумі 356233,88 гривень які не сплачені стягувачу.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на нижчевикладене.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.378 КАС України, у редакції, чинній з 19.12.2024 р., за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Приписами статті 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
З аналізу абз.2 ч.3 ст.378 КАС України, у редакції, чинній з 19.12.2024 р., видно, що при виконанні судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат є встановлення факту невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 2 листопада 2024 року у справі №160/24876/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 19.12.2022 року №33/24/С-9346.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 19.12.2022 року №33/24/С9346.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Рішення, яке виніс Дніпропетровський окружний адміністративний суд від 12 листопада 2024 року у справі №160/24876/24, набрало законної сили 13.12.2024 року,
На виконання зазначеного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, листом від 28.02.2025 за вих. №0400-010202-8/43533 повідомило представника ОСОБА_1 адвоката Єрьоміну В. про те, що в добровільному порядку на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії та нараховано суму доплати у розмірі 356233,88 грн, яка буде виплачена при надходженні відповідного фінансування з Державного бюджету України (а.с. 117).
Також, у вказаному листі зазначено, що згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються статтею 23 цього Кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
З урахуванням вказаних норм представник відповідача у зазначеному листі вказав, що виплата нарахованих коштів буде здійснена за наявності відповідного фінансування з державного бюджету України.
05.08.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 356233,88 грн.
В свою чергу, метеріали справи не містять в собі доказів, які свідчили про те що зазначене рішення піддавалося примусовому виконанню, яке в свою чергу підтвердило наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
В свою чергу, висновки суду першої інстанціїї з приводу підстав відмови в задоволенні даної заяви про зміну способу виконання рішення суду з підстав відмови в частині позовних вимог про здійснення виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки відмова суду в даній частині була мотивована передчастністю, а не відсутністю права на отримання позивачем різниці суми пенсії.
Отже, з огляду на вказані правові приписи та обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року в адміністративній справі №160/24876/24 за відсутністю обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, однак невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду обставинам справи потребують зміни.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 320, ст. 317, ст. 321, ст. 325 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року в адміністративній справі № 160/24876/24 змінити, виклавши мотивувальну ухвали в редакції ціє постанови.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку відповідно до ч. 2 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя А.А. Щербак