30 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28927/24
Головуючий суддя І інстанції - Боженко Н.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 в адміністративній справі №160/28927/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акавір Груп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Акавір Груп» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №04620311202406635, №04610311202406634, №04680311202406632, №04640311202406631, №04650311202406520, №04670311202406519, №04670311202406518, №04100311202406117, №04100311202406115, №04670311202405928, №04660311202405927, №04670311202405926, №04640311202405830, №04610311202405776, №04620311202406637 що видані ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Акавір Груп".
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Акавір Груп» було задоволено.
Визнано протиправними та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій від 16.10.2024 року №359-рл в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №04620311202406635, №04610311202406634, №04680311202406632, №04640311202406631, №04650311202406520, №04670311202406519, №04670311202406518, №04100311202406117, №04100311202406115, №04670311202405928, №04660311202405927, №04670311202405926, №04640311202405830, №04610311202405776, №04620311202406637, що видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Акавір Груп" (код ЄДРПОУ 45548193).
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в ході виходу на фактичну перевірку ТОВ «Акавір Груп» за адресою: м. Дніпро, вул. Алма-Атинська, буд.23, встановлено факт відсутності суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії, про що складено відповідний акт №2543/04-36-09-01/45548193.
Вказано, що на виконання вимог абзацу 11 частини 52 статті 15 Закону №481/95-BP, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було правомірно прийнято розпорядження № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензій № 04620311202406635, №04610311202406634, №04680311202406632, №04640311202406631, №04650311202406520, №04670311202406519, №04670311202406518, №04100311202406117, №04100311202406115, №04670311202405928, №04660311202405927, №04670311202405926, №04640311202405830, №04610311202405776, №04620311202406637, що видані ТОВ "Акавір Груп", яке сформовано та направлено в електронній формі.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, наказом відповідача від 15.10.2024 року №5080-п призначено фактичну перевірку позивача за адресою: м. Дніпро, вул. Алма-Атинська, буд. 23 з питань дотримання законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів. Період діяльності, який буде перевірятись з 15.10.2024 року по дату завершення перевірки. Перевірку розпочати з 15.10.2024 року, тривалістю не більше 10 діб.
15 жовтня 2024 року працівниками відповідача складено Акт про неможливість проведення фактичної перевірки позивача, згідно якого встановлено відсутність позивача за відповідною адресою.
Згідно Списку поштових відправлень відповідач направив позивачу вищевказаний акт 21.10.2024 року. Також на підтвердження цієї обставини надано список від 18.10.2024 року №14, в якому вказано трек-номер поштового відправлення: 0600974081846, яке згідно відомостей веб-сайту: https://track.ukrposhta.ua/ відправлено 21.10.2024 року та отримано 02.11.2024 року.
16 жовтня 2024 року відповідачем прийнято розпорядження від 16.10.2024 року №359-рл, яким, зокрема, анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, які належали позивачу №04620311202406635, №04610311202406634, №04680311202406632, №04640311202406631, №04650311202406520, №04670311202406519, №04670311202406518, №04100311202406117, №04100311202406115, №04670311202405928, №04660311202405927, №04670311202405926, №04640311202405830, №04610311202405776, №04620311202406637.
Не погодившись з правомірністю прийняття наведеного рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прийняв спірне рішення щодо позивача за відсутності належних правових підстав, при цьому допустив порушення процедури прийняття такого рішення, що є окремою підставою для його скасування з огляду на можливість прийняття іншого рішення в разі дотримання належної правової процедури.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно п. 80.1. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.10. статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі.
До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР).
Згідно зі ст. 1 Закону №481/95-ВР анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
Відповідно до ст.3 Закону №481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання, зокрема, на підставі акта про встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису.
Розпорядження про анулювання ліцензії приймається на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб'єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії.
Розпорядження про анулювання ліцензії, прийняті органом ліцензування, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному веб-сайті органу ліцензування.
Відповідно до ст.15 Закону №481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі: встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.
Згідно із ст.15 Закону №481/95-ВР, ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Відповідно до пп. 1.4.5 п. 1.4 Розділу І «Організація роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням» Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04 вересня 2020 року №470, зокрема, зазначено, що у разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об'єктів оподаткування) посадовими (службовими) особами територіального органу ДПС/апарату ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.
У такому акті рекомендується зазначати інформацію про дату встановлення факту та причини неможливості проведення перевірки (у тому числі у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об'єктів оподаткування, у зв'язку з отриманням інформації оператора поштового зв'язку щодо неможливості вручення платнику податків або повернення без вручення письмового запиту територіальному органу ДПС/апарату ДПС про надання пояснень та їх документальних підтверджень, надісланого такому платнику податків з метою організації перевірки тощо), податкова адреса та/або адреса об'єктів оподаткування платника податків, за якою встановлено відсутність платника, інформацію про підстави для проведення перевірки (реквізити наказу, направлень тощо - зазначаються у випадку, якщо факт неможливості проведення перевірки встановлено після їх оформлення) та інші фактичні обставини, що засвідчують такі факти.
До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені у такому акті.
Зазначений акт не пізніше наступного робочого дня після його складання реєструється у електронному Спеціальному журналі реєстрації актів.
Другий примірник акта про неможливість проведення перевірки разом з копіями матеріалів надсилається територіальним органом ДПС/апаратом ДПС платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
При цьому підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою, протягом 2 робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника) відповідного органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.
До запиту додаються копія акта про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків за податковою адресою, копія наказу про проведення перевірки (у разі його складання) та інші документи (або їх копії), що підтверджують відсутність платника податків за місцезнаходженням.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку, визначеному відповідним нормативно-правовим актом до відповідного органу.
Зразок форми запиту наведено у додатку 5 до цих Методичних рекомендацій.
При отриманні органом ДПС від відповідного органу інформації щодо встановлення місцезнаходження платника податків, структурним підрозділом, який здійснює (очолює) перевірку (ініціатором запиту), вживаються заходи з організації та проведення перевірки платника податків.
Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Як свідчать встановлені обставини справи, відповідачем було прийнято рішення про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами з підстави наявності акту про встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню.
Так, приписами ст. 3, так і ст. 15 Закону №481/95-ВР, а також п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України, передбачено фіксацію факту відсутності суб'єкта господарювання за допомогою мультимедійної інформації: технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису.
При цьому вимагається встановити факт відсутності суб'єкта господарювання саме «за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню».
З матеріалів справи видно, що відповідач прийняв рішення про анулювання ліцензії позивача, згідно яких здійснювалась ліцензована діяльність в 15 різних місцях на території м. Дніпро (кіоски).
Так, на підтвердження факту відсутності позивача за місцем провадження діяльності, відповідачем було надано до суду першої інстанції 4 чорно-білі фотографії одного й того ж паркану.
Однак, колегія суддів апеляційного суду, проаналізувавши наведені обставини справи, погоджується з висновками суду першої інстанції, що не є належними докази, долучені відповідачем до відзиву як фотофіксація відсутності позивача за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. Так, на вказані фотографії відсутнє посилання в самому акті, їх зміст не дозволяє встановити ані місце їх здійснення, ані об'єкт, що на них зображений. При цьому на фотографіях наявний паркан, на якому міститься поштовий ящик з номером « 23», тобто, вочевидь, йдеться про житловий будинок. Однак фотографії не дають можливість поза розумним сумнівом встановити факт, який вони покликані засвідчити - факт відсутності суб'єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, наприклад, невідомо чи не були зроблені фотографії в зв'язку з тим, що перевіряючим не відчинили через відсутність працівників на місці. Також всі чотири фотографії стосуються єдиного місця, без визначення вулиці, однак відповідач на їх підставі анулював 15 ліцензій позивача в різних місцях провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню.
Так, згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» місце провадження виду господарської діяльності - місце (об'єкт, приміщення, будівля, земельна ділянка та/або територія), на якому (у межах якого) суб'єкт господарювання провадить господарську діяльність або яке використовується в його провадженні (може збігатися з місцезнаходженням суб'єкта господарювання).
Наявна система нормативно-правового регулювання за змістом свідчить, що для цілей Закону №481/95-ВР та анулювання спірних ліцензій позивача відповідач мав виходити з «місця провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню».
Окрім цього, ст. 3 Закону №481/95-ВР імперативно визначено порядок прийняття спірного розпорядження - на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб'єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії. Натомість, в даній справі спірне розпорядження прийнято ще до відправки позивачу акту, на підставі якого ліцензію було анульовано.
При цьому позивач отримав відповідний лист в межах 15 днів з дня його відправлення, а тому мав би можливість діяти відповідним чином виходячи з обізнаності про дії відповідача, однак останній не забезпечив позивачу таку можливість, прийнявши спірне рішення ще до відправлення позивачу згаданого акту.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач прийняв спірне рішення щодо позивача за відсутності належних правових підстав, при цьому допустив порушення процедури прийняття такого рішення, що є окремою підставою для його скасування з огляду на можливість прийняття іншого рішення в разі дотримання належної правової процедури.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 в адміністративній справі №160/28927/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко